Справа №: 343/673/22
Провадження №: 2/0343/323/22
про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2022 року м. Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С. М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) про розірвання шлюбу,
позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , який зареєстровано 22.11.2013 адміністрацією Бобравського сільського поселення муніципального району "Ракитянський район" Бєлгородської області Російської Федерації, актовий запис № 4, неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з нею, прізвище після розірвання шлюбу не змінювати, судові витрати залишити за нею.
Вирішуючи питання про те, чи відповідає подана позовна заява вимогам закону, суд вказує на таке.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає в якості відповідача ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), який є громадянином Російської Федерації.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз'яснено, що у разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими ст. 110 ЦПК.
Згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до ст. 28 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (укр/рос), по справах про розірвання шлюбу застосовується законодавство Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя на момент подачі заяви. Якщо один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство Договірної Сторони, установа якої розглядає справу про розірвання шлюбу.
Позивачка вказала останнім відомим місцем проживання відповідача АДРЕСА_1 . Однак, згідно з паспортними даними останнього, він зареєстрований по АДРЕСА_2 .
За таких обставин, позов необхідно вирішувати з врахуванням положень ч. 8 ст. 130 ЦПК України стосовно повідомлення осіб, що проживають за межами України в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, тобто з дотриманням вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам, що підписана 22.01.1993 в м. Мінськ.
Так, відповідно до вимог зазначеної Конвенції, матеріали позову мають бути виконані також і на російській мові (ст. 10 Конвенції).
Згідно з п. 2.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом міністерства юстиції України та ДСА України від 27.06.2008 року № 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
Відповідно до ст. 17 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, у відношеннях один з одним при виконанні цієї Конвенцією установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою.
Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року передбачено направлення документів для вручення їх сторонам у справі в належним чином завіреному перекладі на російську мову.
Згідно з вимогами ст. 79 Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року 296/5, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. При цьому, перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію.
Всупереч зазначеному, позивачкою долучено до позову копію позовної заяви та додатків без їхнього завіреного перекладу на мову запитуваної держави, якою в даному випадку є Російська Федерація, в кількості, необхідній для вручення іншій стороні та для виконання доручення суду, адресованого компетентному органу іноземної держави.
Як передбачено ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких підстав, подана позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме подання завіреного перекладу на російську мову позовної заяви та додатків до неї, який повинен бути здійснений дипломованим перекладачем та завірений нотаріально.
На підставі викладеного, ст. 175, 185 ЦПК України, ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) про розірвання шлюбу залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич