Ухвала
02 травня 2022 року
м. Київ
справа № 607/13271/17
провадження № 61-5597св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2020 року у складі судді Черніцької І. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Дикун С. І., Щавурської Н. Б., Храпак Н. М.,
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення нікчемності договору.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Короткий зміст доводів касаційної скарги
У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій вона просила рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У травні 2021 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 13 квітня 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу у новій редакції.
Як на підставу касаційного оскарження у поданій на виконання ухвали Верховного Суду від 13 квітня 2021 року касаційній скарзі в новій редакції заявник посилалася на:
- пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16ц та Верховним Судом у постановах від 16 жовтня 2020 року у справі №910/12787/17 щодо ефективного способу захисту та встановлення факту порушення прав позивача; від 05 серпня 2020 року у справі № 159/6182/14-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 316/594/18-ц, від 18 лютого 2021 року у справі № 569/13821/18 щодо застосування статті 109 ЦПК України;
- пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, а саме суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не дослідили зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилили її заяву;
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано матеріали справи.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції у червні 2021 року.
Нормативно-правове обгрунтування
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд приходить до висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
При обговоренні доповіді судді-доповідача про проведені підготовчі дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність необхідності виклику у судове засідання учасників справи для надання ними пояснень та про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, суд інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справа підлягає розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною другою статті 127 частиною п'ятою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення нікчемності договору, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами на 11 травня 2022 року.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Г. І. Усик
А. С. Олійник
В. В. Яремко