Справа № 523/4459/21
Провадження №2/523/728/22
(заочне)
"27" квітня 2022 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Аліна С.С.
за участю секретаря судового засідання - Вовкович І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою,-
До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою у розмірі 24 898,80 гривень.
Свої вимоги обґрунтував тим, що 14.08.2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «RENAULT», Державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «MAZDA», Державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали пошкодження, а їх власники зазнали матеріальних збитків.
Відповідно до Постанови Суворовського районного суду міста Одеси від 18.10.2019 року відповідач ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
На момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована.
Потерпіла особа повідомила позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди та надала останньому усі необхідні документи, надання яких передбачається ст. 35 Закону України № 961-IV. Зокрема потерпіла особа подала Заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі.
Відповідно до Звіту №14600 від 15.10.2019 року вартість матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу «MAZDA», Державний номер НОМЕР_2 станом на 25.09.2019 року дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження 38 068,80гривень.
Для виконання своїх зобов'язань позивачем після проведення розслідування страхового випадку прийнято рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та сплачено 23 668,80гривень, що підтверджується платіжним дорученням №989631 від 06 лютого 2020року.
Крім того, позивачем на підставі Акту виконаних робіт, рахунку №3220 від 14.11.2020 року сплачено 1 230 гривень. за послуги аваркома (оціночні послуги), що підтверджується платіжними дорученнями №1156007 від 11.12.2019року.
Оскільки МТСБУ відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснило регламентну виплату за водія транспорті засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вимушений звернутися до суду.
В судове засіданні представник позивача МТСБУ не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, надав до суду письмову заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, розгляд справи провести у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив.
У зв'язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, який був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-282 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено про те, що 14.08.2019 року о 15 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Renault Sandero» реєстраційний номер НОМЕР_1 по пр-ту. Добровольського, 122/2 в м. Одесі, під час повороту ліворуч до прилеглої території не надав перевагу у русі автомобілю марки «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 та який рухався прямо у зустрічному напрямку, в результаті чого здійснив з ним зіткнення. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення ОСОБА_1 вимог п.10.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306.
За фактом вказаної ДТП було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно відповідача за ст. 124 КУпАП.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 18.10.2019 року відповідача ОСОБА_1 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с.10).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.
На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із повідомленням про ДТП, заявою про виплату страхового відшкодування від 20.11.2019 року.
Відповідно до п. п. “а” п. 41.1 ст. 41 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, МТСБУ за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність
Згідно ст. 22 Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.
Відповідно до звіту ТОВ «ЕАК «Фаворит» № 14600 від 15.10.2019 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження транспортному засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 38 068,80гривень. (а.с.21-27).
З наказу МТСБУ про виплату відшкодування № 1374 від 05.02.2020р. встановлено про те, що позивачем було здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 23668,80 гривень (а.с.18), що підтверджується платіжним доручення №989631 від 06.02.2020 року (а.с.20), витрати на проведення експертизи у розмірі 1 230 гривень, що підтверджується рахунком на оплату № 3220 від 14.11.2019року (а.с.16).
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту є в т. ч. відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди.
Частина 1 ст. 22 ЦК України передбачає, що особа, який завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.
Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Тому, відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1ст. 38 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після проведення виплати на користь позивача у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.
Так, МТСБУ відповідно до Закону здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою - підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст.141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідача витрати понесені позивачем за оплату судового збору у розмірі 2 270 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 95,141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279,280-283, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого відшкодування в розмірі 24 898,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 2 270 гривень.
Копію заочного рішення направити сторонам по справі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення складене та підписана суддею 29.04.2022р.
Суддя: Аліна С.С.