Постанова від 28.04.2022 по справі 344/3756/22

Справа № 344/3756/22

Провадження № 3/344/2271/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. суду не відомий за ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 437056 ОСОБА_1 неналежним чином виконує батьківські обов'язки щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2007 року народження, який 25.01.2022 року близько 09 годині 00 хвилин перебуваючи по вулиці Дністровська у місті Івано-Франківськ у громадському транспорті з поліетиленового пакета нюхав клей, від чого утворився неприємний запах. Таким чином ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушеня, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи повідомленою про час, дату та місце розгляду справи на її розгляд не з'явився, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подала.

Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебуває справа про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить відповідний запис у графі протоколу серія ВАВ № 437056 від 27.01.2022 року про ознайомлення з місцем розгляду справи, а також шляхом направлення судової повістки на зазначену у протоколі адресу проживання ОСОБА_1 із зазначенням часу, дати та місця розгляду даної адміністративної справи. Отже судом вжиті всі достатні та необхідні заходи задля повідомлення останньої про розгляд даної справи та забезпечення її участі у судовому засіданні задля дачі пояснень по вказаній вище адміністративній справі, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористалася та у судове засідання не з'явилася. Таким чином відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалах.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд бере до уваги, що протокол серія ВАВ № 437065 складений 27.01.2022 року про вчинення 25.01.2022 року ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 184 КУпАП.

Суд враховує, що згідно ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто, з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Так, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Під час розгляду справи суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Крім того, в узагальненому науково-консультативному висновку Вищого адміністративного Суду України зазначалось, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

З огляду на те, що на момент розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП то суд позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність події та складу адміністративного правопорушення у даній справі, а відтак провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення та без встановлення вини ОСОБА_1 .

Згідно положень Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що при застосуванні ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення не накладається, судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ч. 3 ст. 184, ст.ст. 7, 38, 247, 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 184 КУпАП - закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В.Тринчук

Попередній документ
104194568
Наступний документ
104194570
Інформація про рішення:
№ рішення: 104194569
№ справи: 344/3756/22
Дата рішення: 28.04.2022
Дата публікації: 09.05.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей