про забезпечення адміністративного позову
04 травня 2022 р. м. Чернівці Справа №600/1090/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення штрафу,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким скасувати постанову №307952 від 28.01.2022 року, складену в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті В.В. Долінським, про накладення на ФОП ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень за порушення абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Судом відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
03.05.2022 р. до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі постанови №307952 від 28.01.2022 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу.
Суд у відповідності до положень ч.1 ст.154 КАС України розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд доходить до наступного висновку.
Положеннями статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Принципами Рекомендації №К(89)8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах, що прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1998, визначено наступне:
- приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта;
- заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов'язку на адміністративний орган влади;
- заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта;
- провадження в суді має здійснюватися без зволікання.
Отже, тимчасовий судовий захист є гарантією і заходом “очікування”. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
З матеріалів адміністративної позову встановлено, що постановою відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 20.04.2022 р. відкрито виконавче провадження ВП№68845918 з примусового стягнення на користь держави штрафу в сумі 17000 грн згідно оскаржуваної постанови №307952 від 28.01.2022 р. в даній справі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання негативних наслідків для позивача, у вигляді необґрунтованого та протиправного стягнення штрафу на підставі оскаржуваної постанови №307952 від 28.01.2022 р., правомірність якої перевіряється судом в даній справі.
За таких обставин, суд вважає, що стягнення на користь держави штрафу в сумі 17000 грн згідно оскаржуваної постанови №307952 від 28.01.2022 р. не можлива до надання судом оцінки на предмет її правомірності, оскільки в іншому разі при задоволенні цього позову, поновити порушенні права та інтереси позивача буде неможливим або істотно ускладнено.
Вирішуючи питання забезпечення позову судом здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.
При цьому, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову жодним чином не вказує на протиправність спірної постанови та не свідчить про фактичне вирішення справи, оскільки забезпечення позову жодним чином не буде впливати на обов'язки державного виконавця продовжити виконавчі дії, у разі якщо у задоволенні позовних вимог буде відмовлено.
Суд вважає, що у разі вжиття забезпечення позову буде досягнуто збереження правовідносин у стані, що існували на дату їх виникнення, а забезпечення позову не призведе до порушення прав чи законних інтересів учасників справи.
З вказаних підстав, суд задовольняє заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову, відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України, шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа.
Керуючись статями 150-157, 241, 248, 256 КАС України ,-
1. Заяву про забезпечення адміністративного позову задовольнити повністю.
2. Зупинити стягнення на підставі постанови №307952 від 28.01.2022 р. відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу, до набрання судовим рішенням у адміністративній справі №600/1090/22-а законної сили.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення складання.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Суддя Т.М. Брезіна