05 травня 2022 року справа № 580/2803/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 30.12.2020 №232730008148 прийняте відповідачем, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком по Списку № 1 на підставі п.1 ч.2 ст. 114 Закону №1058;
- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивача період її роботи з 07.09.1995 по 07.11.2005 в ЧВО «ХІМВОЛОКНО» (перейменоване в подальшому па ВАТ «Черкаське хімволокно») в прядильних цехах №1, №2 у виробництві віскозного волокна на посадах учня і апаратника формування хімічного волокна 5 розряду (всього 09 років 08 місяць 16 днів);
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.06.2020 та провести її виплату.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду відповідачем повторно розглянуто її заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 1ч. 2 т. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.12.2020 №232730008148 позивачу відмовлено у призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Позивач вважає, що досягла відповідного віку для призначення пенсії на пільгових умовах, а норма, яка передбачає підвищення такого віку визнана неконституційною.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач не досягла пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а тому підстав для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах немає.
Ухвалою суду від 19.07.2021 провадження в даній адміністративній справі зупинено.
Ухвалою суду від 05.05.2022 поновлено провадження у даній адміністративній справі.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
З трудової книжки серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та довідки про особливий характер роботи чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії Ф. 6.2-0-01-19 від 13.11.2005 №279, виданої ВАТ “Черкаське хімволокно” вбачається, що позивач працювала повний робочий день:
з 07.09.1995 до 09.01.1996 - в прядильному цеху виробництва віскозного волокна учнем апаратника формування хімічного волокна;
з 09.01.1996 до 23.05.2005 - на виробництві віскозного волокна апаратником формування хімічного волокна прядильного цеху №2;
з 23.05.2005 до 07.11.2005 - на виробництві віскозного волокна апаратником формування хімічного волокна прядильного цеху №1.
Виписками із наказів про результати атестації робочих місць №275 від 27.03.2000 та №562 від 15.06.2005 підтверджується право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах апаратника формування хімічного волокна.
05.06.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою в якій просила призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах. На момент звернення із заявою про призначення пенсії позивач досягла 47 років 01 місяць 27 днів.
Листом від 20.07.2020 №2300-0302-8/34553 Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області повідомило позивача, що рішенням, оформленим протоколом від 11.06.2020 №232730008148, їй відмовлено у призначенні пенсії за віком за Списком №1, оскільки позивач не досягла пенсійного віку. Також зазначено, що у зв'язку відсутністю можливості перевірки довідки від 13.11.2005 №279 щодо пільгового стажу за період з 07.09.1995 до 07.11.2005, відсутні підстави для його зарахування.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 у справі №580/4234/20, яке набрало законної сили 05.12.2020 адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 11.06.2020 №232730008148 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 на підставі заяви від 05.06.2020 №8237 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.06.2020 №8237 з доданими документами та за наслідками розгляду прийняти відповідне рішення щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
На виконання вказаного рішення суду відповідач прийняв рішення від 30.12.2020 №232730008148, яким відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на підставі Списку №1 у зв'язку з тим, що позивач не досягла пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року (далі Закон №1788-XIІ), у редакції чинній до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, який набув чинності з 01.04.2015, віковий ценз для жінок збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017, текст Закону №1058-IV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно із п.1 ч.2 якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Вказана норма набула чинності з 01.10.2017.
Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома абсолютно ідентичними законами, а саме: пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII у редакції Закону №213-VIII від 02.03.2015 та пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017.
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII.
Пунктом 1 резолютивної частини Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015.
Пунктом 3 цього рішення вирішено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаній нормі, в наступній редакції: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам».
Отже, з 23.01.2020 існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: пункт «а» статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, та пункт 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017.
Відносно позивача, правила зазначених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, та 49 років за пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Виходячи із засад розумності та справедливості та в силу ст.69 Закону України «Про Конституційний Суд України» суд враховує висновки Конституційного Суду України викладені у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020.
У пункті 3.2. Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 Конституційний Суд України наголошує на принципі правової визначеності, як одному із елементів верховенства права, згідно із яким обмеження основних прав людини та громадянина допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; держава зобов'язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію; юридична визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин; юридична визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов'язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми.
У пункті 4.4. зазначеного Рішення Конституційний Суд України визначив, що у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у статті 13 Закону № №1788-XII у редакції до внесення змін Законом №213, виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію.
Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Суд зазначає, що норми статті 114 Закону України №1058-IV абсолютно ідентичні нормам статті 13 Закону №1788-XII, зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, які були визнанні неконституційними вищевказаним Рішенням Конституційного Суду України, як такі, що порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд дійшов висновку, що вони суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/3611/20.
Щодо підтвердження пільгового стажу роботи позивача за Списком №1, слід зазначити наступне.
Відомостями з трудової книжки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та довідки про особливий характер роботи чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії Ф. 6.2-0-01-19 від 13.11.2005 №279, виданої ВАТ “Черкаське хімволокно” підтверджується, що позивач працювала повний робочий день: з 07.09.1995 до 09.01.1996 - в прядильному цеху виробництва віскозного волокна учнем апаратника формування хімічного волокна; з 09.01.1996 до 23.05.2005 - на виробництві віскозного волокна апаратником формування хімічного волокна прядильного цеху №2; з 23.05.2005 до 07.11.2005 - на виробництві віскозного волокна апаратником формування хімічного волокна прядильного цеху №1.
Довідка від 13.11.2005 №279, видана ВАТ “Черкаське хімволокно”, за формою відповідає довідці, зазначеній у Додатку №5 Порядку №637.
Згідно з виписками із наказів про результати атестації робочих місць №275 від 27.03.2000 та №562 від 15.06.2005 підтверджено право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах апаратника формування хімічного волокна.
Вказані обставини встановлені рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 у справі №580/4234/20, яке набрало законної сили 05.12.2020 та у відповідності до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягають.
Щодо посилань відповідача на не підтвердження пільгового стажу роботи позивача первинними документами, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2014 за №895/25672, орган, що призначає пенсію, має право перевіряти обґрунтованість видачі документів підприємствами, установами, організаціями.
Отже, перевірка відповідачем обґрунтованості видачі довідки є правом відповідача, а неможливість її здійснити не є підставою для відмови у призначенні пенсії за наявності надання позивачем належно оформлених документів.
На час звернення із заявою про призначення пенсії позивач досягла 47 років 01 місяць 27 днів, мала страховий стаж роботи 34 роки 11 місяців 13 днів, у тому числі на роботах за Списком №1 - 09 років 08 місяців 16 днів.
Враховуючи те, що позивачем надано до суду докази, що підтверджують її зайнятість на роботах, передбачених Списком №1 та за результатами атестації робочих місць більше 7 років 6 місяців, необхідних для призначення пільгової пенсії за віком за Списком №1, посилання відповідача на недосягнення нею 55-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV є протиправними.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону №1788-ХІІ, отже, її позов підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за призначенням пенсії звернулася 05.06.2020.
Отже, для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.06.2020 та провести її виплату.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908, 00 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити понвістю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.12.2020 №232730008148 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за Списком №1 на підставі п.1 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) період її роботи з 07.09.1995 по 07.11.2005 в ЧВО «ХІМВОЛОКНО» (перейменоване в подальшому па ВАТ «Черкаське хімволокно») в прядильних цехах №1, №2 у виробництві віскозного волокна на посадах учня і апаратника формування хімічного волокна 5 розряду (всього 09 років 08 місяць 16 днів).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-XII від 05.11.1991 та провести її виплату, починаючи з 05.06.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ