з питань забезпечення адміністративного позову
Справа №607/4771/22
05 травня 2022 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить:
визнати дії Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України щодо вилучення (тимчасового затримання) та утримання транспортного засобу марки "Оpel", моделі Vivaro, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу,
зобов'язати Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України безоплатно повернути транспортний засіб марки "Оpel", моделі Vivaro, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 законному власнику ОСОБА_1 .
Одночасно з позовом позивач подав заяву до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив постановити ухвалу суду, якою забезпечити заявлений ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області позов до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України про визнання дій працівників поліції щодо тимчасового затримання транспортного засобу протиправними та зобов'язання повернути автомобіль шляхом заборони відповідачу та будь - яким іншим особам, у тому числі, але не виключно Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільської обласної військової адміністрації) вчиняти дії щодо передачі будь - яким особам, у тому числі Збройним Силам України та іншим військовим формуванням транспортного засобу марки "Оpel", моделі Vivaro, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 14.04.2022 адміністративну справу №607/4771/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити повернути транспортний засіб, разом із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову передано за підсудністю до Тернопільського окружного адміністративного суду.
27.04.2022 дану справу отримано Тернопільським окружним адміністративним судом, що підтверджується відтиском штампу вх.№2120/22.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2022 дану справу передано на розгляд судді Мартиць О.І.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 повернуто ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову без розгляду.
02.05.2022 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
03.05.2022 позивач повторно подав до суду заяву про забезпечення позову в якій просить постановити ухвалу суду, якою забезпечити заявлений ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області позов до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України про визнання дій працівників поліції щодо тимчасового затримання транспортного засобу протиправними та зобов'язання повернути автомобіль шляхом заборони відповідачу та будь - яким іншим особам, у тому числі, але не виключно Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільської обласної військової адміністрації) вчиняти дії щодо передачі будь - яким особам, у тому числі Збройним Силам України та іншим військовим формуванням транспортного засобу марки "Оpel", моделі Vivaro, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Так, заява про забезпечення позову, відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути подану заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно з частиною другою статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів частин четвертої, п'ятої, шостої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. У пункті 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" зазначається, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
Також, згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. При цьому заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою та надати докази на підтвердження існування обставин, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а не припущень щодо можливих порушень прав позивача чи завдання йому матеріальних збитків.
Однак, заявником не наведено жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суд вважає, що з наданих до суду матеріалів не випливає наявності реальної загрози правам та інтересам позивача, оскільки наведені ним доводи не підтверджені належними доказами, та, в будь-якому випадку, підлягають дослідженню під час розгляду відповідної справи по суті позовних вимог із дослідженням наданих сторонами доказів.
Суд приймає до уваги висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 04.09.2019 по справі №420/3397/19, де Суд акцентував увагу на тому, що очевидні ознаки протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
З урахуванням наведеного, оцінюючи доводи заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням їх розумності і обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів сторін, та враховуючи відсутність відповідних доказів, які б могли свідчити про наявність порушеного права, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 156, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 03.05.2022 про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.05.2022.
Суддя Мартиць О.І.