03 травня 2022 року м. Рівне №460/662/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., по адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Управління Служби безпеки України в Рівненській області
пропро визнання дій протиправними,зобов'язання вчинення певних дій,
Відповідачем у поданому відзиві вказано клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи. Щодо поданих клопотань та заперечень суд зазначає наступне.
Частинами другою та третьою статті 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Разом з тим, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany”, рішення від 25.04.2002 року “Varela Assalino contre le Portugal”). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
При цьому, будь - яких підставних та обґрунтованих доводів, що свідчать про її складність та недоцільність розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), відповідач суду не наводить ані в клопотаннях ані в запереченнях.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зауважує, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не потребує заслуховування усних пояснень сторін для прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Дослідивши клопотання та заперечення відповідача, предмет та підстави позову, склад учасників справи, беручи до уваги пункт 20 частини першої статті 4 та частину шосту статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження або з проведенням судового засідання, а тому у задоволенні поданих клопотань та заперечень відповідача необхідно відмовити.
Також, враховуючи військовий стан, суд з метою забезпечення належної безпеки учасників судового процесу, вважає за належне розгляд даної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Суд також зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своїх позицій або письмових пояснень.
Отже, підсумовуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для зміни подальшого розгляду справи за правилами спрощеного провадження, а відтак і для задоволення клопотань та заперечень відповідача.
Керуючись статтями 181, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Д.Є. Махаринець