04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 420/8706/21
адміністративне провадження № К/990/9383/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі № 420/8706/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача із 90% до 66% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та не зарахування у стаж роботи, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова та періоду роботи стажистом в Кагульській міжрайонній прокуратурі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати позивачу в стаж роботи, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова 02 роки 05 місяців 15 днів та 8 місяців 26 днів періоду роботи стажистом в Кагульській міжрайонній прокуратурі МРСР, визначивши суддівський стаж 32 роки 03 місяці 11 днів, з врахуванням періоду роботи на посаді судді 28 років 11 місяців 11 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу, виходячи з суддівського стажу 32 роки 03 місяці 11 днів в розмірі 90% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді без обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати Пенсійний фонд України здійснити відповідні виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з суддівського стажу 32 роки 03 місяці 11 днів в розмірі 90% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді з 19.02.2020 з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2021, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача із 90% до 66% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та не зарахування у стаж роботи, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати позивачу в стаж роботи, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова 02 роки 05 місяців 15 днів, з врахуванням періоду роботи на посаді судді 28 років 11 місяців;
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.09.2020 №951320131896 щодо нарахування позивачу довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 66% грошової суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача, в розмірі 72% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
15.04.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, право на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню .
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі № 420/8706/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: А.А. Єзеров
О.П. Стародуб