Справа № 560/5013/22
іменем України
05 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якому просить скасувати постанову державного виконавця від 02.02.2022 ВП №66427897 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по справі 560/8820/20, яке набрало законної сили, та відповідного виконавчого листа Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області був проведений перерахунок пенсії на користь стягувача, про що свідчать відповідні протокол перерахунку та розрахунок доплати. Перерахований розмір доплати в сумі 652,73 грн. не виплачений через відсутність асигнувань на виконання рішення суду, однак вказана сума коштів внесена до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Позивач вважає, що він вчинив усі необхідні дії для виконання рішення суду, що можна вважати виконанням його у повному обсязі, відтак штраф, накладений державним виконавцем не є обґрунтованим.
Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) поданий відзив, де відповідач покликається на правомірність постанови державного виконавця. Зазначає, що орган Пенсійного фонду дійсно вчинив на користь стягувача перерахунок пенсії за рішенням суду, однак суму доплати не виплатив. Державний виконавець направляв боржнику вимоги щодо надання доказів виплати стягувачу заборгованості по перерахунку, однак у відповідь отримував лише довідки стосовно вчиненого перерахунку та внесення заборгованості до реєстру. Відповідач вважає, що оскільки відсутній факт повного виконання рішення суду, орган ДВС мав право вчиняти усі передбачені законом дії з метою примусового виконання рішення. Крім того, покликається на те, що позивач як боржник не звертався до суду стосовно питання розстрочки або відстрочки виконання рішення. Враховуючи вказане, вважає оскаржувану постанову державного виконавця правомірною та у позові просить відмовити.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, зазначивши, що боржником виконаний виконавчий документ, виданий судом, відтак підстави для накладення штрафу відсутні.
В наступне судове засідання представники сторін не з'явились, про розгляд справи повідомлені, відтак суд вважав можливим продовжувати розгляд справи в письмовому провадженні без фіксації судового засідання технічними засобами.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2021 у справі №560/8820/20, яке набрало законної сили 08.07.2021, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було зобов'язане здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 04.09.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
09.08.2021 Головним держаним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №66427897 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом у цій справі.
02.08.2021 Головне управління здійснило перерахунок пенсії за вказаним рішенням суду, про що складений протокол перерахунку, який є у матеріалах виконавчого провадження. Також був складений розрахунок на доплату коштів в сумі 652,73 грн. ( перерахунок за березень 2019) Кошти в сумі 652,73 грн. стягувачу не виплачувались через відсутність, за повідомленням боржника, необхідних асигнувань.
05.11.2021 державним виконавцем прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, яка, 20.12.2021 скасована керівником підрозділу ДВС, відтак 22.12.2021 виконавче провадження було відновлене.
Цього ж дня державним виконавцем прийнята вимога № 17662, у якій він вимагає у боржника надати підтверджуючі документи про вжиті заходи, спрямовані на виплату стягувачу ОСОБА_1 коштів в сумі 652,73 грн. за рішенням суду.
11.01.2022 Головне управління за №2200-0902-5/2782 повідомило орган ДВС про вчинений 02.08.2021 перерахунок пенсії стягувача на виконання рішення суду, розмір перерахованої пенсії та розмір доплати. До вказаного повідомлення доданий витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Актом Старшого державного виконавця від 02.02.2022, який є у матеріалах виконавчого провадження, встановлено, що рішення суду не виконане у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом. Також зазначається, що будь-які заяви боржника чи судові рішення щодо надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення у справі № 560/8820/20 в частині виплати нарахованої стягувачу суми доплати, до органу ДВС не надходили. Зважаючи на це, постановою Старшого державного виконавця від 02.02.2022 ВП № 66427897 на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області накладений штраф в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусовою виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Стаття 63 Закону № 1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 75 Закону закріплено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення є не правом, а обов'язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника виконати рішення.
Також, як вбачається зі змісту статті 63, Законом встановлений чіткий алгоритм дій посадової особи органу ДВС, спрямований на ефективне виконання виконавчих документів.
Як встановлено судом, позивач вважає, що він виконав рішення суду у тій частині, в якій мав можливість його виконати. Разом з тим, подальше виконання, тобто виплата коштів безпосередньо за проведеним перерахунком стягувачу буде здійснюватись у майбутньому після надходження асигнувань. Враховуючи це, позивач вважає, що невиконання без поважних причин боржником рішення місця не мало, тому підстави для накладення штрафу відсутні.
Дослідивши надані боржником органу ДВС документи, які наявні у матеріалах виконавчого провадження, Суд не може погодитись з доводами позивача.
По-перше, для встановлення відсутності факту невиконання боржником рішення суду без поважних причин необхідно підтвердити те, що боржник надав виконавцю вичерпні та об'єктивні відомості і документи, які підтверджують не лише перерахунок як такий, але і те, що фактична виплата коштів дійсно була неможлива через їх відсутність.
Судом встановлено, що такі докази або відомості державному виконавцю боржником надані не були, позаяк ті повідомлення інформаційного характеру, які подавались до ДВС, ніяким чином не підтверджують відсутність асигнувань на вказану виплату станом на час виконання рішення. Так, як зазначається у інформаційних повідомленнях Головного управління, фінансування було отримане для проведення виплат за рішеннями, які надійшли до листопада 2019 року.
У той же час, позивач не надавав до органу ДВС і не надав суду будь - які документи фінансового чи бухгалтерського характеру, витяги з рахунків, реєстрів, платіжні документи тощо, з яких би вбачалось, на які конкретні виплати або цілі скеровувались отримані ним кошти, призначені за відповідною спеціальною програмою, а також те, що спрямування коштів на виплату заборгованості стягувачу було об'єктивно неможливим через відсутність асигнувань станом на дату виникнення обов'язку сплати коштів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що прийняті державою зобов'язання повинні виконуватись і посилання на відсутність відповідних коштів на гарантовані громадянам виплати не є обґрунтованим.
Отже, вчиняючи певні дії з метою виконання рішення суду, боржник повинен був не лише відобразити відповідні нарахування /перерахунки у протоколах, довідках чи реєстрах, але і надати органу примусового виконання вичерпні відомості і документи, які свідчать про реальну неможливість проведення виплат у конкретний момент часу через відсутність асигнувань/призначень/залишків на рахунках. Лише за умови виконання цих дій боржник може вважатись таким, що довів те, що невиконання рішення у повному обсязі залежить не лише від його волі, але й пояснюється іншими об'єктивними причинами.
По-друге, як вже зазначалось вище, стаття 63 Закону передбачає відповідну послідовність дій виконавця, спрямовану на примусове виконання рішення. Лише після того, як виконавець вчинить усі визначені законом дії, за умови якщо боржник не виконає рішення у повному обсязі, процедуру виконання можна вважати вичерпаною. У той же час, переривання процесу примусового виконання виходячи лише з усної інформації про відсутність коштів, не відповідає цілям та суті виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження, оскільки більшість рішень ризикували б залишитись невиконаними на невизначений строк без обґрунтованої причини.
По-третє, суд бере до уваги аргумент відповідача, який зазначає, що позивач як боржник не звертався до суду стосовно питання розстрочки або відстрочки виконання рішення.
Відповідно до ст. 33 закону про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Оскільки перелік обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, не є вичерпним і не обмежується законом, боржник не був позбавлений права звернутись до суду, покликаючись на обставини, які обмежують його можливість фактичної виплати коштів стягувачу, надавши про це відповідні докази. Разом з тим, позивач не звертався до суду з цим питанням, що фактично означає те, що відсутність асигнувань на виплату коштів стягувачу не розглядається ним як обставина, що ускладнює виконання рішення/ робить його неможливим.
По-четверте, суд відхиляє покликання позивача на окрему практику Верховного Суду з питань судового контролю, де був зроблений висновок про те, що накладення штрафу згідно з КАС України на керівника суб'єкта владних повноважень через невиконання рішення суду є неефективним, оскільки не захищає право особи.
У даному випадку суд виходить зі змісту статті 129-1 Конституції України, яка передбачає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, який і передбачає наявність у органів ДВС відповідних процедурних інструментів для ефективного виконання.
Зважаючи на це, судом не встановлено, що боржник надав органу примусового виконання усі наявні належні письмові докази, які дійсно підтверджували те, що рішення суду не могло бути виконане у повному обсязі з причин, які є поважними.
Відтак, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскарженої постанови про накладення штрафу державний виконавець не вийшов за межі наданих повноважень і не допустив порушення вимог закону.
Суд погоджується з тим, що на підставі представлених боржником документів державний виконавець не міг прийти до обґрунтованого і законного висновку про те, що невиконання рішення у повному обсязі було зумовлено поважними причинами. Не може прийти до такого висновку і суд, зважаючи на що у позові слід відмовити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 05 травня 2022 року 13.50
Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29013 21318350)
Відповідач:Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Тернопільська, 13/2,Хмельницький,Хмельницька область,29018 43316784)
Головуючий суддя І.С. Козачок