справа№380/5150/22
05 травня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чаплик І.Д. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18 код ЄДРПОУ: 44000827), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області у відношенні до ОСОБА_1 щодо не перерахунку та невиплати разової щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції Закону від 25 грудня 1998 року), виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених коштів;
зобов'язати Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 разову щорічну допомогу до 5 травня за 2021 рік. виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції Закону від 25 грудня 1998 року), з урахуванням виплачених коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як учасник бойових дій має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, розмір якої на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020, має визначатись у відповідності до статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Однак, відповідач протиправно нарахував та виплатив йому вказану допомогу у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України у постанові від 08.04.2021 за №325.
Ухвалою судді від 09.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали від 09.03.2022 та копію позовної заяви відповідачу було направлено супровідним листом. Копію ухвали від 09.03.2022 та копію позовної заяви додатково направлено відповідачу засобами електронного зв'язку, які відповідач отримав 11.03.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. Станом на день розгляду справи відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відтак суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач має статус учасника бойових дій, про що позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_2 від 04.05.2017, копія якого наявна в матеріалах справи.
У 2021 році відповідачем виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 1491,00 грн., що сторонами не оспорюється та підтверджується випискою по картковому рахунку.
Представник позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня 2021 року.
29.12.2021 відповідач відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку та виплаті.
Змістом спірних правовідносини є невиплата повної суми разової щорічної допомоги до 05 травня за 2021 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».
Не погодившись із такими діями відповідача позивач звернувся з позовом до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII (далі Закон №3551-XII).
01.01.1999 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №367-ХІV від 25.12.1998 року (далі Закон №367-ХІV) , яким статтю 12 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Згідно із підп. 5 п. 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 року №79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного Кодексу України доповнено п. 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відтак, наведеною нормою Уряд України уповноважено визначати разову грошову допомогу.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 відновлено розмір разової грошової допомоги передбачений частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас відповідно до Додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 року №325 (далі - Постанова №325), разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується учасникам бойових дій у розмірі 1491 грн. 00 коп., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №325.
При цьому суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону №3551-XII у 2021 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.
А тому, виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як це передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Тобто, при обчисленні суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач має виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2021 рік № 294-IX від 14.11.2019 установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2021 1769,00гривень. Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році становить 8845,00 грн. (1769,00грн х 5).
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 по справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч.5 ст.242 КАС України).
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, які закріплені статтею 245 КАС України, та позицію Верховного Суду, викладену в рішенні від 29.09.2020 по справі №440/2722/20, в частині належного способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого:
Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов'язаних з розглядом справи, тому судовий збір у справі розподілу не підлягає.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн. Позивач надав суду такі докази понесення витрат на професійну правничу допомогу: договір про надання правової допомоги від 17.12.2021 №1002, ордер про надання правничої (правової) допомоги у Львівському окружному адміністративному суді на підставі зазначеного договору адвокатом Мицик О.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Мицик О.В. № 417 від 17.02.2006, акт виконаних робіт від 16.02.2022, меморіальний ордер №28512342SB на підтвердження оплати послуг на суму 1000 грн.
Оцінюючи клопотання позивача про відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд виходить із таких міркувань.
Приписами частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Разом із тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом пропорційності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд проаналізував Акт виконаних робіт від 16.02.2022 на предмет часу, оплаченого позивачем (надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, визначених п.1.2 Договору про надання правової допомоги. Узгодження правової позиції з Клієнтом - 0,25 год.; оформлення заяви в інтересах Клієнта до УСЗН Львівської РДА Львівської області - 0,25 год.; складання позовної заяви, оформлення додатків до позовної заяви та її подання до Львівського окружного адміністративного суду - 0,5 год. вартість послуг адвоката (одна година - 1000 грн.).
Оцінюючи характер наданої правової допомоги суд враховує, що ця справа є незначної складності, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, правові висновки висловлено Верховним Судом у зразковій справі задовго до подання позову.
При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18.
Суд зазначає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.
Ураховуючи, що вказану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання як справу незначної складності, з огляду на наявність усталеної судової практики у цій категорії спорів, суд дійшов висновку, що зазначений гонорар не є співмірним з обсягом проведеної роботи і вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 500,00 грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18 код ЄДРПОУ: 44000827), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18 код ЄДРПОУ: 44000827) 500 (п'ятсот ) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Чаплик І.Д.