Справа № 560/16130/21
іменем України
05 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.08.2021 № 220150001407 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди:
- період ведення підприємницької діяльності згідно довідки Білогірської ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області від 09.04.2021 № 01-58-11 з 20.12.1995 по 31.12.2000, та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 20.12.1995 Серія ВОО № 249320;
- період роботи в малому підприємстві «Агроїн» згідно запису в трудовій книжці ОСОБА_1 з 01.12.1991 по 01.06.1992;
- період догляду за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 вказаного Закону 1058-ІV, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, а саме за ОСОБА_2 з 01.07.2015 по 25.08.2021.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням від 31.08.2021 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. Зокрема, у рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано період ведення підприємницької діяльності з 20.12.1995 по 31.12.2000, оскільки відсутня інформація про систему оподаткування та застосування фіксованого податку. Крім того, в системі персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків.
Період роботи з 01.12.1991 по 01.06.1992 не враховано в страховий стаж, оскільки має місце виправлення в даті наказу про звільнення з роботи.
Зазначає, що в період з 20.12.1995 по 31.12.2000 здійснював підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець. На підтвердження цього відповідачу були подані свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, довідка Білогірської ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області, банківські квитанції про сплату позивачем коштів за торговий патент та внесків до Пенсійного Фонду.
Крім того, згідно трудової книжки позивача він в період з 01.12.1991 по 01.06.1992 працював у малому підприємстві «Агроїн». Зазначає, що неточність щодо дати наказу про звільнення позивача зроблено не з його вини, оскільки трудові книжки заповнюються роботодавцем, та ніяк не впливає на період роботи у підприємстві.
Разом з тим, у рішенні відповідача про відмову у призначенні пенсії жодним чином не відображено відомостей про зарахування чи не зарахування позивачу до трудового стажу позивача період догляду за особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_2 , яка досягла пенсійного віку. Позивачем при зверненні до органу Пенсійного Фонду України із заявою про призначення пенсії за віком було надано довідку ЛКК КНП «Білогірська Багатопрофільна лікарня» від 21.05.2021 №186 про те, що його дружина ОСОБА_2 з 2015 року має II групу інвалідності внаслідок психічного захворювання та потребує постійного стороннього догляду. Також, позивачем подано довідку управління соціального захисту населення Шепетівської РДА від 18.05.2021 № 175 про те, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 01.07.2015 по даний час і одержує щомісячну грошову допомогу на особу з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_2 , з якою проживає та яку доглядає.
Судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно п. 3-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону 1058-ІV якого до страховою стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 нього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1995 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та довідкою про вид системи оподаткування та сплачені страхові внески; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Крім того, згідно наданої позивачем довідки ЛКК № 186, виданої КНП «Білогірська багатопрофільна лікарня» Білогірської селищної ради Шепетівського району, ОСОБА_2 в 2015 році оглянута МСЕК, визнана інвалідом 2 групи та потребує постійного стороннього догляду. Зазначає, що відповідних документів для зарахування стажу за період з 01.07.2015 по 25.08.2021 про догляд за ОСОБА_2 , як за особою що потребує стороннього догляду, до заяви про призначення пенсії позивачем не надавалось. Відтак Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області питання зарахування вказаного періоду до страхового стажу не розглядалось.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначає, що в період з 20.12.1995 по 31.12.2000 здійснював підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець. На підтвердження цього позивачем при зверненні до органу Пенсійного Фонду України із заявою про призначення пенсії за віком було надано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, довідку Білогірської ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області, банківські квитанції про сплату позивачем коштів за торговий патент та внесків до Пенсійного Фонду. Вказує, що відповідачем безпідставно не враховано вказані документи для розрахунку стажу для призначення пенсії. Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії позивачу або відомостей про сплату внесків не у повному обсязі не є підставою для позбавлення особи права на зарахування до стажу роботи періодів, за які відсутні такі відомості.
Також зазначає, що не зарахування до страхового стажу позивача періоду з 01.07.2015 до 25.08.2021 як догляду за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, є протиправним, оскільки ним на підтвердження вказаних обставини було подано, зокрема, довідку ЛКК КНП «Білогірської Багатопрофільної лікарні» від 21.05.2021 №186 та довідку управління соціального захисту населення Шепетівської РДА від 18.05.2021 № 175.
Ухвалою суду від 06.04.2022 залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як другого відповідача по справі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало відзив на позов, в якому також просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що відповідно до наданих документів до страхового стажу позивача не зараховано період з 20.12.1995 по 31.12.2000. За результатом розгляду поданих документів страховий стаж ОСОБА_1 становить 22 років 9 місяців 5 днів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 25.07.1979 позивач:
- 01.12.1991 прийнятий на роботу у мале підприємство «Агроїн»;
- 01.06.1992 звільнений з роботи в малому підприємстві «Агроїн» у зв'язку із закінченням трудового договору.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №249320, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 20.12.1995.
Довідкою Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09.04.2021 №01-58-11 підтверджується, що позивач з 20.12.1995 по 19.08.2014 був зареєстрований/перебував на обліку в Білогірській ДПІ як фізична особа-підприємець. Відомості щодо сплати податків та зборів за період з 20.12.1995 по 31.12.2000 відсутні.
Згідно довідки Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 31.03.2021 №10-22-02 позивачем, як фізичною особою-підприємцем з 01.01.2001 по 31.12.2003 сплачено до бюджету єдиного податку в сумі 1800 грн. (по 50 грн. щомісяця).
Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації від 18.05.2021 №175, позивач перебуває на обліку з 1 липня 2015 року по даний час і одержує щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу на інваліда ІІ групи ОСОБА_2 1956 року народження.
Згідно довідки ЛКК №186 від 21.05.2021, ОСОБА_2 (1956 р.н.) в 2015 році оглянута на псих.МСЕК і визнана інвалідом ІІ групи, потребує постійного стороннього догляду.
Позивач (15.04.1961 р.н.) 25.08.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою від 25.08.2021 про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 31.08.2021 №220150001407 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком. У рішенні зазначено, зокрема, що до страхового стажу не зараховано: період ведення підприємницької діяльності, згідно довідки від 09.04.2021 №01-58-11, з 20.12.1995 по 31.12.2000, оскільки відсутня інформація про систему оподаткування та застосування фіксованого податку. Крім того, в системі персоніфікованого обліку інформація про сплату страхових внесків відсутня. Також не зараховано період роботи з 01.12.1991 по 01.06.1992, оскільки має місце виправлення в даті наказу про звільнення з роботи.
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.09.2021 №2200-0205-8/47060.
Додатково листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14.09.2021 №8680-7237/В-02/8-2200/21 позивача повідомлено, що рішенням від 31.08.2021 №220150001407 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До загального страхового стажу враховано 22 роки 9 місяців 5 днів страхового стажу. При визначенні права на пенсію до страхового стажу не враховано: період ведення підприємницької діяльності згідно довідки від 09.04.2021 №01-58-11, з 20.12.1995 по 31.12.2000, оскільки відсутня інформація щодо системи оподаткування; період роботи з 01.12.1991 по 01.06.1992, оскільки має виправлення в даті про звільнення з роботи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду ведення підприємницької діяльності з 20.12.1995 по 31.12.2000, суд зазначає наступне.
Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Згідно з п.4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток №1).
Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Отже, з наведеного слідує, що періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності.
При цьому обов'язковою умовою для набуття особою права на зарахування до страхового стажу періодів здійснення нею підприємницької діяльності, є, зокрема, провадження такої діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку.
Довідка від 09.04.2021 вказує про те, що позивач з 20.12.1995 по 19.08.2014 був зареєстрований/перебував на обліку в Білогірській ДПІ як фізична особа-підприємець. Відомості щодо сплати податків та зборів за період з 20.12.1995 по 31.12.2000 відсутні.
Водночас, відомостей щодо перебування позивача на спрощеній системі оподаткування така довідка не містить.
Лише у довідці від 31.03.2021 за наступний період - з 01.01.2001 по 31.12.2003, вказується про сплату позивачем єдиного податку (і такий період зарахований пенсійним органом до стажу позивача).
Індивідуальні відомості про застраховану-особу позивача (форма ОК-5) також не містять відомостей до 2001 року.
Водночас, позивачем надано квитанції про сплату у 1996-2000 роках єдиного податку, платежів "за патент" та пенсійних внесків, що свідчить про те, що у спірний період він як фізична особа - підприємець дійсно здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування.
Таким чином, у спірному випадку позивач не може бути позбавлений права на зарахування до страхового стажу періоду зайняття ним підприємницькою діяльністю у зв'язку із відсутністю у контролюючого органу відповідних відомостей (які стосуються періоду ще до 2000 року), оскільки обставини, пов'язані із терміном зберігання таких документів та відомостей, не залежать від його волі та не можуть ставитись йому у вину.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що період провадження позивачем підприємницької діяльності з 20.12.1995 по 31.12.2000 має бути зарахований до його страхового стажу. Тому слід зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу роботи позивача період провадження підприємницької діяльності з 20.12.1995 по 31.12.2000.
Щодо зарахування до страхового стажу позивачу періоду роботи в малому підприємстві «Агроїн» з 01.12.1991 по 01.06.1992, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Позивачу не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 01.12.1992 по 01.06.1992, у зв'язку з тим, що має місце виправлення в даті наказу про звільнення з роботи.
Суд зазначає, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії.
Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Отже, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача у зв'язку з відсутністю в трудовій книжці у зв'язку з відсутністю дати та номеру наказу на звільнення, є безпідставними.
Отже, з огляду на наведене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу позивача періоди роботи з 01.12.1991 по 01.06.1992.
Щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду догляду за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 вказаного Закону 1058-ІV, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, з 01.07.2015 по 25.08.2021 суд зазначає наступне.
Згідно розрахунку пенсійного органу, такий період не зарахований до страхового стажу позивача.
Відповідно до ч.ч.2, 4 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно із вимогами пункту ж частини першої статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення»), право на трудову пенсію мають особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
За змістом пункту «є» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що до стажу роботи зараховується також час догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Порядок встановлення часу догляду за інвалідом І групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду встановлений пунктом 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, а саме зазначений час догляду встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).
Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.
Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2018 у справі № 197/1013/16-а, складення акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду є безпосереднім обов'язком органу Пенсійного фонду України.
Як встановлено судом, позивач здійснює догляд за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), котра є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу. Також позивач з 1 липня 2015 року отримує відповідну щомісячну допомогу.
Вказані обставини підтверджуються довідкою управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації від 18.05.2021 №175, а також довідкою лікарсько-консультативної комісії №186 від 21.05.2021, які подавались разом із заявою про призначення пенсії.
Таким чином, позивач надав необхідні документи, які підтверджують факт догляду за пенсіонером, який за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду.
Тому період догляду за ОСОБА_2 з 01.07.2015 по 25.08.2021 слід зарахувати до страхового стажу позивача.
Щодо вимоги позивача призначити пенсію за віком, суд зазначає наступне.
Як уже зазначалось, відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Страховий стаж позивача, який врахований пенсійним органом, складає 22 роки 09 місяців 5 днів. З урахуванням періодів з 20.12.1995 по 31.12.2000, з 01.12.1991 по 01.06.1992 та з 01.07.2015 по 25.08.2021 загальний страховий стаж позивача становить більше 33 років, що є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 31.08.2021 №220150001407 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивач із заявою про призначення пенсії звернувся 25.08.2021, тому слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 25.08.2021.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судові витрати на суму 908 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 31.08.2021 № 220150001407 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 : період ведення підприємницької діяльності з 20.12.1995 по 31.12.2000; період роботи в малому підприємстві «Агроїн» з 01.12.1991 по 01.06.1992; період догляду за пенсіонером, який за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, з 01.07.2015 по 25.08.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 25.08.2021.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 05 травня 2022 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А,Кропивницький,Кіровоградська область,25009 , код ЄДРПОУ - 20632802)
Головуючий суддя Д.А. Божук