Справа № 466/2586/22
Провадження № 1-кп/466/504/22
04 травня 2022 року м.Львів
Шевченківський районний суд м.Львова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м.Львові в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12022141380000262 від 15 березня 2022 року щодо обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луцьк Волинської області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, УБД, особи з інвалідністю 3-ої групи, раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , у травні 2014 року, перебуваючи у м.Слов'янськ знайшов та, таким чином, незаконно придбав, пістолет-кулемет №Е1538В, чеського виробництва, моделі «Зразок-61» (Скорпіон) кал. 7,65 мм, № Е 1538 В із маркувальними позначеннями: «Sa vz.61 BLANK cal.9 mm PA Blank» який відповідно до висновку експерта № СЕ-19/114-22/3581-Бл від 28.03.2022, є короткоствольною, нарізною, автоматичною вогнепальною зброєю, придатний для проведення пострілів патронами кал. 9х19 мм (Парабеллум); двадцять патронів із маркувальними позначеннями в донній частині «38-827» калібру 9х18 мм (ПМ), які відповідно до висновку експерта №СЕ-19/114-22/3580-Бл від 28.03.2022, є боєприпасами, патронами калібру 9х18 мм (ПМ), призначеними для стрільби із бойової, короткоствольної нарізної вогнепальної зброї, пістолетів Макарова та пістолет-кулеметів відповідного калібру, придатними для стрільби; два патрони калібру 7,62х53 мм, десять патронів калібру 7,62х39 мм, одинадцять патронів калібру 5,45 мм, які відповідно до висновку експерта № СЕ-19/114-22/3579-Бл від 25.03.2022 є боєприпасами до вогнепальної зброї, патронами промислового виготовлення, придатними до стрільби.
В подальшому, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки зберігання боєприпасів, незаконно перевіз дані патрони та пістолет-кулемет до помешкання, в якому він проживає, а саме: АДРЕСА_1 , де, заховав та в подальшому незаконно зберігав їх без мети збуту.
15.03.2022 при проведенні огляду місця події за адресою проживання ОСОБА_3 , а саме у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , садівничий кооператив «Львівський Залізничик-Південний», працівниками ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області виявлено та вилучено вищезгаданий пістолет та патрони.
Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфікуються у незаконному носінні, зберіганні, придбанні вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що він підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті. Також пояснив, що жодного разу зброю та набої не використовував. Подав заяву у якій просить признати справу до судового розгляду 04.05.2022 та слухати справу по суті.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого, а також доказами що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об'єктивно стверджується визнавальними показан- нями обвинуваченого ОСОБА_3 , зібраними та дослідженими в ході судового розгляду доказами та його дії слід вірно кваліфікувати за ч.1 ст.263 КК України за ознакою - незаконне придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України повністю та об'єктивно доведена.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст.12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
У справі №205/7091/16-к від 17.10.2019 ВС розтлумачив судову дискрецію у кримінальному судочинстві та звернув увагу на міжнародно-правове регулювання зазначеного інституту.
Так, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який є учасником бойових дій, особою з інвалідністю третьої групи, інвалід війни, звільнений з військової служби, пенсіонер, згідно довідок на обліку у психоневрологічному та наркодиспансері не числиться, за місцем проживання характеризується добре, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставини, що пом'якшують покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає і такі не зазначені в обвинувальному акті.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання в межах санкції частини статті за якими кваліфіковано злочини у виді позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України із встановленням іспитового строку 1 рік з покладенням на нього відповідних обовязків.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Питання речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.
Витрати на проведення експертизи стягнути з ОСОБА_3 .
Керуючись ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину.
У відповідності до ч.1, 2 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.
Арешт на речі, які вилучено 15.03.2022 у період часу з 16:43 год. по 17:59 год. за адресою: будинок АДРЕСА_1 , з координатами 49.8674234, 23.9721549, під час проведення огляду місця події, а саме: предмет ззовні схожий на пістолет-кулемет із маркуванням SAVZ.61 Blank, cal. 9mm; магазин із маркуванням 9mm Makarov - поміщено у картонну коробку з пояснювальними написами; предмети ззовні схожі на патрони у кількості двадцять штук на денцях яких цифри 38 та 87 - поміщено у спец пакет KIV1134571; предмети ззовні схожі на патрони у кількості дві штуки на денцях яких цифри 89 та 188; предмети ззовні схожі на патрони у кількості одинадцять штук на денцях яких цифри 3 та 82; предмети ззовні схожі на патрони у кількості три штуки на денцях яких цифри 539 та 76; предмети ззовні схожі на патрони у кількості сім штук на денцях яких цифри 270 та 71 - поміщено у спец пакет KIV1134570; предмети ззовні схожі на патрони у кількості вісімнадцять штук, коричневого кольору на денцях яких цифри 12 та 12; предмети ззовні схожі на патрони у кількості десять штук, зеленого кольору на денцях яких цифри 12 та 12; предмети ззовні схожі на патрони у кількості чотирнадцять штук, червоного кольору на денцях яких цифри 12 та 12 - поміщено у спец пакет SUD3012671; предмет ззовні схожий на мисливську рушницю з маркуванням ТОЗ-341, 8721 774 та приклад з маркуванням НОМЕР_1 - поміщено у чорний поліетиленовий пакет із пояснювальними написами, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Львова від 18.03.2022 - скасувати.
Речові докази: пістолет-кулемет №Е1538В, двадцять патронів із маркувальними позначеннями в донній частині « НОМЕР_2 » калібру 9х18мм (ПМ), два патрони калібру 7,62х53мм, десять патронів калібру 7,62х39мм, одинадцять патронів калібру 5,45мм, які постановою про визнання речових доказів від 16.03.2022 визнано речовими доказами - передати у власність держави.
Речовий доказ: мисливську рушницю з маркуванням ТОЗ-341, 8721 774 та приклад з маркуванням НОМЕР_1 , які постановою про визнання речових доказів від 16.03.2022 визнано речовими доказами - повернути ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 в дохід держави витрати за проведення експертиз у даному кримінальному провадженні № СЕ-19/114-22/3581-Бл від 28.03.2022, №СЕ-19/114-22/3580-Бл від 28.03.2022, № СЕ-19/114-22/3579-Бл від 25.03.2022 на загальну суму 4118 /чотири тисячі сто вісімнадцять гривень 88 копійок/.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1