04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 280/5444/21
адміністративне провадження № К/990/10437/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Шишова О.О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року у справі № 280/5444/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підйомспецтехніка» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
30.06.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Підйомспецтехніка» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2699336/43480343 від 27.05.2021 року; зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 16.04.2021 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року у справі № 280/5444/21адміністративний позов задоволено.
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року у справі № 280/5444/21.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження (частина 4 статті 12, частини 4 статті 257 КАС України).
Суд першої інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, врахувавши вимоги статей 12, 257, 262 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Суд апеляційної інстанції враховуючи вимоги статті 311 КАС України розглянув справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Отже скаржником не наведено передбачених Кодексом адміністративного судочинства підстав для касаційного оскарження судових рішень у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Посилання скаржника, як на підставу касаційного оскарження на пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є недоведеним, з огляду на те, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, посилався в судовому рішенні на висновки у подібних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 року у справі №821/1173/17, від 18.06.2020 року у справі №824/245/19-а, від 27.04.2020 року у справі №360/1050/19. Скаржником не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування такої правової позиції Верховного Суду.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 355, 359 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року у справі № 280/5444/21.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
В.П. Юрченко
О.О. Шишов