ф
04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 460/11471/21
адміністративне провадження № К/990/10169/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року, адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28.11.2017 по 31.01.2018 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.11.2017 по 31.01.2018 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року.
20 квітня 2022 року Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Верховним Судом установлено, що ця справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, тому судові рішення у такій справі можливо переглянути у касаційному порядку за умов, установлених підпунктами “а” - “г” пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у системному зв'язку з підставами, визначеними частиною четвертою статтею 328 КАС України.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі Військова частина НОМЕР_1 визначила пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням на підпункт “б” пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.
Не називаючи конкретну норму права, яка була неправильно застосована судами попередніх інстанцій у цій справі та щодо якої є відповідна правова позиція Верховного Суду, відповідач зазначає про неврахування судами висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 27.04.2021 у справі №380/1513/20, від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 23.09.2020 у справі №620/3282/18, від 17.09.2020 у справі №420/1207/19.
Водночас, як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, спірні правовідносини виникли з приводу бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28.11.2017 по 31.01.2018 зі встановленням січня 2008 року базовим місяцем для обчислення відповідних сум.
Натомість у жодній зі справ, на які послався відповідач у касаційній скарзі, предметом спору, щодо якого судами досліджувалися докази і надавалася оцінка аргументам сторін, не було питання визначення січня 2008 року базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців у 2017-2018 роках. При цьому викладений у вказаних справах загальний висновок Верховного Суду щодо обов'язку військових частин проводити нарахування і виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців не суперечить висновкам судів у цій справі.
Жодним чином не обґрунтовано у касаційній скарзі і наявності умови, визначеної підпунктом “б” пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, для оскарження судових рішень у цій справі. Так, відповідачем не зазначено, які саме фактичні обставини цієї справи були неправильно встановлені в оскаржених судових рішеннях, що позбавляє відповідача можливості їх спростувати при розгляді іншої справи.
Отже, у поданій касаційній скарзі відсутні вмотивовані аргументи неправильного застосування судами попередніх інстанцій певної норми права у спірних правовідносинах та не доведено наявності умов, передбачених підпунктами “а” - “г” пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, для перегляду оскаржених судових рішень у касаційному порядку, що свідчить про невиконання відповідачем вимоги щодо викладу підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга.
З огляду на викладене та виходячи з положень пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко