04 травня 2022 року м.Дніпросправа № 280/7033/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі №280/7033/21 (суддя Сацький Р.В., справа розглянута в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року інваліду 3-ї групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недотриманої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким визнати правомірними дії відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що згідно зі статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно, до 5 травня, особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Виплата щорічної разової грошової допомоги у 2021 році здійснювалась позивачу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325, якою встановлений чіткий розмір допомоги до 5 травня для певних категорій. Позивач відповідно до норм діючого законодавства в Україні за 2021 рік отримав щорічну державну допомогу до 05 травня, як учасник бойових дій IІІ групи інвалідності, в розмірі 3391,00 грн.. Відповідач вважає, що при виплаті грошових допомог за 2021 рік діяв у межах своїх повноважень і у спосіб, встановлений законом.
Позивач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю IІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.03.2005.
Також, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.12.1992.
Відповідачем позивачу була виплачена щорічна грошова допомога до 05 травня за 2021 рік в сумі 3391,00 грн, що не заперечується сторонами.
Позивач звернувся до Управління із заявою про проведення перерахунку разової допомоги до 5 травня, виходячи з 7-ми мінімальних пенсій за віком.
Листом відповідача від 27.07.2021 №06-07/3894 позивачу відмовлено у проведені перерахунку та виплати разової допомоги до 5 травня за 2021 рік із розрахунку 7-ми мінімальних пенсій за віком.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №1-247/2018(3393/18) у позивача з 27.02.2020 року виникло право на соціальне забезпечення у редакції Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 року № 367-ХІV, яка передбачала розмір разової грошової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю внаслідок війни IІІ групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Тобто, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволених позовних вимог, з огляду на таке.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону №3551-XII (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Підпунктом “б” підпункту 2 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 № 107-VI (набрав чинності 01.01.2008) частину 5 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” викладено у такій редакції: “Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” розділ VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови. Зокрема, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 08.04.2021 №325 “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, де передбачено виплату разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 грн; II групи - 3906 грн; III групи - 3391грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 13 цього Закону. Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №325.
Водночас, Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 13 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, частиною якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам внаслідок війни III групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
При цьому, норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15.12.2020 №1082-ІХ встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2021 року - 1769,00 грн.
Таким чином, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня як у інвалід війни III групи у 2021 році у розмірі 12383,00 грн (1769,00 грн х 7).
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
Органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача.
В даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як інваліду війни III групи у квітні 2021 року в розмірі 3391,00 грн. здійснив відповідач. Однак, виплата позивачу разової грошової допомоги не відповідає статті 13 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі № 280/7033/21 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак