про відмову у відкритті касаційного провадження
04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 140/14782/21
провадження № К/990/9804/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі №140/14782/21 за позовом ОСОБА_1 до керівника Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради Лозовської Ірини Миколаївни про визнання протиправним та скасування наказу, виплату заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до керівника Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради Лозовської Ірини Миколаївни, у якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ про відсторонення від роботи; виплатити заробітну плату за час відсторонення від роботи та відшкодувати моральну шкоду у розмірі п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 у відкритті провадження у справі №140/14782/21 відмовлено, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинен вирішуватися в межах цивільного процесуального законодавства.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 апеляційну скаргу на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 залишено без руху, так як до скарги не було додано документу про сплату судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 про відмову у відкритті провадження у справі №140/14782/21 повернуто скаржниці, оскільки у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала скаргу, не було усунуто недоліків апеляційної скарги.
Не погодившись з ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 та ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2022, позивач звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати, натомість справу №140/14782/21 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Перевіряючи наявність підстав для касаційного оскарження ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021, колегія суддів бере до уваги таке.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Одночасно колегія суддів зазначає, що логіко-граматичне тлумачення положень частини другої статті 328 КАС України у їхньому зв'язку з приписами частини першої статті 294 КАС України свідчить про те, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені тільки ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову; заміни заходу забезпечення позову; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження і тільки після їхнього перегляду в апеляційному порядку.
Верховний Суд установив, що Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.03.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 повернув заявниці.
Наведене свідчить про те, що в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції не переглядалась, а тому вона не може бути предметом касаційного оскарження в цій справі.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що оскаржена заявницею ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 по суті в апеляційному порядку не переглядалась, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження щодо оскарження цього судового рішення слід відмовити.
Перевіряючи наявність підстав для касаційного оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2022, колегія суддів бере до уваги таке.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Своєю чергою предметом касаційного оскарження у цій справі є, зокрема, ухвала апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги позивачці.
За такого правового регулювання та обставин справи оскарження ухваленого у цій справі судового рішення у касаційному порядку можливе тільки у тому разі, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Зі змісту оскарженого судового рішення вбачається, що Восьмим апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_1 з тих підстав, що заявницею не було усунуто недоліки апеляційної скарги, яку було залишено без руху, у встановлений судом строк.
Колегія суддів встановила, що звертаючись до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції позивач заявила про те, що у відповідності до положень пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» вона звільнена від сплати судового збору за заявлені вимоги.
Так, положеннями вказаної статті передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що за змістом позовної заяви та наведених позивачем мотивів нею оспорюється наказ про відсторонення від роботи.
Колегія суддів бере до уваги, що відсторонення працівника від роботи означає призупинення трудових правовідносин, що полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором, а роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання. У разі відсторонення від роботи за працівником зберігається робоче місце. Дія трудового договору не припиняється. За відсутності наказу про звільнення, відсторонення від виконання посадових обов'язків не є звільненням з посади.
Зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, оскільки предметом цього позову є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання позивачем своїх трудових обов'язків, а не звільненням із займаної посади/роботи/професії, що мало б наслідком вирішення питання поновлення на роботі такого працівника, тому доводи апелянта про наявність пільг щодо сплати судового збору, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», при зверненні до суду із вимогою про скасування наказу про відсторонення суперечать суті вищезазначеного положення Закону України «Про судовий збір» враховуючи правову природу заявленої вимоги і не можуть бути застосовані до скаржниці.
Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши, що апелянт в частині заявленої вимоги про скасування наказу про відсторонення не підпадає під дію пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», та відхиливши посилання скаржниці на пункт 13 частини 2 статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки предметом даного спору є не тільки відшкодування шкоди, а й правомірність оскарженого наказу, дійшов обґрунтованого висновку про те, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору, а у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги, тому вона підлягає поверненню позивачці.
Дослідивши встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту її прав, а також наведені аргументи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ.
Отже, аналіз правових норм та обставин справи дає колегії суддів можливість зробити висновок, що підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.
Керуючись положеннями статей 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі №140/14782/21.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя Н.В. Коваленко