Справа № 192/1831/21
Провадження № 2/192/125/22
03 травня 2022 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Тітової О.О.,
за участю секретаря - Біжко Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно отриманих коштів, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати виконавчий напис №75837, вчинений 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 16128,71 грн. таким, що не підлягає виконанню та стягнути безпідставно отримані кошти в межах виконавчого провадження №66875587 в розмірі 1997,76 грн.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що правові підстави для вчинення вказаного виконавчого напису відсутні, у приватного нотаріуса не було передбачених законодавством документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Договорів з відповідачем не укладав. Заборгованість не є безспірною. Нотаріус не повідомляв позивача про звернення з заявою про вчинення виконавчого напису. В ході виконання виконавчого напису приватним виконавцем Сидорук Л.В. було стягнуто з позивача грошові кошти в сумі 1 997 грн. 76 коп., тому відповідно до ст. 1212 ЦК України вказані кошти слід стягнути з відповідача на користь позивача, як безпідставно набуті, оскільки виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 09 грудня 2021 року в порядку забезпечення позову зупинено стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису.
Ухвалою суду від 04 січня 2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в спрощеному провадженні з викликом сторін.
Відповідачем суду наданий відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечував проти доводів позовної заяви зазначаючи, що здійснення виконавчого напису нотаріусом врегульовано ст.ст.87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою КМУ від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також вимогами Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість позивача можна вважати безспірною, оскільки позивач в позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Враховуючи, що для вчинення виконавчого напису відповідачем були подані документи, передбачені Переліком, заборгованість позивача як боржника є безспірною та не потребує додаткового доказування. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів, що підтверджено позицією Верховного Суду України, викладеній 20.05.2015 у справі №6-158цс15. Крім того посилався на те, що набуття майна в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним, тому застосування положень ст. 1212 ЦК України в даній справі неможливе, на момент здійснення стягнення всі дії по виконанню виконавчого напису здійснювалися правомірно. Також з наданої позивачем довідки неможливо встановити які суми були перераховані фактично на рахунок стягувача, а які на рахунок приватного виконавця як витрати виконавчого провадження. В задоволення позову просив відмовити повністю.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, представник позивача ОСОБА_2 подала заяву з проханням розглядати справу у їхньої відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України судом проведено розгляд справи у відсутність належним чином повідомлених сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. за заявою представника ТОВ «Вердикт Капітал» вчинила виконавчий напис №75837 від 12.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 15 478,71 грн. за Кредитним договором № 843/507С від 19/04/0 від 19 квітня 2007 року, укладеним з ПАТ «БРОКБІЗНЕСБВАНК», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 306 від 12.11.2018 та відступлені до ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами ВФ/01 від 08.04.2021 на користь ТОВ «Вердикт Капітал». Загальна сума, що підлягає стягненню - 16 128,71 грн.
В обґрунтування вчинення вказаного виконавчого напису приватний нотаріус послалась на ст.ст 87-91 Закону України «Про нотаріат» та та пункт 2 Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підстави виконавчих написів нотаріусів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172..
На виконання вказаного виконавчого напису приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. постановою від 20.09.2021 відкрив виконавче провадження № 66875587, 08.10.2021 виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 за місцем роботи -ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)».
З довідки ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» від 23.11.2021 №21/4-4800 та платіжного доручення №796 від 18.11.2021 вбачається, що у позивача в листопаді 20121 року було проведено утримання з грошового забезпечення згідно постанови від 08.10.2021 ВП №66875587 в розмірі 20% від нарахованого доходу, а саме 1997,76 грн. від основної суми боргу згідно ВП №66875587.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України від 29.06.99 №1172.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до п. 3.1, 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінетів Міністрів України від 29.06.99 №117.
Аналіз підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальній дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в разї порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88, Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Суду не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження безспірності заборгованості позивачки перед відповідачем, наявності нотаріально посвідченого кредитного договору, як і не надано доказів на підтвердження виникнення у відповідача права вимоги до позивача.
Крім того, суду не надано доказів направлення боржнику вимоги про погашення заборгованості із відміткою поштового відділення про вручення чи неможливість вручення боржнику такої вимоги.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Відтак вказана норма «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та на яку посилається у нотаріальному напис приватний нотаріус, застосуванню не підлягає, оскільки була визнана незаконною та нечинною.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.
Згідно з правовим висновком, викладеним в Постанові Велика Палата Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 /Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що сума боргу, зазначена у виконавчому написі нотаріуса, яка розрахована відповідачем за період з 08.04.2021 по 29.05.2021 не може бути визнана безспірною, виконавчий напис вчинено за відсутності нотаріально посвідченого кредитного договору, поза визначеним законом строком, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи позовні вимоги в частині повернення стягнутих в примусовому порядку на підставі виконавчого напису коштів суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Виходячи з наведених положень, враховуючи, що в рамках виконавчого провадження № 66875587 з примусового виконання вказаного виконавчого напису №75837 від 12.06.2021 з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» було стягнуто кошти в розмірі 1997 грн. 76 коп., а виконавчий напис визнається судом таким, що не підлягає виконанню, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 оскільки підстава, на якій відповідачем набуто право на вказані грошові кошти, відпала.
Відповідно до ч.3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження наявності підстав для вчинення виконавчого напису та стягнення заборгованості, надані позивачем докази не спростовані.
Таким чином, наявні правові підстави для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн.
Керуючись ст. ст. 2-4, 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 75837 вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 16 128 (шістнадцять тисяч сто двадцять вісім) гривня 71 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, стягнуті на підставі виконавчого напису в розмірі 1997,76 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2270 грн., а всього стягнути 4267 чотири тисячі двісті шістдесят сім) грн. 76 коп.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 03.05.2022.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження, 04053, м.Київ, вул.Кудрявський Узвіз, буд.5-Б .
Суддя О.О. Тітова