04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 260/681/21
адміністративне провадження № К/990/9452/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
25 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 26 січня 2021 року №7-тр/р «Про звільнення ОСОБА_1 » ;
поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції України в Закарпатській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища;
стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 січня 2021 року по день ухвалення рішення суду.
допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції України в Закарпатській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 26 січня 2021 року №7-тр/р «Про звільнення ОСОБА_1 » .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції України в Закарпатській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища з 27 січня 2021 року.
Стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 січня 2021 року по 08 лютого 2022 року включно в сумі 282159 (двісті вісімдесят дві тисячі сто п'ятдесят дев'ять) грн 78 коп. з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
12 квітня 2022 року відповідач засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року. Скаржник просить повністю скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У касаційній скарзі як на підставу для відкриття касаційного провадження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зазначаючи підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 823/185/16 і наводить висновки із вказаного рішення, проте які саме норми застосовано судом апеляційної інстанції усупереч вказаним висновкам, відповідачем не зазначено.
З огляду на викладене, за такого правового обґрунтування касаційної скарги, суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, пославшись у касаційній скарзі на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, а тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур