04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 480/2730/21
адміністративне провадження № К/990/9235/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року
у справі №480/2730/21 за позовом ОСОБА_1 до П'ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Сумської обласної прокуратури, третя особа - Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправними та скасування наказу та рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення різниці у заробітку,
14 квітня 2022 року до касаційного суду надійшла скарга Офісу Генерального прокурора.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Обґрунтовуючи необхідність касаційного перегляду судових рішень у справі №480/2730/21 скаржник зазначив, що неправильне застосування норм матеріального права полягає в помилковому тлумаченні підпункту 9, 11, 12, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, пункту 8 розділу І, пунктів 15, 16 розділу IV Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221, пункту 12 Порядку проходження прокурорами атестації, а порушення процесуального права - у недотриманні судом вимог статей 246, 322 КАС України.
Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що заявником лише процитовано частину четверту статті 328 КАС України, однак у касаційній скарзі відсутнє посилання на конкретний підпункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та належні обґрунтування такого посилання.
Касаційна скарга містить посилання на висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду у справах 9901/212/19, 640/1218/20, 826/26007/15, П/800/409/17, 800/328/17, 800/248/17, 800/264/17, 800/354/17, 9901/725/18, 160/6204/20, 200/13482/19-а, 200/5038/20-а, 160/6596/20, 140/3790/19, 280/4314/20, 755/10947/17, 233/2021/19, 9901/212/19, 320/3271/19, 809/1466/15.
Проте, оскільки такі посилання наведені без взаємозв'язку із конкретним підпунктом частини четвертої статті 328 КАС України Суд не бере такі до уваги.
Скаржник, серед іншого, обґрунтовує необхідність касаційного перегляду справи №480/2730/21 тим, що ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для відповідача та інших органів прокуратури, що за змістом відповідає підпунктам «а, в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладу фактичних обставин справи із посиланням на нормативно-правові акти, однак без посилань на відповідний підпункт частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України та унеможливлює вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга Офісу Генерального прокурора підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі №480/2730/21.
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтею 328, 330, 332 КАС України Суд, -
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі №480/2730/21 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Суддя Верховного Суду