03 травня 2022 р. м. Чернівці Справа № 824/196/17-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдербуд” (позивач) до Вижницької об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Форми "Р" від 15.07.2014 року № 0000222200, № 0000232200.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями від 15.07.2014 року № 0000222200, № 0000232200 та зазначає про безпідставність висновків податкового органу про завищення позивачем валових витрат у зв'язку із віднесенням до них сум за операціями з ТОВ «Грант Тайм». Позивач стверджує, що податковий орган під час перевірки не встановив обставин, які б свідчили про умисел позивача на укладання фіктивного договору № 03-09/12 від 03.09.2012 р. з контрагентом ТОВ «Грант Тайм» без наміру створити наслідки, які передбачені договором. Крім того, позивач вказав, що для перевірки податковому органу було надано усі первинні документи на підтвердження реальності здійснених господарських операцій на підставі договору №03-09/12 від 03.09.2012 р., а відтак просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач заперечував проти позову та вказав про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Податковий орган зазначив, що проведеною перевіркою господарської діяльності позивача, встановлено придбання ТОВ «Трейдербуд» товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Грант Тайм» відповідно до договору № 03-09/12 від 03.09.2012 р. на загальну суму 316355,31 грн, в тому числі ПДВ в сумі 52725,88 гривень. Перевіркою місцезнаходження ТОВ «Грант Тайм» не встановлено, а згідно пояснень директора - ОСОБА_1 вказано, що останній не має жодного відношення до вказаного товариства та зареєстрував його за винагороду. Таким чином, податковий орган стверджує, що первинні документи надані позивачем, на підтвердження господарських правовідносин з ТОВ «Грант Тайм», не відповідають вимогам чинного законодавства, не мають юридичної сили та доказовості. З вказаних підстав податковий орган вказує на правомірність прийнятих рішень та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 24.07.2014 р. відкрито провадження у справі (головуючий суддя - Анісімов О.В.).
В судове засідання 04.08.2014 р. з'явились представники позивача. Представник податкового органу в судове засідання не з'явився, однак надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. З вказаних підстав, судом відкладено розгляд справи на 18.08.2014 р.
В судове засідання 04.08.2014 р. з'явились усі учасники справи. З метою витребування у позивача первинних документів, в судовому засіданні оголошено перерву до 03.09.2014 року.
В судове засідання 03.09.2014 р. з'явились усі учасники справи. Крім того, судом заслухано пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В судовому засіданні оголошено перерву до 12.09.2014 року.
12.04.2014 р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в яких позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2014 року: № 0000222200 в частині в сумі 69203 грн з податку на прибуток, у тому числі з а основним платежем - 55362 грн та штрафними санкціями - 13841 грн; № 0000232200 в сумі 46954 з ПДВ, в тому числі за основним платежем - 31303 грн та штрафними санкціями - 15651 гривень.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.09.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2014 року постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.09.2014 року скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2017 року №К/800/2095/15 постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.09.2014 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Дембіцькому П.Д.
Ухвалою суду від 31.03.2017 р. прийнято адміністративну справу до свого провадження (головуючий суддя - Дембіцький П.Д.).
Ухвалами суду від 03.04.2017 р. витребувано у сторін додаткові докази по справі.
Крім того, ухвалою суду від 03.04.2017 р. закінчено підготовче провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдербуд” до Вижницької ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним рішень та їх скасування. Справу призначено до судового розгляду на 27.04.2017 року.
В судове засідання 24.04.2017 р. з'явився представник податкового органу. Представник позивача не з'явився. У судовому засіданні ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача, витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва кримінальну справу № 761/17926/15-к (провадження №1- кп/761/870/2015) та зупинено провадження у справі № 824/196/17-а до 01.06.2017 року.
Ухвалою суду від 01.06.2017 р. поновлено провадження по справі.
В судове засідання 01.06.2017 р. з'явився представник податкового органу. Представник позивача не з'явився. Судом відкладено розгляд справи до 21.06.2017 року.
У судове засідання 21.06.2017 р. з'явився представник податкового органу. Представник позивача не з'явився, однак надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом відкладено розгляд справи до 05.07.2017 року.
В судове засідання 05.07.2017 р. з'явились усі учасники справи. В судовому засіданні оголошено перерву.
У судове засідання 11.10.2017 р. з'явились усі учасники справи. Судом заслухано пояснення свідка ОСОБА_3 . В судовому засіданні оголошено перерву до 07.11.2017 року.
В судове засідання 07.11.2017 р. з'явились усі учасники справи. Ухвалою суду витребувано з Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України з СУ УМВС України в Чернівецькій області додаткові докази по справі. Зупинено провадження у справі № 824/196/17-а до надходження доказів.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_4 з посади судді Чернівецького окружного адміністративного суду, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу передано для розгляду судді Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімову О.В.
07.09.2021 року суддею Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімовим О.В. подана заява про самовідвід.
Ухвалою суду від 07.09.2021 р. заяву судді Анісімова Олега Валерійовича про самовідвід задоволено. Адміністративну справу №824/196/17-а передано до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями Чернівецького окружного адміністративного суду, адміністративну справу № 824/196/17-а передано на розгляд головуючому судді Брезіній Т.М.
Ухвалою суду від 13.09.2021 р. адміністративну справу № 824/196/17-а прийнято адміністративну справу до свого провадження. Поновлено провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено на 23.09.2021 року.
В судове засідання 23.09.2021 р. з'явився представник податкового органу. Представник позивача не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Судом розглянуто клопотання представника відповідача та замінено Вижницьку ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області на ГУ ДПС у Чернівецькій області. В судовому засіданні оголошено перерву до 21.10.2021року.
В судове засідання 21.10.2021 р. з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак не повідомив суд про причини своєї неявки.
Ухвалою суду від 21.10.2021 р. адміністративний позов залишено без розгляду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 р. ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.10.2021 р. скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Матеріали адміністративної справи №824/196/17-а надійшли до суду 09.02.2022 року. Розгляд справи призначено на 21.02.2022 року.
В судове засідання 21.02.2022р. учасники справи не з'явились, однак подали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. На підставі заяв учасників справи, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
На підставі наказу ГУ Міндоходів у Чернівецькій області від 16.06.2014 р. №130, постанови Путильського районного відділу УМВС України в Чернівецькій області від 12.05.2014 р., направлень на перевірку від 16.06.2014 р., вирішено призначити позапланову перевірку позивача в рамках досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12014260130000075 від 07.05.2014 року. (том 1 а.с. 108-110, том 3 а.с. 7-12).
З вказаних підстав, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Трейдербуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.05.2012 р. по 31.03.2014., результати якої оформлені актом перевірки №111/24-08-22-36/38132727 від 02.07.2014 р. (том 1 а.с. 16-55 ).
На підставі акта перевірки №111/24-08-22-36/38132727 від 02.07.2014 р. податковим органом складено податкове повідомлення - рішення від 15.07.2014 року: № 0000222200 яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 101307 грн, з яких за основним платежем 81046 грн та штрафними санкціями 20261 грн; № 0000232200 яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 46954 грн, з яких за основним платежем 31303 грн та штрафними санкціями 15651 гривень. (том 1 а.с. 14-15).
03.09.2012 р. між ТОВ “Грант Тайм” та ТОВ “Трейдербуд” укладено договір купівлі-продажу товарів №03-09/12 відповідно до змісту якого ТОВ “Грант Тайм” зобов'язується передати у власність позивачеві товар у кількості та за ціною (вартістю), що наводяться у накладних. (том 1 а.с. 56-58, 163-165).
Матеріали справи містять видаткові та податкові накладні, складені у вересні 2012 р., в яких постачальником вказано ТОВ «Грант Тайм», а одержувачем ТОВ «Трейдербуд». (а.с. 59-82, 139-162).
Також до матеріалів справи додано товарні чеки ТОВ «Грант Тайм» отримання оплати ТОВ «Грант Тайм» за товар від ТОВ «Трейдербуд». (а.с. 83-104).
Матеріали справи містять акт ДПІ у Шевченківькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 16.04.2014 р. №1057/2659/22-02/38123047 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грант Тайм» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013 р. по 28.02.2014 року. (том 1 а.с. 129-138).
Згідно розрахунку штрафних санкцій до акту позапланової документальної перевірки ТОВ «Трейдербуд» донараховано (зменшено) штрафні санкції з податку на прибуток в сумі 109165,57 грн, з ПДВ в сумі 50714,61 гривень. (том 1 а.с. 168-169).
До матеріалів справи додано податкові декларації позивача з ПДВ за 2012-2013 роки. (том 1 а.с. 170-185).
Також матеріали справи містять оборотно-сальдову відомість ТОВ «Трейдербуд» по ТМЦ за ІІІ-ІV квартал 2012 року. (том 1 а.с. 188-192)
До матеріалів справи додано видаткові касові ордери ТОВ «Трейдербуд», видані ОСОБА_2 у 2012-2013 роках. (том 1 а.с. 193-212).
Крім того, матеріали справи містять видаткові накладні від 19.10.2012 р. та від 29.10.2012 р. реалізації позивачем до ПП «Інтекс» товару (радіатори 500х1200, 500х600, 500х2000). (том 1 а.с. 213-214).
Позивач надав суду виписку з книги складського обліку запасів, придбаних матеріалів у вересні 2012 р. (том 1 а.с. 215-219).
Матеріали справи містять акти списання матеріальних цінностей ТОВ «Трейдербуд», затверджених у листопаді 2012 року. (том 1 а.с. 220-234).
Також матеріали справи містять карточку субконто по рахунку 63 субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняним постачальниками» за період з 03.09.2012 р. по 20.08.2014 року. (том 1 а.с. 235-238).
Матеріали справи містять договір генерального підряду №172 від 07.09.2012 р. укладеного між замовником - Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації та генпідрядником - ТОВ «Трейдербуд». (том 1 а.с. 239-246).
До матеріалів справи додано ліцензії №040447 та №280658 ТОВ «Трейдербуд» на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури. (а.с. 247-250).
Матеріали справи містять звіти ТОВ «Трейдербуд» про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт у 2012-2013 роках, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2012 року. (том 2 а.с. 2-42).
Судом, під час розгляду адміністративної справи №824/2490/14-а, як свідка допитано ОСОБА_2 , яка суду пояснила, що працює на посаді виконавчого директора ТОВ “Трейдербуд” та саме нею від імені товариства укладено договір купівлі-продажу товару № 03-09/12 від 03.09.2012 р. з ТОВ “Грант Тайм”. ТОВ “Грант Тайм” на позивача вийшло через мережу Інтернет, оскільки у ній було розміщено повідомлення про те, що ТОВ “Трейдербуд” виграло тендер на реконструкцію терапевтичного відділення комунального закладу “Путильська районна центральна лікарня”. Оскільки запропонована ТОВ “Грант Тайм” ціна за сантехнічне обладнання була найнижчою з ним укладено договір на постачання такого товару. Договір купівлі-продажу товару укладався у м. Вижниця, оскільки це було місцем реєстрації ТОВ “Трейдербуд”. Договір підписувався особисто нею та керівником ТОВ “Грант Тайм” ОСОБА_5 , первинні документи оформленні внаслідок цієї операції пересилались засобами поштового зв'язку або транспортом. На момент укладання договору купівлі-продажу товару №03-09/12 від 03.09.2012 р. ОСОБА_2 перевірила чи зареєстровано ТОВ “Грант Тайм” юридичною особою та чи є воно платником ПДВ. Розрахунок по операції відбувався готівкою, згідно товарних чеків, сума по яким не перевищувала 10000 грн. Гроші представникам ТОВ “Грант Тайм” особисто передавала ОСОБА_2 , крім цього саме вона, виключно, приймала товар від ТОВ “Грант Тайм”. Грошові кошти для оплати товару вона брала в касі ТОВ “Трейдербуд”. При цьому ОСОБА_2 суду пояснила, що на ТОВ “Трейдербуд” вона виконувала функції виконавчого директора, головного бухгалтера, касира та комірника, що обумовило підписання особисто та виключно нею всіх первинних документів, якими документована ця господарська операція.
Також, судом як свідка допитано ОСОБА_3 , який працює у ДПІ та безпосередньо проводив перевірку ТОВ “Трейдербуд”. Допитаний свідок ОСОБА_3 надав суду пояснення, аналогічні тим, які надані у відзиві.
Матеріали справи містять матеріали досудового розслідування внесені до ЄРДР за № 32015100070000006, № 32014100080000002, № 42016000000003536, зокрема, щодо установчої та реєстраційної справи ТОВ «Грант Тайм» (38123047). (том 2 а.с. 243-259).
Крім того, матеріали справи містять копії документів реєстраційної справи № 1_074_042007 ТОВ «Грант Тайм». Відповідно до реєстраційної картки ТОВ «Грант Тайм» засновано 06.03.2012 р. гр. ОСОБА_5 . На підставі протоколу загальних зборів товариства від 21.02.2013 р. №21/02, відповідно до заяви ОСОБА_1 , який приступив до обов'язків директора ТОВ «Грант Тайм» з 22.02.2013 р., а ОСОБА_5 звільнений з посади директора товариства з 21.02.2013 року. (а.с. 26-107).
До матеріалів справи долучено копію матеріалів кримінального провадження (справа № 761/17926/15-к, провадження №1-кп/761/870/2015) відносно гр. ОСОБА_1 . Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2015 р. гр. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та закрито кримінальне провадження №32014100000000036 від 05.03.2014 року. Водночас, судом встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні фіктивного підприємництва, придбані юридичної особи ТОВ «Грант Тайм» з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб, які складали господарські угоди та первинні документи, фактично не здійснюючи придбання (реалізацію) товарів (робіт, послуг). (том 3 а.с. 124-154).
Мотивувальна частина
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2017 року № К/800/2095/15 постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.09.2014 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Вищий адміністративний суд України вказав, що враховуючи специфіку придбаних у контрагентів товарів (сантехнічне обладнання), судам слід було перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості позивача та його постачальників щодо можливості виконання обумовлених договорами поставок як самостійно позивачем так і його контрагентами, як-от - наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, платежів, супутніх звичайній господарській діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта (комунальні платежі, оренда приміщень, послуги зв'язку, управлінські витрати тощо), або ж залучення контрагентами з цією метою третіх осіб та, відповідно, понесення витрат, пов'язаних із таким залученням.
Реальність потребує також з'ясування того факту, чи справді товари (послуги/роботи) отримано від вказаних у первинних документах постачальників.
Також, Вищий адміністративний суд України вказав на необхідність дослідити доводи відповідача щодо наявності чи відсутності у контрагентів позивача необхідних умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної, діяльності, наявність чи відсутність управлінського та технічного персоналу, основних засобів, коштів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, враховуючи специфіку наданих послуг та поставлених товарів, яка унеможливлює їх надання (виконання) без наявності необхідного обладнання та устаткування. Крім того, предметом нового розгляду справи є з'ясування питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів, встановити обставини справи щодо оприбуткування позивачем отриманих товарів (послуг) та відображення їх у бухгалтерському обліку, перевірити подальше використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності. Також, під час нового розгляду справи необхідно дослідити обставину того, що директор ТОВ «Грант Тайм» Безвесільний К.В. (контрагент позивача) заперечує свою участь у діяльності підприємства й у підписанні будь-яких первинних документів, а тому необхідно встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його задекларованими контрагентом, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків. Крім того, необхідно перевірити доводи податкового органу щодо неможливості здійснення господарських операцій з урахуванням часу та місця підписання первинних бухгалтерський документів та перевірити обґрунтованість господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів, встановити обставини справи щодо оприбуткування позивачем отриманих послуг та відображення їх у бухгалтерському обліку.
З урахуванням вказаних висновків Вищого адміністративного суду України, які зроблені в ухвалі від 23.02.2017 року №К/800/2095/15, судом з'ясовано наступні обставини справи та досліджено докази.
Так, в період з 16.06.2014 р. по 27.06.2014 р. податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ “Трейдербуд” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.05.2012 р. по 31.03.2014 р.
Зазначена перевірка проведена на підставі постанови начальника слідчого відділення Путильського РАВ УМВС України в Чернівецькій області від 12.05.2014 р. про призначення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), наказів ДПІ від 16.06.2014 р., №130, від 20.06.2014 р., №136 та направлень від 16.06.2014 р., №№ 161,162,163,164.
Перевіркою в діяльності ТОВ “Трейдербуд” виявлені у т.ч. наступні порушення вимог податкового законодавства:
- п.135.2, пп.135.4.1, п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.2, п.138.4, п.138.6-138.8, п.138.11 ст.138, пп.139.9.1, п.139.1 ст.139, п.140.2 ст.140 ПК України в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 81046,00 грн., у т.ч. за 2012 р. у сумі 55362,00 грн., за півріччя 2013 р. в сумі 135179,00 грн.;
- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 ПК України в результаті чого занижено ПДВ у сумі 31303,00 грн., у т.ч. за січень 2013 р. у сумі 5833,00 грн., за лютий 2013 р. у сумі 25470,00 грн. Дані порушення задокументовані актом перевірки від 02.07.2014 р., №111/24-08-22-36/38132727.
Суть порушень задокументованих актом перевірки полягала у тому, що позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит за рахунок господарських операцій з ТОВ “Грант Тайм”, які за висновками податкового органу фактично не проводились, а також заниження витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по господарській операції щодо реалізації товару ПП “Інтекс”.
Порушення ведення податкового обліку, які відбулись за результатами господарської операції щодо реалізації товару ПП “Інтекс” позивач визнає та в цій частині податкове повідомлення-рішення не оскаржує, а тому суд, розглядаючи справу в межах позовних вимог, зазначену господарську операцію не досліджує.
У зв'язку із виявленням вказаних вище порушень податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.07.2014 р. № 0000222200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 101307 грн, з них основний платіж 81046 грн, штрафні (фінансові) санкції 20261 грн та № 0000232200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 46954 грн, з них основний платіж 31303 грн, штрафні (фінансові) санкції 15651 гривень. Статтею 21 ПК України визначені обов'язки органів державної податкової служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Органи державної фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень у т.ч. податкових повідомлень-рішень, зобов'язані виходити із наявності в діяльності платника податків об'єктивних порушень вимог податкового законодавства, які задокументовані актом перевірки.
Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р., № 984 під актом перевірки розуміють службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної податкової служби. Відповідно до п.п.5,6 Порядку в акті перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень. При цьому ці порушення в акті перевірки викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Як встановлено судом, суть порушень позивачем податкового законодавства зводиться до завищення валових витрат, які застосовуються для визначення прибутку підприємства як об'єкта оподаткування, а також неправомірне включення сум ПДВ, сплачених у зв'язку із зазначеними витратами, до суми податкового кредиту з ПДВ, внаслідок чого занижене податкове зобов'язання з ПДВ. Тобто для вирішення спору необхідно встановити факти, що підтверджують правомірність або неправомірність включення витрат, понесених ТОВ “Трейдербуд” у зв'язку із придбанням сантехнічного обладнання у ТОВ “Грант Тайм” до валових витрат, та правомірність або неправомірність віднесення сум ПДВ, сплачених у зв'язку із придбанням цих товарів, до податкового кредиту позивача із ПДВ.
Закони, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, фактами, що підтверджують правомірність обчислення валових витрат та податкового кредиту, визначали наступні обставини.
При постачанні товарів (робіт, послуг), що згідно із ст.185 ПК України є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, фактично суму податку сплачує покупець товару (роботи, послуги), оскільки вона включена у вартість предмета поставки, однак, юридично обов'язок сплати ПДВ покладено на продавця таких товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, при цьому відповідно п.п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п.193.1 ст.193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів.
Суд звертає увагу, що ПК України не ставить в залежність формування платником податку податкового кредиту від сплати податкових зобов'язань з ПДВ його контрагентами.
При цьому суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту. Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.
Щодо податку на прибуток, то відповідно до ст.133 ПК України платниками податку на прибуток підприємств є у т.ч. суб'єкти господарювання-юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами. Згідно із пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження в Україні та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст.135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Згідно із п.п.14.1.26 п.14.1 ст.14 ПК України під витратами розуміють суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). До валових витрат не включається сума ПДВ, сплаченого у зв'язку із придбанням таких товарів, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (ст.139 ПК України).
Аналізуючи положення даних статей розділу ІІІ ПК України, суд дійшов висновку, що для визначення суми видатків підприємства як валових витрат, необхідно встановити: наявність належної податкової правосуб'єктності сторін; факт документального підтвердження видатків платника податку (договори, відповідно до яких придбавається товар, послуга, видаткові накладні, та інші первинні документи); встановити реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до валових витрат.
Так, відповідно до матеріалів справи встановлено, що позивач є юридичною особою, яка перебуває на обліку у податковому органі як платник податків та є платником ПДВ. При цьому, ТОВ “Грант Тайм” на момент господарських взаємовідносин з позивачем, також було зареєстровано як юридична особа та платником ПДВ. Тобто зазначені суб'єкти господарювання були наділені необхідною спеціальною податковою правосуб'єктністю, що надавало їм право, за рахунок операцій між собою, формувати податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємств та по ПДВ.
03.09.2012 р. між ТОВ “Грант Тайм” та ТОВ “Трейдербуд” укладено договір купівлі-продажу товарів №03-09/12 відповідно до змісту якого ТОВ “Грант Тайм” зобов'язується передати у власність позивачеві товар у кількості та за ціною (вартістю), що наводяться у накладних.
Згідно п.п.2.1,2.2,2.4 цього договору передача товару у власність покупця здійснюється продавцем протягом терміну та за адресою, яка визначається в накладних; факт передачі товару у власність покупцеві оформляється сторонами шляхом підписання двостороннього акта прийому-передачі товару або видаткової накладної, які підписуються обома сторонами у момент передачі-приймання товару; товар доставляється (перевозиться) силами та засобами продавця за адресою, яка визначається в додатках (вартість доставки (перевезення) товару включається у ціну товару).
Відповідно до п.п.3.1,3.2,3.3 цього договору оплата вартості товару становить 400000 грн. та здійснюється покупцем в національній валюті України безготівковим або готівковим шляхом; оплата вартості (ціни) товару здійснюється покупцем на умовах після оплати 100% вартості (ціни) товару протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту прийому-передачі товару або видаткової накладної.
На реалізацію положень договору купівлі-продажу товарів №03-09/12 від 03.09.2012 р. ТОВ “Грант Тайм” документально поставлено ТОВ “Трейдербуд” товар.
Під час розгляду адміністративної справи, як свідка допитано ОСОБА_2 , яка суду пояснила, що працює на посаді виконавчого директора ТОВ “Трейдербуд” та саме нею від імені товариства укладено договір купівлі-продажу товару №03-09/12 від 03.09.2012 р. з ТОВ “Грант Тайм”. ТОВ “Грант Тайм” на позивача вийшло через мережу Інтернет, оскільки у ній було розміщено повідомлення про те, що ТОВ “Трейдербуд” став переможцем тендеру на реконструкцію терапевтичного відділення комунального закладу “Путильська районна центральна лікарня”. Оскільки запропонована ТОВ “Грант Тайм” ціна за сантехнічне обладнання була найнижчою з ним укладено договір на постачання такого товару. Договір купівлі-продажу товару укладався у м. Вижниця, оскільки це було місцем реєстрації ТОВ “Трейдербуд”. Договір підписувався особисто нею та керівником ТОВ “Грант Тайм” ОСОБА_5 , первинні документи оформленні внаслідок цієї операції пересилались поштою або транспортом. На момент укладання договору купівлі-продажу товару №03-09/12 від 03.09.2012 р. ОСОБА_2 перевірила чи зареєстроване ТОВ “Грант Тайм” юридичною особою та чи є воно платником ПДВ. Розрахунок по операції відбувався готівкою, згідно товарних чеків, сума по яким не перевищувала 10000 грн. Гроші представникам ТОВ “Грант Тайм” особисто передавала ОСОБА_2 , крім цього саме вона, виключно, приймала товар від ТОВ “Грант Тайм”. Грошові кошти для оплати товару вона брала в касі ТОВ “Трейдербуд”. При цьому ОСОБА_2 суду пояснила, що на ТОВ “Трейдербуд” вона виконувала функції виконавчого директора, головного бухгалтера, касира та комірника, що обумовило підписання особисто та виключно нею всіх первинних документів, якими документована ця господарська операція.
Під час дослідження наданих суду письмових доказів та первинних документів господарської діяльності позивача, встановлено ряд невідповідностей та неузгодженостей документації з приводу господарських правовідносин з контрагентом - ТОВ “Грант Тайм”.
На підтвердження здійснення даної господарської операції матеріали справи містять видаткові, податкові накладні за 2012 рік, а також товарні чеки за 2012-2013 роки.
Дослідженням змісту наданих суду видаткових накладних, встановлено, що умовою поставки по ним є товарний кредит.
Відповідно до 14.1.245 п.14.1 ст.14 ПК України товарним кредитом є товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.
Водночас, умовою поставки у спірних правовідносинах був договір купівлі-продажу товарів №03-09/12 від 03.09.2012 р., який по своїй правовій природі є відмінним від договору товарного кредиту.
Крім цього, дослідження наданих суду податкових накладних встановлено, що формою проведення розрахунку є оплата з поточного рахунку. Однак відповідно до матеріалів справи розрахунок між ТОВ “Грант Тайм” та ТОВ “Трейдербуд” відбувався виключно у готівковій формі. Характерною особливістю зазначених податкових накладних є те, що сума ПДВ по ним складає менше 10000 грн, що позбавляє платника податку обов'язку реєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Дослідженням змісту товарних чеків встановлено, що посадова особа ТОВ “Грант Тайм” отримувала від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі, що не перевищує 10000 гривень. Разом з цим, останній розрахунок здійснений 15.05.2013 р., тоді як остання партія товару доставлена 28.09.2012 р. Тобто фактичний остаточний розрахунок відбувся у строк, що перевищує 30 банківських днів, що суперечить п.3.3 договору купівлі-продажу товарів №03-09/12 від 03.09.2012 р. Інший порядок оплати між сторонами не визначався.
Крім того, судом встановлено, що ТОВ “Гран Тайм” є товариством, яке було зареєстроване та здійснювало свою діяльність у м. Києві, що зокрема слідує із матеріалів справи. Відповідно до видаткових накладних, які згідно договору купівлі-продажу товарів №03-09/12 від 03.09.2012 р. підтверджують факт передачі товару, поставка товару за місцезнаходженням позивача та об'єкта будівництва, яке здійснювалось кожний день або через декілька днів, що спричиняє значні транспортні витрати для постачальника. Враховуючи обсяги (розміри) товару, він мав постачатись, імовірно, вантажним транспортом. Разом з цим, враховуючи його кількість, дана поставку економічно доцільніше здійснювати менше ніж у 12 операцій, що мало б призвести до економії коштів постачальника. При цьому суд зазначає, що у позивача відсутні товарно-транспорті накладні, які підтверджують поставку ТОВ “Грант Тайм” йому товару, хоча відповідно до положень Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 позивач, будучи вантажоодержувачем, мав отримати один екземпляр товарно-транспортної накладної. Зазначені обставини вказують на відсутність економічної доцільності проведення вказаних господарських операцій у визначений позивачем та ТОВ “Грант Тайм” спосіб.
Крім того, відповідно до наявних у справі товарних чеків, а також враховуючи дати видаткових накладних слідує, що посадова особа ТОВ “Грант Тайм” повинна була тривалий час або постійно перебувати у смт. Путила, що унеможливлювало би у цей період здійснення вказаним контрагентом господарської діяльності по місцезнаходженню товариства у м. Києві. Таким чином, здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ “Грант Тайм” з урахуванням часу та місця підписання первинних бухгалтерський документів не відповідає економічній меті.
Відповідно до пояснень виконавчого директора ТОВ “Трейдербуд” ОСОБА_2 вказала, що первинні документи оформленні внаслідок договору №03-09/12 від 03.09.2012 р. пересилались поштою або транспортом, однак жодних доказів на підтвердження вказаного суду надано не було.
Суд звертає увагу, що характерною особливістю господарських операцій є те, що зі сторони ТОВ “Трейдербуд” всі документи у т.ч договір купівлі-продажу товарів №03-09/12 від 03.09.2012 р., видаткові накладні, товарні чеки підписувала виключно ОСОБА_2 , яка згідно наказу №4-у від 14.08.2012 р. “Про суміщення посад” на ТОВ “Трейдербуд” виконувала одночасно обов'язки виконавчого директора, головного бухгалтера, касира та комірника. Зазначена особа одноособово з ТОВ “Грант Тайм” уклала договір купівлі-продажу товарів №03-09/12 від 03.09.2012 р., одноособово замовляла гроші у банку, самостійно їх вносила в касу підприємства, одноособово видавала їх собі під звіт, самостійно ними розраховувалась та одноособово приймала поставлений товар від ТОВ “Грант Тайм”. Вказані обставини, на переконання суду унеможливлюють підтвердити реальність та обґрунтованість господарських операцій з ТОВ “Грант Тайм“, іншими доказами, оскільки зі сторони позивача господарська операція здійснювалась одноособово виконавчим директором.
Водночас, дослідженням змісту зазначених вище документів у сукупності з іншими матеріалами справи, суд прийшов до висновку, що позивачем не надано суду доказів обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні договору №03-09/12 від 03.09.2012 р., а дії посадових осіб ТОВ “Трейдербуд” були спрямовані на створення формального (документального) підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ “Грант Тайм”.
На підтвердження використання у господарській діяльності придбаних ТМЦ у ТОВ “Грант Тайм” позивач надав суду виписки з книги складського обліку запасів, придбаних матеріалів у вересні 2012 р., акти списання матеріальних цінностей ТОВ «Трейдербуд», затверджених у листопаді 2012 р., карточку субконто по рахунку 63 субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняним постачальниками» за період з 03.09.2012 р. по 20.08.2014 р., договір генерального підряду №172 від 07.09.2012 р. укладеного між замовником - Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації та генпідрядником - ТОВ «Трейдербуд», а також звіти ТОВ «Трейдербуд» про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт у 2012-2013 роках, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2012 року. Однак, суд вважає, що надані документи використання ТМЦ на будівництві по об'єкту «Реконструкція терапевтичного відділення комунального закладу «Путивльська центральна районна лікарня» не є беззаперечними та належними доказами придбання вказаних ТМЦ у ТОВ “Грант Тайм”, оскільки ідентифікувати такий товар по актам форми №КБ-2в не складає можливим. Суд вважає, що даний товар міг бути придбаний у будь-якого іншого суб'єкта господарювання, фізичної особи, які відповідно не є платниками ПДВ.
Також, судом досліджено акт ДПІ у Шевченківькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 16.04.2014 р. №1057/2659/22-02/38123047 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грант Тайм» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013 р. по 28.02.2014 року. Згідно вказаного акту зазначено, що відносно ТОВ “Грант Тайм” встановлено відсутність за місцезнаходженням, відсутність основних засобів, виробничих потужностей і ресурсів для здійснення господарської діяльності. Згідно інформації отриманої від ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві про «фіктивність» ТОВ «Грант Тайм» встановлено, що керівником ТОВ «Грант Тайм» є ОСОБА_1 , який перебуває на посаді з лютого 2013 року. Під час опитування ОСОБА_1 встановлено, що останній не має відношення до діяльності підприємства та зареєстрував його за винагороду. Проведеним співробітниками оперативного управління ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві відпрацюванням ризикового платника податків було встановлено, що ТОВ «Грант Тайм» має ознаки фіктивності. Підприємство зареєстровано на підставну особу ОСОБА_1 , який не здійснював та не мав наміру здійснювати господарську діяльність. З письмових пояснень ОСОБА_1 встановлено, що перебування на посаді керівника товариства громадянин не був обізнаний про здійснення за його підписом підприємницької діяльності, (довіреності на вчинення дій від його імені в інтересах товариства не видавав, дозвіл на отримання печаток не отримував, фінансово-господарської діяльності не здійснював, не підписував первинні документи бухгалтерського обліку, тощо).
Крім того, у акті від 16.04.2014 р. №1057/2659/22-02/38123047 вказано, що даною перевіркою встановлено, що видаткові накладні та податкові накладні не відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями), а також Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, оскільки акти виконаних робіт та податкові накладні ТОВ «Грант Тайм» на надання транспорно-експедиційних послуг, на підставі яких ТОВ „Трейдербуд" сформовані витрати та податковий кредит по ПДВ, оформлені з порушеннями п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704, тобто первинні документи не мають юридичної сили і доказовості через відсутність таких обов'язкових реквізитів: 1) як справжні підписи та прізвища осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції з продажу товарів та складання первинного документа, 2) як справжній зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) - зміст первинних документів не відповідає суті здійснених операцій.
Отже, на підставі вказаних доказів та наданих суду первинних документів, складених відповідно до договору №03-09/12 від 03.09.2012 р., фактично унеможливлено підтвердити господарські операції між позивачем та ТОВ “Гранд Тайм” щодо постачання сантехнічного обладнання.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р., №996-ХІV первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо в фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов'язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.
Основною, первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює сама господарська операція, а не первинні документи, які не відповідають її змісту.
Отже документи, якими документована господарська операція між ТОВ “Трейдербуд” та ТОВ “Гранд Тайм” щодо постачання сантехнічного обладнання у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” не є первинними, а отже за рахунок сум зазначених у них не можна формувати витрати та податковий кредит.
Крім цього, відповідно до акту перевірки, який є джерелом інформації на день проведення господарських операцій юридично керівником ТОВ “Грант Тайм” був ОСОБА_1 , який, згідно наданих ним пояснень, не має жодного відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності товариства. Крім цього, у ТОВ “Грант Тайм” відсутні складські приміщення, транспортні засоби, устаткування, а також трудові ресурси, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності товариства.
Відповідно до п.200.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, а відповідно до п.201.2 ст.201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіна України від 01.11.2011 р., №1379 (чинного на час складання досліджуваних податкових накладних) усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 не був уповноваженою особою на підписання податкових накладних, на підставі яких ТОВ “Трейдербуд” формував податковий кредит.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже із врахуванням зазначеного, позивач не мав право формувати податковий кредит за рахунок господарських операцій з ТОВ “Грант Тайм”, які документовані зазначеними вище податковими накладними.
Суд наголошує, що для цілей оподаткування ПДВ операції з постачання (придбання) товарів (послуг) мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку.
Наявність у платника податку первинних документів, які не мають дефекту форми, не є безумовною підставою для визнання за платником податку права на податковий кредит. Обов'язковою умовою є достовірність цих документів. Якщо документи складені від імені суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.
Верховний Суд України неодноразово висловлювався щодо такого правозастосування у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 05.03.2012 у справі №21-421а11 від 22.11.2016 у справі №826/11397/14, від 24.05.2016 у справі №21-5332а15, від 14.06.2016 у справі №21-1318а16, від 22.11.2016 у справі №21-2430а16, від 29.10.2021 р. справа № 826/11388/17.
Суд звертає увагу, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Така обставина як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, має бути врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.
У справах №21-421а11, №21-5332а15, №21-1318а16, №21-2430а16 Верховний Суд зазначив, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним; обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, підлягає врахуванню адміністративним судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, передбачений статтею 205 Кримінального кодексу України, з нереабілітуючих підстав.
Наведені висновки Верховного Суду України, в силу норм ч. 5 ст. 242, пп. 8 п. 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС підлягають врахуванню судом при застосуванні норм права до подібних правовідносин. Відступу від такої правової позиції Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.10.2021 р. справа № 826/11388/17 не зробила.
Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд у ряді постанов, зокрема в постановах від 24.01.2018 (справа №2а-19379/11/2670), від 28.10.2019 (справа №280/5058/18), від 26.02.2020 (справа №826/1308/18), від 06.05.2020 ( справа №640/4687/19). Такий же підхід щодо оцінки первинних документів у цілях встановлення у адміністративній справі обставин щодо здійснення господарської операції, фінансові показники якої відображені в податковому обліку, Верховний Суд застосував і постанові від 04.12.2019 року у справі № 826/5942/18.
В цій постанові Верховний Суд акцентував увагу, що при встановленні факту реального чи нереального здійснення господарської операції перевірці підлягають не лише окремі документи; їх оцінка повинна здійснюватися в сукупності та взаємозв'язку із доказами, перелік яких передбачений статтею 72 КАС. Про відсутність реального характеру господарських операцій можуть свідчити, зокрема, наявність такої обставини як неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Якщо контролюючий орган обґрунтовує правомірність прийнятого рішення відсутністю документального підтвердження облікованих господарських операцій, обов'язок довести протилежне згідно з частиною першою статті 77 КАС покладається на платника податку.
Судом досліджено копію матеріалів кримінального провадження (справа №761/17926/15-к, провадження №1-кп/761/870/2015) відносно гр. ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 205 КК України. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2015 р. гр. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності та закрито кримінальне провадження №32014100000000036 від 05.03.2014 року. Водночас, судом встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 205 КК України, а саме у вчиненні фіктивного підприємництва, придбані юридичної особи ТОВ «Грант Тайм» з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб, які складали господарські угоди та первинні документи, фактично не здійснюючи придбання (реалізацію) товарів (робіт, послуг).
Таким чином, суд вважає правомірними висновки відповідача під час перевірки, що первинні документи надані позивачем, на підтвердження господарських правовідносин з ТОВ «Грант Тайм», не відповідають вимогам чинного законодавства, не мають юридичної сили та доказовості.
Щодо позиції позивача згідно якої, оскаржені податкові повідомлення-рішення всупереч положень ПК України прийняті до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду винесеного у рамках кримінально-процесуального закону, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.86.9 ст.86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.
Згідно п.58.4 ст.58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.
Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Суд звертає увагу, що досліджувана перевірка позивача проводилась на підставі постанови слідчого винесеної в рамках кримінального провадження порушеного за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України (Зловживання владою або службовим становищем), предметом якого не є податки або збори, а тому положення зазначених вище норм у даному разі не можуть застосовуватись. Крім цього, із матеріалів справи вбачається, що посадовим особам ТОВ “Трейдербуд” в рамках зазначеного вище кримінального провадження слідчим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не повідомлялось. Відповідно до положень Кримінального кодексу України кримінальним правопорушенням, предметом якого є податки та/або збори, є злочин передбачений ст.212 цього кодексу “Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)”, однак за зазначеною статтею кримінальне провадження не відкривалось.
Отже в цій частині позову доводи позивача також є необґрунтованими та не приймаються судом.
Таким чином, за результатом розгляду справи, з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, які зроблені в ухвалі від 23.02.2017 року №К/800/2095/15, судом з'ясовано, що у контрагента позивача ТОВ “Трейдербуд” були відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості виконання договору купівлі-продажу товарів №03-09/12 від 03.09.2012 р. Надані позивачем докази не дають суду підстав встановити факт, що товари (послуги/роботи) отримано від вказаного у первинних документах контрагента ТОВ “Трейдербуд”.
Матеріали справи не дають суду можливість встановити обґрунтованість господарської мети та економічної доцільності при укладанні договору, встановити обставини справи щодо оприбуткування позивачем отриманих товарів (послуг) та відображення їх у бухгалтерському обліку, перевірити подальше використання позивачем придбаного товару у контрагента ТОВ “Трейдербуд” у власній господарській діяльності.
Судоми досліджено обставину того, що директор ТОВ «Грант Тайм» ОСОБА_1 (контрагент позивача) заперечує свою участь у діяльності підприємства й у підписанні будь-яких первинних документів, а відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2015 р. (справа №761/17926/15-к, провадження №1-кп/761/870/2015) встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 205 КК України, а саме у вчиненні фіктивного підприємництва, придбані юридичної особи ТОВ «Грант Тайм» з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб, які складали господарські угоди та первинні документи, фактично не здійснюючи придбання (реалізацію) товарів (робіт, послуг), хоча й звільнено його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності.
Також судом перевірено доводи податкового органу та підтверджено неможливість здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ «Грант Тайм» з урахуванням часу та місця підписання первинних бухгалтерський документів.
Встановлені обставини в сукупності вказують на правомірність прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Форми "Р" від 15.07.2014 року № 0000222200, № 0000232200.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено суду правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень, в той час як доводи звернення позивача до суду з даним позовом не знайшли свого доказового підтвердження.
З вказаних підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.
Судові витрати
У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідач не поніс таких витрат, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат на його користь.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257 КАС України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" (вул. Незалежності, 40-Б/1, м. Косів, Івано-Франківської області, 78601, код ЄДРПОУ 38132727);
відповідачі: Головне управління ДПС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 43143196).
Суддя Т.М. Брезіна