Іменем України
05 травня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/8121/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року в сумі 3375,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 07 листопада 2015 року по 30 вересня 2021 року проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 17 вересня 2021 року № 346 о/с позивача звільнено з посади інспектора-чергового чергової частини відділення поліції № 1 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням), з 30 вересня 2021 року, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 28 років 01 місяць 12 днів, у пільговому обчисленні: 40 років 01 місяць 07 днів.
23 листопада 2021 року позивач отримав інформацію щодо можливих порушень своїх прав зі сторони Головного управління Національної поліції в Луганській області, а саме щодо непроведення індексації грошового забезпечення у певні періоди, та звернувся за правничою допомогою до адвоката Пупиніна Олександра Миколайовича .
24 листопада 2021 року адвокат Пупинін Олександр Миколайович звернувся з запитом до відповідача щодо надання інформації про нарахування та виплату позивачу сум індексації грошового забезпечення.
З листа відповідача від 06 грудня 2021 року № 1923/111/22-2021 встановлено, що відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошових доходів позивача за період служби з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року. У виплаті індексації грошових доходів позивачу за період служби з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року відповідачем відмовлено.
З посиланням на положення статті 62, 94 Закону України "Про Національну поліцію", статей 2, 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року № 1078, позивач вважає, що відповідачем протиправно не здійснено нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Головне управління Національної поліції в Луганській області позов не визнало, про що 04 січня 2022 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 87/2022 подало відзив на позовну заяву від 04 січня 2022 року № 9/111/28-2022.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, які отримані ними в гривнях на території України і не мають разового характеру. Серед них найпоширенішими є оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно з статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частиною другою статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Частиною шостою статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідач звернув увагу суду на те, що відповідно до частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
В свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 внесено зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, шляхом доповнення абзацу п'ятого після слова "військовослужбовців" словом, "поліцейських".
При цьому, Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в редакції, яка діяла до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782, взагалі не передбачав індексацію грошового забезпечення поліцейських, а тому бюджетні асигнування на ці виплати не надходили, а кошторис на сплату грошового забезпечення такі виплати не передбачав. Таким чином, правові підстави для нарахування та виплати індексації грошових доходів поліцейським Національної поліції України з листопада 2015 року по жовтень 2016 року відсутні.
З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 20 грудня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 07 листопада 2015 року по 30 вересня 2021 року проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області на посадах начальника чергової частини та інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, інспектора-чергового чергової частини відділення поліції № 1 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, про що свідчать витяги з наказів Головного управління Національної поліції в Луганській області від 07 листопада 2015 року № 8 о/с по особовому складу та від 17 вересня 2021 року № 346 о/с по особовому складу, дублікат трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06 листопада 2015 року, довідка про проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції без дати та без номеру, видана Управлінням кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області.
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 17 вересня 2021 року № 346 о/с по особовому складу майора поліції ОСОБА_1 (0121720), інспектора-чергового чергової частини № 1 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію", з 30 вересня 2021 року звільнено зі служби в поліції з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні 28 років 01 місяць 12 днів, у пільговому обчисленні - 40 років 01 місяць 07 днів.
Згідно з довідками Головного управління Національної поліції в Луганській області від 06 грудня 2021 року № 1719/111/22-2021, від 29 грудня 2021 року № 1961/111/22-2021 та від 29 грудня 2021 року № 1962/111/22-2021 у період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Відповідно до довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області від 29 грудня 2021 року № 1963/111/22-2021 щодо ймовірної суми індексації по колишньому співробітнику Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_1 загальний розмір індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року складає 3375,75 грн; базовий індекс інфляції - листопад 2015 року.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580).
Згідно з частинами першою, п'ятою Закону № 580 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282).
Відповідно до статті 1 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом статті 2 Закону № 1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до положень статті 4 Закону № 1282:
індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша);
обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (частина друга);
для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті (частина третя);
підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта).
Отже, безпосередньо законом визначено, що грошове забезпечення, як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, підлягають індексації в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2003 року № 1078 (надалі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 "Про внесення змін до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення" та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Відповідач посилається на те, що саме невключення поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, було підставою для не проведення індексації позивачу.
Проте, суд зазначає, що саме частиною п'ятою статті 94 Закону № 580 визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Змін до зазначеної статті у спірному періоді не вносилося, ця норма закону була дійсною.
В силу положень частини другої статті 8 Закону № 1282 за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Критерії виплати грошового забезпечення, зокрема, поліцейським Національної поліції, визначають Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799.
Відповідно до пункту 11 розділу I вказаного Порядку грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Суд зазначає, що вказані відповідачем обставини (не включення поліцейських до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації) не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення, оскільки право позивача на індексацію його грошового забезпечення передбачено статтею 94 Закону № 580, тобто нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, що спростовує доводи відповідача в цій частині.
В той же час суд зазначає, що індексація має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством.
Як вже зазначалося вище, індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін, обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103 % (абзац другий пункту 1-1 Порядку № 1078). Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін здійснюється за місяцем, у якому відбувається перевищення порога індексації. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією проводиться з місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін і на підставі якого відбувається перевищення порога індексації.
Отже, можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. В свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів в такому місяці не проводиться.
Індекс споживчих цін (надалі - ІСЦ) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які придбаває населення для невиробничого споживання. Цей показник розраховується на основі споживчого набору товарів продовольчого та непродовольчого призначення і послуг. Зазначений набір товарів (послуг) є єдиним для всіх регіонів країни та ґрунтується на структурі споживчих грошових витрат домогосподарств міських поселень.
Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (зокрема, у газеті "Урядовий кур'єр").
Відповідно до пункту 10-2 Порядку № 1078 (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
У місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцстрахування, значення ІСЦ приймається за 1 або 100 % (абзац перший пункту 5 Порядку № 1078).
В контексті розгляду цієї справи позивача прийнято на службу до Головного управління Національної поліції в Луганській області та встановлено посадовий оклад в розмірі 2700,00 грн. Оскільки Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року. Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015 року.
В свою чергу, що за даними Держстату України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 року становив 100,7 %. Цей індекс опубліковано в січні 2016 року. Оскільки він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в лютому 2016 року, не настає. В подальшому за січень 2016 року ІСЦ становив 100,9 %. Цей індекс опубліковано в лютому 2016 року. Оскільки наростаючим підсумком за грудень - січень (1,007 х 1,09 х 100) він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в березні 2016 року, не настає. ІСЦ у лютому 2016 року становить 99,6 % (право на індексацію квітні не настає), в березні 2016 року 101,0 % (право на індексацію в травні не настає), в квітні 2016 року - 103,5 %, а тому за грудень 2015 року - квітень 2016 року наростаючим підсумком дорівнюватиме 105,79 % (1,007 х 1,009 х 0,996 х 1,01 х 1,035 х 100), то право на індексацію виникне у червні 2016 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2016 року) на величину приросту ІСЦ 5,79 % (105,79 х 100).
Отже, в квітні місяці 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103 % та склав 105,79 %, а тому у позивача виникло право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - в червні 2016 року. За таких обставин, починаючи з червня 2016 року у відповідача виник кореспондуючий обов'язок провести нарахування індексації грошового забезпечення позивача в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний період.
Відповідно до абзаців третього-п'ятого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
З системного аналізу вказаних вище норм права вбачається, що сума індексації не нараховується, якщо в місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцстрахування, розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Водночас, якщо у разі якщо підвищення зарплати відбувається за рахунок інших її складових, наприклад збільшення доплат, надбавок та премій, які не мають разового характеру, але тарифна ставка (оклад) не підвищується, то сума індексації не зменшується на розмір підвищення зарплати. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини ІСЦ порога індексації.
Оскільки розміри посадових окладів поліцейських згідно з додатками 3 - 10 до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" у спірний період не змінювались, листопад 2015 року є місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовим місяцем), тому до визначеної в червні 2016 року суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини ІСЦ порога індексації в наступних місяцях після квітня 2016 року.
Отже, починаючи з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року у відповідача виник обов'язок здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року.
Враховуючи те, що у листопаді-грудні 2015 року та січні - березні 2016 року величина індексу споживчих цін не перевищувала встановлений законом поріг у 103 %, суд вважає, що у відповідача не виникло обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, яка проводиться в наступному місяці за місяцем публікації індексу, а тому позовні вимоги в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 травня 2016 року є такими, що не підлягають задоволенню.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, у зв'язку з чим позов належить задовольнити частково.
Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 600,00 грн суд зазначає таке.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (пункти перший, другий частини сьомої статті 139 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання юридичних послуг від 23 листопада 2021 року № 23, укладений між адвокатом Пупиніним Олександром Миколайовичем (далі - Юрист) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт), додаток № 1 до договору про надання юридичних послуг від 23 листопада 2021 року № 23, акт здачі-приймання наданої правничої допомоги від 13 грудня 2021 року № 9, підписаний адвокатом Пупиніним Олександром Миколайовичем та ОСОБА_1 , квитанцію від 13 грудня 2021 року № 9.
Дослідженням договору про надання юридичних послуг від 23 листопада 2021 року № 23 встановлено, що за цим договором Юрист зобов'язується: представляти інтереси ОСОБА_1 в усіх судах України; робити запити до підприємств, установ, організацій для збору доказів по справі; надавати усні та письмові консультації з питань, що стосуються даної справи; готувати позови, заяви, скарги, відзиви, заперечення, клопотання для досягнення позитивного результату до даній справі (підпункт 2.1 пункту 2). За роботу, виконану Юристом, Клієнт здійснює оплату згідно з умовами, викладеними у додатку № 1 до цього Договору, але це не позбавляє Клієнта права здійснювати оплату шляхом внесення авансових платежів у розмірі, узгодженому Сторонами. Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг (підпункти 3.1, 3.2 пункту 3).
Згідно з Додатком № 1 до договору про надання юридичних послуг від 23 листопада 2021 року № 23 тарифні ставки винагороди (гонорару) складають: попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, консультація - 100,00 грн; складання і направлення адвокатського запиту, збір інформації та документів, аналіз отриманих по запиту матеріалів - 100,00 грн; підготовка процесуальних документів по справі (позовна заява, апеляційна скарга, касаційна скарга) - 400,00 грн; підготовка процесуальних документів по справі (відповідь на відзив, клопотання, заява, відповідь на апеляційну скаргу, тощо) - 200,00 грн; представництво в судах усіх інстанцій - за одну годину представництва - 150,00 грн.
Згідно з актом здачі-приймання наданої правничої допомоги від 13 грудня 2021 року № 9, підписаним адвокатом Пупиніним Олександром Миколайовичем та ОСОБА_1 , Юристом надана така правнича допомога при підготовці адміністративного позову Клієнта до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати Клієнту індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року та зобов'язання вчинити певні дії: попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, консультація - 100,00 грн; складання і направлення адвокатського запиту від 24 листопада 2021 року до Головного управління Національної поліції в Луганській області, збір інформації та документів, аналіз отриманих по запиту матеріалів - 100,00 грн; підготовка процесуального документу по справі (позовна заява) - 400,00 грн; всього - 600,00 грн.
Відповідно до квитанції від 13 грудня 2021 року № 9 вартість правничої допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання юридичних послуг від 23 листопада 2021 року № 23 відповідно до акта здачі-приймання наданої правничої допомоги від 13 грудня 2021 року № 9 складає 600,00 грн.
Також суд вважає за необхідне зауважити, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката, а саме, що представником позивача направлено адвокатський запит, складено позовну заяву, оформлено та подано разом з цими заявами докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже, суд вважає, що обставини надання адвокатом правничих послуг ОСОБА_1 та оплати останнім гонорару адвоката в сумі 600,00 грн знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами.
Проте як вже вищевказано, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням викладеного, заявлена позивачем сума судових витрат на правничу допомогу відповідає ознакам співмірності, визначеним частиною п'ятою статті 134 КАС України, тому суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 600,00 грн, що, на думку суду, є співмірною сумою для цієї справи.
Таким чином суд дійшов висновку, що заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (ідентифікаційний код 40108845, місцезнаходження: вул. Вілєсова, буд. 1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93406) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 600,00 грн (шістсот грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська