про повернення позовної заяви
03 травня 2022 року Київ № 320/2485/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району про визнання протиправною бездіяльності відповідача, скасування рішення восьмої сесії Маловільшанської сільської ради VIII скликання від 22.07.2021 та зобов'язання сільської ради надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачеві земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі, орієнтовною площею 2,0 га.
Ухвалою суду від 17.02.2022 позовна заява була залишена без руху, заявникові встановлено десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому: конкретизації позовних вимог п.2 прохальної частини позову, а саме які дії відповідача підлягають визнанню протиправними; обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, що підтверджують вказані обставини, зокрема, але не виключно підстави звернення з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва до Маловільшанської сільської ради; зазначення точного місця розташування земельної ділянки, на одержання якої претендує заявник, її кадастрового номеру; представлення суду доказів невикористання позивачем права на одержання безоплатно у власність земельної ділянки раніше; надання копії Плану зонування території с. Мала Вільшанка, зазначення у позові відповідності місця розташування об'єкта землекористування планам населених пунктів та іншої містобудівної документації села, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць; обґрунтування порушення прав та інтересів позивача діями Маловільшанської сільської ради із розкриттям змісту порушених прав, подання заяви про поновлення строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали суду, через систему "Електронний суд", представником позивача -адвокатом Печененком С.М. було подано клопотання/заява, в якій, в розділі "відносно дотримання позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду" у якості обгрунтування порушення строку звернення до суду йдеться про те, що позивач "...не міг та не був обізнаний із оскаржуваним рішенням станом на дату його прийняття -22.07.2021; позивачу стало відомо про таке рішення лише 02.09.2021 в момент отримання відповіді від 25.08.20221 р." та на підставі зазначеного, представник позивача констатував, що ОСОБА_1 не порушено шестимісячного строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи представника позивача, суд констатує невиконання вимог судового рішення від 17.02.2022, в тому числі, і в частині надання доказового підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та, зважив на таке:
15.02.2022, позивач звернувся до суду з вимогами до Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області про скасування рішення відповідача від 22.07.2021 та зобов'язання надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею, 2,0 га.
Як підтверджено матеріалами позовної заяви, 01.06.2021, ОСОБА_1 звернувся до Маловільшанської сільської ради із заявою про надання йому у власність, безоплатно, земельну ділянку площею, 2.0 га. Вказана заява була зареєстрована відповідачем 01.06.2021 за вх. №469.
25.06.2021, за вих.№736 ОСОБА_1 була надана відповідь, до якої долучено витяг з протоколу 8 сесії від 22.07.2021 Маловільшанської сільської ради із рішенням про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою вказаної землі.
Натомість, 03.12.2021, позивачем на адресу Маловільшанської сільської ради було направлено повторний запит, в якому він просив надати йому Регламент Маловільшанської сільської ради; загальний кількісний склад депутатського корпусу ради 8 скликання на 2021 рік із вказівкою прізвищ, імен по-батькові; відомості про склад поіменний депутатів, які брали участь в засіданні сесії ради 22.07.2021; протокол засідання; Положення про постійну діючу земельну комісію відповідача; відомості про поіменний склад членів комісії; відомості про дату засідання, поіменний склад присутніх на засіданні комісії та текст проекту рішення постійно діючої земельної комісії, винесений на вирішення сесії, тощо.
Позивач стверджує, що до 02.09.2021 він не міг дізнатися про порушення свого права, так як у нього була відсутня інформація про результати розгляди його заяви від 01.06.2021. Вказане спростовується відповіддю Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, датованою 21.06.21 р.
При цьому, суд звертає увагу, що порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не передбачено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд наголошує, що позивач, звертаючись із заявою до Маловільшанської сільської ради про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки та, не одержавши відповідь на своє звернення, не був позбавлений можливості як дізнатися про обставини прийняття рішення та про те, яке рішення прийняте, так і розробити проект відведення земельної ділянки самостійно.
Щодо самостійного розроблення проекту, то така позиція повністю узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, який містится у справі № П/811/137/18. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду зазначив, що :"...ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно".
Водночас, відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги). Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин. Отже, строк звернення до суду може бути поновлено лише у разі наведення поважних причин його пропуску. Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або були пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Суд підкреслює, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Ураховуючи, що позивачем не наведено переконливих та доказово підтверджених причин, які стали на заваді своєчасного звернення до суду з даним позовом в порядку окарження рішення відповідача, суд, вважає аргументи заявника необгрунтованими та непідтвердженими.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (РНКПО НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області (код ЄДРПОУ 04358619, с. Мала Вільшанка Білоцерківського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.