04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 120/5670/21-а
адміністративне провадження № К/990/9508/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
03 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період проходження служби з 07 листопада 2015 року по 12 вересня 2017 року;
зобов'язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період проходження служби з 07 листопада 2015 року по 12 вересня 2017 року.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період проходження служби з 07 листопада 2015 року по 12 вересня 2017 року.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період проходження служби з 07 листопада 2015 року по 12 вересня 2017 року.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
18 квітня 2022 року Головне управління Національної поліції у Вінницькій області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення, винести нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що підставами касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права: статтю 19, пункт 6 частину першу статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», частину першу, пункти 1-3, 6, 7, 11 частини третьої статті 1, статті 14, 19 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 9901/413/19, у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №813/3279/17 та у постанові № 806/2555/17 від 17 липня 2019 року.
Проте, аргументи скаржника зводяться лише до наведення цих постанов Верховного Суду у зазначених справах, однак не зазначено чому суди повинні були застосувати ці висновки під час розгляду цієї справи, обставини якої мають індивідуальні ознаки, характерні виключно для неї.
З огляду на викладене, за такого правового обґрунтування касаційної скарги, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Отже, пославшись у касаційній скарзі на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, а тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур