Справа № 757/43701/19-ц Головуючий у І інстанції Батрин О.В.
Провадження №22-ц/824/3205/2021 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
додаткова
16 лютого 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В.,
за участі секретаря Тимошевської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_1 та заяву адвоката Мицька Назара Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про примусове виконання обов'язку в натурі шляхом зобов'язання відповідача прийняти майно зі строкового користування та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство Щорса 32» про відновлення некапітальних та капітальних стін, демонтування незаконно встановлених загально-будинкових комунікацій та відновлення загально-будинкових комунікацій, відшкодування збитків,
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 липня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про примусове виконання обов'язку в натурі шляхом зобов'язання відповідача прийняти майно зі строкового користування задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 прийняти від ОСОБА_2 з тимчасового безоплатного користування групу нежитлових приміщень № 1027 (одна тисяча двадцять сім), загальною площею 175,4 м2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно - 1826448280000, що було предметом договору тимчасового безоплатного користування нежитловими приміщення від 25.06.2019 р. зареєстрованого в реєстрі за № 915, шляхом документального оформлення такого прийняття відповідним актом передачі-приймання.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство Щорса 32» про відновлення некапітальних та капітальних стін, демонтування незаконно встановлених загально-будинкових комунікацій та відновлення загально-будинкових комунікацій, відшкодування збитків задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 здійснити відновлення не капітальних та капітальних стін у групі нежитлових приміщень № 1027, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до технічних характеристик, які визначені в Технічному паспорті, котрий виготовлено ТОВ «Експертні та інженерні рішення» станом на 16 червня 2019 року, інвентаризаційна справа № 7042. Зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати незаконно встановлені загально-будинкові комунікації та здійснити відновлення загально-будинкових комунікацій у групі нежитлових приміщень № 1027, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до технічних характеристик, які були визначені в Проектно-технічній документації «Житловий будинок в складі окремих секцій з підземними автостоянками та приміщеннями громадського обслуговування (ПК1) по АДРЕСА_2 », розробленої та затвердженої ПП «Коматек» в 2006 році, а саме в приміщенні № 2 об'єкта відновити каналізацію побутову, яка позначена на схемі Проектно-технічної документації позначкою «К1», шляхом встановлення її під та каналізацію зливову, яка позначена на схемі Проектно-технічної документації позначкою «К2», шляхом встановлення її під стелею приміщення, таким чином, щоб вказані каналізаційні мережі проходили транзитом через вказане приміщення № 2 об'єкта та під стелею з необхідним кутом нахилу, без будь-яких відгалужень, поворотів, врізок, ревізій, прочисних пристроїв.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 штраф у розмірі 100 000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 18 806 грн. 40 коп.
Додатковим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 листопада 2020 року заяву представника позивача задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000 грн.У задоволенні інших вимог заяви - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 липня 2020 року залишено без змін.
02.08.2021 року ОСОБА_1 до апеляційного суду подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі, в якій просить вирішити питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 25 000,00 грн., які понесені останнім у зв'язку із розглядом апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 липня 2020 року.
Адвокат Мицько Н.М., діючи в інтересах ОСОБА_2 , 08.12.2021 року також подав заяву про вирішення питання відносно судових витрат ОСОБА_2 , понесених ним на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Просив здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_2 та його представника.
В судовому засіданні, призначеному на 13.12.2021 року, ОСОБА_1 просив відкласти розгляд заяв про ухвалення додаткового рішення, оскільки не був ознайомлений із заявою адвоката Мицька Н.М., поданою в інтересах ОСОБА_2 , щодо вирішення питання відносно судових витрат ОСОБА_2 ,, понесених ним на правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Клопотання було задоволено, розгляд справи відкладений.
У судове засідання, призначене на 16.02.2022 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, направив на адресу апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що його представник знаходиться на лікарняному. До заяви додано довідку лікаря КНП ЦПМСД №1 Голосіївського району м. Києва від 15.02.2022 року про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в теперішній час знаходиться на амбулаторному лікуванні у сімейного лікаря.
Керуючись положенням ч. 4 статті 270 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду заяви, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Крім того, колегія суддів апеляційного суду враховує, що ОСОБА_1 було надано достатньо часу для ознайомлення із заявою адвоката Мицька Н.М. та подання своїх заперечень щодо неспівмірності витрат, заявлених ОСОБА_2 для відшкодування.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяв, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 133 ЦПКУкраїна, правнича допомога є складовою судових витрат.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК Українивизначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.
Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
З матеріалів даної справи вбачається, що представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Мицько Н.М. в поданій 16.10.2020 року апеляційній скарзі на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.07.2020 року заявив розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс за розгляд справи в апеляційному суді, зокрема - гонорар адвоката в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими квитанціями: від 07.10.2020 року №Р24А646289496С50347; від 09.10.2020 №Р24А651016565С73699.
До апеляційної скарги також додано Договір про надання правової допомоги від 03 грудня 2019 року, укладений між Адвокатом Мицьком Н.М. та ОСОБА_2 за умовами якого Адвокат приймає на себе зобов'язання, зокрема, щодо представництва інтересів Клієнта у судах під час здійсненні цивільного судочинства, а також Додаткову угоду № 3 від 06.10.2020 року до договору про надання правової допомоги від 03.12.2019 року, якою сторони погодили розмір гонорару Адвоката за надання правової допомоги в сумі 20 000,00 грн. (том 3 а.с. 205,206)
10.01.2021 року, представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Мицько Н.М., у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 також заявив розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс за розгляд апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 , зокрема - гонорар адвоката в сумі 15000,00 грн., сплата яких підтверджується банківською квитанцією від 09.01.2021 року №Р24А872035452С60635 (том 4 а.с. 28). До відзиву також додано Договір про надання правової допомоги від 03 грудня 2019 року та Додаткову угоду №4, якою сторони погодили розмір гонорару Адвоката за надання правової допомоги в сумі 15 000,00 грн. (том 4 а.с. 29а)
Встановлено також, що під час розгляду справи Київським апеляційним судом, в судовому засіданні 28.04.2021 року відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 подав заяву про розподіл судових витрат у даній справі в порядку статті 141 ЦПК України, вказав орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та зобов'язався подати суду докази понесених судових витрат додатково.
Постановою Київського апеляційного суду від 28.07.2021 року апеляційні скарги сторін було залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.07.2020 року залишено без змін.
02.08.2021 року, з дотриманням строку, визначеного положеннями ч. 8 статті 141 ЦПК України, ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду подано заяву про стягнення судових витрат та надано докази на їх підтвердження, зокрема:
- Договір про надання правової допомоги №22-10/20 КСМ від 22.10.2020 року, укладений між адвокатом Власенком Д.О. та ОСОБА_1;
- додаткову угоду № 3 від 26.04.2021 року до Договору №22-10/20 КСМ, якою сторонами погоджено вартість 1 (однієї) години роботи адвоката та узгоджено перелік заходів з представництва інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції;
- акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги згідно Додаткової угоди № 3 від 26.04.2021 року, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 15 000,00 грн.;
- рахунок-фактура № 3 від 28.04.2021 року на суму 15000,00 грн.;
- додаткову угоду № 4 від 02.08.2021 року до Договору №22-10/20 КСМ;
- акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги згідно Додаткової угоди № 4 від 02.08.2021 року, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 9 000,00 грн.;
- рахунок-фактура № 5 від 28.04.2021 року на суму 9000,00 грн. (том 5 а.с. 7-19)
Оцінюючи надані сторонами докази, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про підтвердження позивачем ОСОБА_2 понесення ним витрат на професійну правничу допомогу (гонорар адвоката), пов'язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції в сумі 35 000,00 грн., а також підтвердження відповідачем ОСОБА_1 здійснення ним витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 24 000,00 грн.
Про неспівмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, та значенням справи для сторони ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 не заявляли.
З урахуванням вищезазначених обставин, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити заяви ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - адвоката Мицька Н.М. про ухвалення додаткового рішеня та вирішити питання про взаємне стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 витрат в сумі 25 000,00 грн., оскільки додані ОСОБА_1 до заяви докази підтверджують витрати саме на суму 24 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270, 270 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 та заяву адвоката Мицька Назара Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат - задовольнити.
Ухвалити у даній справі додаткове рішення наступного змісту.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені останнім в суді апеляційної інстанції витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 24 000 (двадцять чотири) тисячі гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені останнім в суді апеляційної інстанції витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 35 000 (тридцять п'ять) тисяч гривень 00 коп.
Додаткова постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 16 лютого 2021 року.
Реквізити сторін:
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Н.В. Ігнатченко