04 травня 2022 року Справа 160/6331/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасуванню наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 356 від 11.03.2022 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області №124 о/с від 11.03.2022 року, яким майора поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Волноваського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 12.03.2022 року.
- стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи - 40109058) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.03.2022 року (наступний день з звільненням) по день винесення судом рішення про поновлення позивача на посаді) без урахування обов'язкових податків та зборів.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, з наступних підстав.
Так, згідно з пунктів 2, 6, 7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Так, судом встановлено, що у позовній заяві позивачем не зазначені:
-відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі здійснювалися;
-відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
- офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача;
- відомі номери засобів зв'язку відповідача.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає, що дізнавшись на початку квітня 2022 року про звільнення, він відразу звернувся до працівника кадрового забезпечення з вимогою про наданням копії наказів про звільнення та дисциплінарного наказу та копію висновку службового розслідування. Після отримання в електронному вигляді копії наказу - 15.04.2022 року, позивач зміг звернутися за наданням правової допомоги. Для оформлення адміністративного позову виникла необхідність витребування висновку матеріалів службового розслідування, який до цього часу не отримав. Крім того, позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що певним чином обмежує його права, тим більше в період воєнного стану, який введений в державі, він не мав можливості скоріше зібрати всі докази звільнення, що затягло своєчасне звернення до суду, тому у нього була відсутня можливість оскаржити факти порушення своїх суб'єктивних прав неправомірними діями відповідача своєчасно. Враховуючи особливу важливість для позивача предмету позову, яким є захист його трудових прав, що позивача звільнено за порушення трудової дисципліни в той час, коли він зберігав життя членів родини, з метою належного судового захисту вважає можливим поновити строк звернення до адміністративного суду.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем оскаржуються наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 356 від 11.03.2022 року та наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області №124 о/с від 11.03.2022 року
Так, у позовній заяві позивач самостійно зазначає, що про оскаржувані накази він дізнався на початку квітня 2022 року.
Однак відповідних доказів на підтвердження вищевказаного до позовної заяви не надає.
Суд звертає увагу, що наведені у клопотанні доводи на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду (звернення до працівника кадрового забезпечення з вимогою про наданням копії наказів про звільнення та дисциплінарного наказу та копію висновку службового розслідування, отримання в електронному вигляді копії наказу 15.04.2022 року) не підтверджені жодними доказами.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поважні причини пропуску строку - це обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи. При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що позивач мав обставини об'єктивно непереборні, які не залежали від його волевиявлення для подачі позову.
Оскільки твердження позивача щодо дати, коли він дізнався про прийняті накази не знайшли свого підтвердження з наданих доказів, суд приходить до висновку, що даний позов подано поза межами встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України, строку.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі вищевикладеного, суд визнає наведені в клопотанні підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду неповажними та пропонує позивачеві надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно ч. ч. 2, 4, 5 вищезазначеної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, частина доданих до позовної заяви копії документів не завірені позивачем всупереч вимогам ч.ч. 4, 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів, з моменту отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду,- відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасуванню наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - залишити без руху.
Позивачеві в десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- нову редакцію позовної заяви, у якій зазначити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі здійснювалися; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача; відомі номери засобів зв'язку відповідача.
- належним чином завірені докази на підтвердження фактичних обставин справи відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса