Справа 761/16104/15-ц Головуючий у І-й інстанції - Гуменюк А.І.
апеляційне провадження № 22-ц/824/754/2022 Доповідач Заришняк Г.М.
23 лютого 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Кулікової С.В., Кирилюк Г.М.
при секретарі - Діденку А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», представником якого є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про повернення банківських вкладів та стягнення пені за порушення строків виконання доручення клієнта,-
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ «Надра» про повернення банківських вкладів та стягнення пені за порушення строків виконання доручення клієнта.
В обґрунтування позову зазначав, що 15 листопада 2013 року позивач уклав з ПАТ «КБ «Надра» договір № 1756433 строкового банківського вкладу (депозит) без поповнення (пакет послуг «ПУ «Перший»), за умовами якого позивач розмістив у банку депозит у сумі 50 000 доларів США на строк 12 місяців+1 день від фактичного надходження коштів на вкладний рахунок з виплатою 11% річних. Згідно з пунктом 2.5 договору йому відкрито також поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Крім того, 20 листопада 2013 року позивач уклав з ПАТ «КБ «Надра» договір №1759262 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення (пакет послуг «ПУ «Перший»), відповідно до умов якого банк прийняв на вкладний рахунок грошові кошти в сумі 50 000 доларів США строком на 12 місяців+1 день від фактичного надходження коштів на вкладний рахунок з виплатою 11% річних. Згідно з пунктом 2.5 договору йому було відкрито також поточний рахунок № НОМЕР_2 .
Постановою Правління НБУ від 5 лютого 2015 року № 83 ПАТ «КБ «Надра» віднесено до категорії неплатоспроможних та з 6 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію. 18 травня 2015 року позивач отримав від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кошти в гривневому еквіваленті у розмірі 11 044,37 доларів США.
Однак у відповідача залишилось зобов'язання перед позивачем про повернення залишку коштів у розмірі 96 997,37 доларів США.
Також вважав, що банк безпідставно списав з його рахунку комісійну винагороду у розмірі 2 500 доларів США за переказ коштів.
Окрім того, внаслідок невиконання доручення позивача про переказ грошових коштів на інший рахунок банк відповідно до статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» має сплатити на його користь пеню з період з 11 грудня 2014 року до 6 березня 2015 року.
Посилаючись на викладене, а також з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з ПАТ «КБ «Надра» залишок грошових коштів на депозитних рахунках у розмірі 96 997, 37 доларів США, комісію у розмірі 2 500 доларів США та пеню за порушення строків виконання доручення клієнта на переказ коштів в еквіваленті 8 964 доларів США, а всього 108 461, 37 доларів США.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 11 серпня 2021 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 9 грудня 2015 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ КБ «Надра» залишку грошових коштів на поточному рахунку № НОМЕР_1 змінено, викладено їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.
Постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ КБ «Надра» комісійної винагороди та пені за період з 11 грудня 2014 року до 5 лютого 2015 року скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва
від 9 грудня 2015 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року залишенобез змін.
У відзиві на апеляційну скаргу представник просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без зміни, посилаючись на законність ухваленого районним судом судового рішення.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача заперечувала проти апеляційної скарги на рішення суду в скасованій частині, вважаючи його законним.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення комісійної винагороди та пені, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині стягнення комісійної винагороди та пені, суд першої інстанції виходив недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або в безготівковій формі, у валюті України або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
Частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 15.11.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» був укладений договір №1756433 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках Пакету послуг «ПУ Перший», згідно умов якого позивач розмістив на депозитний рахунок кошти у розмірі 50 000,00 доларів США строком на 12 місяців +1 день, із нарахуванням на суму вкладу 11% річних (а.с. 6).
Згідно квитанції № 1228 від 15.11.2013 року, ПАТ КБ «Надра» прийнято на депозит від позивача готівкові кошти у розмірі 50 000,00доларів США (а.с. 9).
У п.2.3 договору №1756433 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення від 15.11.2013 року, датою повернення вкладу сторони визначили 16.11.2014 року.
Відповідно до п.п. 2.5, 2.6. цього договору, повернення вкладу та сплата нарахованих процентів здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 , після перерахування Банком вкладу та процентів, зобов'язання за договором банківського вкладу вважаються виконаними належним чином.
Судом також встановлено, що 20.11.2013 р. між позивачем та ПАТ «КБ «Надра» був укладений договір №1759262 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках Пакету послуг «ПУ Перший», згідно умов якого позивач розмістив на депозитний рахунок кошти у розмірі 50 000,00 доларів США строком на 12 місяців +1 день, із нарахуванням на суму вкладу 11 % річних (а.с. 7-8).
Згідно квитанції № 5242 від 20.11.2013 року, позивачем на виконання умов цього договору внесено на депозитний рахунок готівкові кошти у розмірі 50 000,00доларів США (а.с. 10).
Пунктом 2.3 договору №1759262 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення від 20.11.2013 року датою повернення вкладу сторони визначили 21.11.2014 року.
Пунктом 3.4.5 цього договору встановлено, що банк зобов'язується повернути вкладнику вклад в кінці дії вкладу шляхом перерахування коштів на поточний Рахунок.
Відповідно до ст. 2.6 цього договору, повернення вкладу та сплата нарахованих процентів здійснюється банком за домовленістю сторін шляхом перерахування коштів на рахунок. Після перерахування банком вкладу та нарахованих процентів на рахунок, зобов'язання банку за цим договором вважаються виконаним належним чином.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 вказував на те, що він звернувся до ПАТ «КБ «Надра» із заявою про перерахунок коштів з поточних рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на його рахунок в ПАТ «Ощадбанк» по системі SWIFT у сумі 108 000,00 доларів США, про що свідчить його заява від 11 грудня 2014 року (а.с. 13 т.1).
На виконання вказаної заяви в ПАТ «КБ «Надра» видало платіжне доручення № 1 від 11 грудня 2014 року про перерахунок коштів у розмірі 108 000 доларів США.
За вчинення вказаної операції Банком була стягнута з позивача комісійна винагорода в сумі 2 500 доларів США.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині вирішення позовних вимог про стягнення комісійної винагороди, суд першої інстанції виходив з того, що вказана комісійна винагорода сплачена позивачем за переказ грошових коштів на рахунок ПАТ «Ощадбанк» та її сплата передбачена пунктом 2.5 договору про комплексне банківське обслуговування, до умов якого приєднався позивач під час відкриття рахунку.
Пунктом 2.5 договору про комплексне банківське обслуговування фізичних
осіб у ПАТ «КБ «Надра» визначено, що клієнт надає згоду та доручає банку, а банк приймає на себе зобов'язання здійснювати у договірному порядку списання комісій, що передбачені умовами та тарифами банку по відповідних продуктах банку в рамках пакету послуг.
Відповідно до пункту 4.1.19 договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «КБ «Надра» відповідач отримує від клієнта плату за обслуговування пакету послуг згідно тарифів банку. Комісійна винагорода за операціями з використанням електронних платіжних засобів сплачується клієнтом виключно в гривнях незалежно від валюти рахунку.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Відповідно до статті 30 вказаного Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.
Поряд з цим, з відповіді ПАТ «Ощадбанк» слідує, що фактично вказані кошти не були перераховані відповідачем на вказаний рахунок позивача (а.с.14 т.1).
Крім того, як видно з листа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра», повернення коштів в сумі 108 000 доларів США на рахунок клієнта ОСОБА_1 , згідно меморіального ордеру №181771935 від 13.02.2015 року, відбулось в зв'язку з неможливістю їх відправлення 11 грудня 2014 року (а.с.128, т.1).
Окрім того, ні договором №1756433 від 15 листопада 2013 року, ні договором № №1759262 від 20 листопада 2013 року строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках Пакету послуг «ПУ Перший», ані договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ КБ «Надра» не передбачено сплату фізичною особою комісійної винагороди саме у розмірі 2 500 доларів США.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність списання з рахунку позивача комісійної винагороди у розмірі 2 500 доларів США за операцією про переказ вказаних коштів, яка не була здійснена Банком, оскільки кошти не були перераховані відповідачем ПАТ КБ «Надра» на рахунок позивача в ПАТ «Ощадбанк». За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь комісійної винагороди в сумі 2 500 доларів США за невиконані обов'язки Банку по переказу коштів є обґрунтованими й підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за період з 11 грудня 2014 року по 06 березня 2015 року колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.32.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів
Як вже було зазначено, що Постановою Правління Національного банку України від 5 лютого 2015 року № 83 ПАТ КБ «Надра» віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних від 5 лютого 2015 року № 26 з 6 лютого 2015 року у ПАТ КБ «Надра» запроваджено тимчасову адміністрацію, дія якої продовжена рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23 квітня 2015 року до 5 червня 2015 року.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Поряд з цим, положеннями п. 1 ч. 6 ст. 36 вказаного Закону передбачено, що обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 ст. 36 даного Закону, не поширюється на зобов'язання банку щодо, зокрема: виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - станом на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації Фондом банку).
Перелік обставин, на які не поширюються обмеження згідно п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону є виключним.
З матеріалів справи вбачається, що строки дії договорів банківського вкладу, укладених сторонами, закінчились до введення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Надра», тобто встановлене п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону обмеження на спірні правовідносини не поширюється.
Виниклі між сторонами правовідносини регулюються положеннями ЦК України та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Так, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язаний приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно із ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
В договорі банківського рахунку сторони не передбачили строки виконання доручення на переказ коштів, а тому слід застосовувати строки визначені законом.
Пунктом 8.4 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.
Доручення позивача на переказ коштів відповідачем, у строки визначені законом, не виконано. Кошти в сумі 108 000 доларів США були повернуті на рахунок позивача лише 13.02.2015 р.
Відповідно до пункту 1 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.
На підставі п. 2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ,цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Як видно зі справи, ОСОБА_1 11 грудня 2014 року звернувся до ПАТ «КБ «Надра» із заявою про перерахунок коштів з поточних рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 у сумі 108 000,00 доларів США на його рахунок в ПАТ «Ощадбанк».
На виконання вказаної заяви в ПАТ «КБ «Надра» видало платіжне доручення № 1 від 11 грудня 2014 року про перерахунок коштів у розмірі 108 000 доларів США, проте фактично доручення позивача на переказ коштів відповідачем не виконано.
Таким чином, період прострочення відповідачем виконання доручення позивача про переказ коштів становив з 12.12.2014 р. по 05.02.2015 р., тобто по день введення в Банку тимчасової адміністрації (56 днів). Щодо решти періоду, заявленого позивачем, то вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки з 06 лютого 2015 року в ПАТ КБ «Надра» була запровадження тимчасова адміністрація і за приписами пункту 3 частини п'ятої статті 36 Закону № 4452-VI відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення пені за період 06 лютого 2015 р. по 06.03.2015 р.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені у відповідності з п.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 6 048 доларів США (108000 доларів США х 0,1% х56 днів) за період з 11 грудня 2014 року до 05 лютого 2015 р. за порушення строків виконання доручення позивача щодо переказу грошових коштів
Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову простягнення комісійної винагороди у розмірі 2 500 доларів США за невиконаний відповідачем обов'язок по переказу грошових коштів та в частині стягнення пені за період з 11 грудня 2014 року до 05 лютого 2015 р. підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову в цій частині. В іншій частині позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають з приведених вище обставин.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року- в частині відмови у задоволенні позову про стягнення комісійної винагороди та в частині стягнення пені за період з 11 грудня 2014 року до 05 лютого 2015 р. скасувати та постановити в цій частині нове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», представником якого є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», в частині стягнення комісійної винагороди та в частині стягнення пені за період з 11 грудня 2014 року до 05 лютого 2015 р. - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра», представником якого є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) комісійну винагороду у розмірі 2 500 доларів США, а також пеню в сумі 6 048 доларів США за період з 11 грудня 2014 року до 05 лютого 2015 р.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду України з дня виготовлення повної постанови.
Повний текст постанови виготовлений 28 квітня 2022 року.
Головуючий
Судді:
Справа 761/16104/15-ц Головуючий у І-й інстанції - Гуменюк А.І.
апеляційне провадження № 22-ц/824/754/2022 Доповідач Заришняк Г.М.
23 лютого 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Кулікової С.В., Кирилюк Г.М.
при секретарі - Діденку А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», представником якого є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», про повернення банківських вкладів та стягнення пені за порушення строків виконання доручення клієнта,-
На підставі статтей 268,383 ЦПК України, апеляційний суд проголошує вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст.367, 374,376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року- в частині відмови у задоволенні позову про стягнення комісійної винагороди та в частині стягнення пені за період з 11 грудня 2014 року до 05 лютого 2015 р. скасувати та постановити в цій частині нове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», представником якого є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», в частині стягнення комісійної винагороди та в частині стягнення пені за період з 11 грудня 2014 року до 05 лютого 2015 р. - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) комісійну винагороду у розмірі 2 500 доларів США, а також пеню в сумі 6048 доларів США за період з 11 грудня 2014 року до 05 лютого 2015 р.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду України з дня виготовлення повної постанови.
Головуючий
Судді:
Колегія суддів вважає, що посилання представника відповідача на запровадження в Банку тимчасової адміністрації не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки запровадження тимчасової адміністрації і ліквідація банку не позбавляє особу можливості реалізації права на судовий захист, Фонд набуває лише право кредитора банку на відшкодовані клієнтам банку кошти та надану банку цільову позику, а за взятими на себе зобов'язаннями відповідає Банк.
Апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_1 просив стягнути пеню, у тому числі, за період з 11 грудня 2014 року до 5 лютого 2015 року (до запровадження у ПАТ «КБ «Надра» тимчасової адміністрації), не перевірив, чи відповідає висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені за вказаний період на підставі пункту 3 частини п'ятої статті 36 Закону № 4452-VI фактичним обставинам даної справи.
Відповідно до пункту 1 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.
У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними (пункт 2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні»).
Дійшовши помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з банку пені за період з 11 грудня 2014 року до 5 лютого 2015 року з вказаних підстав, апеляційний суд не надав належної оцінки доводами позивача про невиконання ПАТ «КБ «Надра» доручення про переказ коштів, тому дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення суду пер
стягнення пені з Банку за невиконання доручення про переказ коштів за договором банківського вкладу до введення в Банку тимчасової адміністрації
№ 381/622/17.
Колегія суддів проголошує вступну та резолютивну частину постанови.