Справа № 595/308/22
Провадження № 2-а/595/22/2022
03.05.2022
Бучацький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Тхорик І.І.
за участі: секретаря судового засідання Пастушака І.Д.
представника позивача Пасічника А.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільські області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пасічник А.З., 04 квітня 2022 року звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому проситьскасувати постанову поліцейського СРПП ВП №2 (м.Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Боднара В.Б. серії БАБ № 704025 від 24 березня 2022 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Вважає дану постанову незаконною і необґрунтованою, оскільки 24.03.2022 жодним транспортним засобом він не керував та жодних Правил дорожнього руху не порушував.
Ухвалою суду від 06 квітня 2022 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмовий відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність. Зазначає, що 24.03.2022 поліцейським ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Боднаром В.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №704025. Крім цього, на ОСОБА_1 також було складено адміністративні протоколи за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП та ст. 130 КУпАП, під час оформлення яких позивачу запропонували пред'явити документи, які повинен мати біля себе водій транспортного засобу, що передбачено ПДР України. На дане прохання працівників поліції позивач не міг надати відповідних документів, після чого працівниками поліції було повідомлено, що буде складена оскаржувана постанова. Вказує, що позивач не надавав пояснень, зауважень та клопотань з приводу зазначеного, так як перебував у стані алкогольного сп'яніння, що встановлено і на відео за допомогою пристрою «Драгер». Звертає увагу суду на те, що сам водій (позивач) підтверджує той факт що він вживав алкоголь та вчинив ДТП, здійснюючи бокове зіткнення внаслідок руху заднім ходом. На відео зафіксовані вище вказані факти, так як і відсутність належних документів. Зауважує і те, що під час спілкування позивач неодноразово порушує етику спілкування із працівниками поліції, зокрема, вживає нецензурну лексику. Також, при винесенні постанови позивач не висловлював жодних заперечень стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності, що у відповідності до ст. 268 КУпАП свідчить про визнання позивачем своєї вини та згоду з притягненням до адміністративної відповідальності. Крім того, позивач не висловлював скарг на постанову, хоча міг це зроби згідно ст. 293 КУпАП. Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач дійсно допустив порушення ПДР, тому оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об'єктивних обставин справи, відтак позов до задоволення не підлягає.
Позивач ОСОБА_1 в зал судового засідання не прибув, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи.
Представник позивача - адвокат Пасічник А.З., будучи присутнім в судовому засіданні, просить позовні вимоги задовольнити, оскільки постанова винесена незаконно та за відсутності достатніх доказів вчинення правопорушення. Додатково звертає увагу суду на те, що долучений до матеріалів справи диск із відеофіксацією правопорушення є неналежним доказом, так як відео не підписано електронним цифровим підписом, а у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 704025 не зазначено технічний засіб за допомогою якого здійснювалась відеофіксація. Крім того, Головним управлінням Національної поліції у Тернопільській області вищезазначений диск йому не було надіслано.
Представник відповідача ГУНП в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив слухати справу у його відсутності та просив відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.
Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, ознайомившись із відзивом на позовну заяву, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.
Постановою серії БАБ № 704025 від 24.03.2022, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною поліцейським СРПП ВП №2 (м.Бучач) Чорктівського РВП ГУНП в Тернопільській області Боднаром В.В., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн.
За відомостями постанови до неї додається -фото та відеофіксація правопорушення на вимогу.
Згідно приписів статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
Так, за змістом вищенаведеної постанови, 27.10.2021 інспектором СРПП відділення поліції №2 (м.Бучач) Чорктівського РВП ГУНП в Тернопільській області Боднаром В.В. було зупинено автомобіль, водій якого ОСОБА_1 24.03.2022 о 18.50 год. в с.Бариш по вул.Черемшини Чортківського району керував т/з не маючи права керування т/з, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.
Частиною 2 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно доп.2.1 а. Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Статтею 1 Закону України «Про дорожній рух» зазначено, що закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки та відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 32 ЗУ "Про Національну поліцію", поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
В позовній заяві, а також в судовому засіданні позивач стверджує, що не вчиняв вищевказаного правопорушення, проте суд такі твердження останнього оцінює критично з наступних підстав.
На підтвердження вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення відповідачем надано суду відеозаписи з місця вчинення правопорушення.
З відеозаписів, які досліджені судом, вбачається як працівник поліції спілкується з водієм зупиненого т/з, ОСОБА_1 , який на вимогу працівника поліції не пред'явив посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
При цьому, позивач не заперечував керування транспортним засобом, що зафіксовано на відео при спілкуванні з ним.
Крім того, з відеозаписів поліцейського встановлено, що після оголошення працівником поліції ОСОБА_1 причини зупинки та роз'яснення, що на останнього складено оскаржувану постанову, ОСОБА_1 заперечень щодо факту керування не висловив, зазначив: «це я згідний», а також обговорював із працівником поліції можливість відшкодування завданої ним шкоди внаслідок ДТП. Крім того, ОСОБА_1 отримав реквізити для сплати штрафу в сумі 3400 грн.
Отже, наведеними вище відеозаписами, які переглянуті в судовому засіданні, повністю спростовуються посилання представника позивача на той факт, що жодним транспортним засобом ОСОБА_1 не керував та будь-яких правил дорожнього руху України не порушував.
Надаючи оцінку доводам представника позивача щодо недопустимості доказу DVD-R диску із відеофіксацією адміністративного правопорушення за відсутності ЕПЦ, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Частиною 3 статті 258 КУпАП встановлено, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, згідно з якою постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно з ч.2 ст.99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис. Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Долучений відповідачем в якості доказу диск з відеозаписом обставин події був виготовлений у зв'язку із необхідністю надання інформації, яка має значення для розгляду справи, та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на комп'ютері в електронному вигляді у виді файлів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що записані на оптичний диск - носій інформації електронні файли у вигляді відеозаписів є оригіналом (відображенням) електронного документу, а тому не потребують засвідчення їх ЕЦП.
Аналізуючи відеозаписи № 00000_00000020220324192924_0001А та № 00000_00000020220324205356_0003А можна зробити висновок, що на таких міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення.
Водночас, слід зазначити, що вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови, зокрема не зазначення технічного приладу, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація правопорушення, не можуть бути самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Щодо посилання представника позивача на ту обставину, що позивач не ознайомлений з відеозаписом, долученим до відзиву, оскільки ГУНП в Тернопільській області не було надіслало DVD-R диск із відеофіксацією вчиненого ОСОБА_1 адмінправопорушення, то таке суд оцінює критично та зазначає, що судом представнику позивачу безпосередньо в судовому засіданні надавалась можливість ознайомитись з даним відеозаписом, крім того, наведений відеозапис було переглянуто в судовому засіданні за участі представника позивача, який мав можливість висловити щодо даного доказу свої заперечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Тому за результатами розгляду адміністративної справи до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
Суд вважає, що підстав у відповідача для умисного спотворення обставин події не було.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно дост.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що розглядаючи дану справу поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Враховуючи вищевказане, постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, є обґрунтованою та законною, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись Правилами дорожнього руху, ЗУ "Про Національну поліцію", ст. 7, 122, 245, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 5-11, 19, 77, 99, 171, 229, 297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: с.Бариш Чортківського району Тернопільської області.
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, що знаходиться в м.Тернопіль, вул.Валова,11, ЄДРПОУ 40108720.
Суддя: І. І. Тхорик