Справа № 156/136/22
Провадження № 2-а/156/8/22
Рядок статзвіту
29 квітня 2022 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Федечко М.О.
за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Мозольської О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іваничі адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Волинської області, поліцейського Сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Куліш В.І. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
До Іваничівського районного суду Волинської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Волинській області, поліцейського Сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУ НП у Волинській області Куліш В.І. у якому просить: поновити пропущений термін для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 618782 від 23 грудня 2021 року; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 618782 від 23 грудня 2021 року винесену поліцейським СРПП ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського РВП Кулішем В.І.
В матеріалах справи також міститься заява позивача про поновлення пропущеного терміну для подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. У вказаній заяві позивач зазначає, що 23 грудня 2021 року поліцейським СРПП ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського РВП Куліш В.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 618782. Зазначеною постановою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 126 КУпАП за порушення п. 2.1 а ПДР, ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення п. 2.1.б, ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення п. 2.1. ґ ПДР, ч. 6 ст. 121 КУпАП за порушення п.2.9 в ПДР, ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення п. 9.9. б ПДР та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.
Вказує, що обставини того дня відбувалися наступним чином.
23 грудня 2021 року, в обідню пору, будучи на подвір'ї свого сусіда за адресою: вул. Галана с. Гряди Володимир-Волинського району Волинської області дав своєму сусідові у користування належний йому на праві власності транспортний засіб - ДОНГ ФЕНГ д.р.н НОМЕР_1 для користування у власних цілях. Крім трактора, на подвір'ї знаходився автомобіль сусіда. Повз подвір'я проїжджали працівники поліції та відразу зупинилися. Працівники поліції, без будь-яких на те правових підстав зайшли на подвір'я та почали висловлювати до нього претензії чому на причепові відсутні номерні знаки і що керувати транспортним засобом без номерних знаків заборонено, і що він порушив Правила дорожнього руху України та почали перераховувати, які саме на їх думку. Він пояснив, що перелічених правопорушень не вчиняв та транспортним засобом не керував. Як наслідок вони повідомили, що відносно нього будуть виносити постанову за порушення ПДР України, а потім в ході дискусії повідомили, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння, а тому ще складуть відносно нього протокол. Вважає, що поліцейські вели себе досить упереджено, склали якісь документи від підпису яких він відмовився. Вони не мали підстав заходити на подвір'я, адже докази, які підтверджували вчинення ним адміністративного правопорушення були відсутні. Підписувати запропоновані поліцейським документи він відмовився, оскільки не було відомо, що вони написали, він юридично необізнаний та повідомили, що надішлють їх поштою. Проходив майже місяць, однак жодних листів із поліції він не отримував, а тому звернувся за правничою допомогою. 17 січня 2022 року адвокатом підготовлено адвокатський запит до Володимир-Волинського РВП ГУ НП у Волинській області про надання інформації щодо наявності складених відносно нього адміністративних матеріалів. Відповідь на нього особисто отримав 27 січня 2022 року. У відповіді повідомлялося, що 23 грудня 2021 року складено відносно нього оскаржувану постанову , а також протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, який надіслано для розгляду до Іваничівського районного суду Волинської області. Таким чином, копію оскаржуваної постанови він отримав 27 січня 2022 року. У тексті оскаржуваної постанови зазначено, що її копія направлена рекомендованим листом 24 грудня 2021 року, хоча жодного листа від поліції він не отримував. Вважає, що встановлений ст. 289 КУпАП десятиденний термін на її оскарження з моменту винесення порушено з поважних причин, вважає, що він підлягає поновленню і початок строку для оскарження необхідно рахувати з 24 січня 2022 року. Тому просить поновити пропущений термін для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 618782 від 23 грудня 2021 року.
Ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 08 лютого 2022 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення з позовною заявою до адміністративного суду, оскільки на даній стадії, за відсутності інших доказів формування іншого висновку було б передчасним та порушило б право позивача на доступ до правосуддя.
В судовому засіданні позивач та його представник вимоги заяви про поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом підтримали, вказали, що існують поважні причини пропуску, оскільки копію оскаржуваної постанови позивач отримав 27 січня 2022 року, а до суду звернувся у десятиденний строк - 07 лютого 2022 року. Копію оскаржуваної постанови в день винесення позивач не отримував, оскільки між ним та працівниками поліції виник конфлікт щодо правомірності їх дій. Вказав, що зміст постанови йому не озвучували, а лише повідомили, що його притягнуто до адмінвідповідальності та запропоновано отримати копію постанови. Вважає, що копія оскаржуваної постанови не вручена з вини працівників поліції, адже поліцейським не озвучувались усі правопорушення. Працівником поліції не роз'яснено йому строки оскарження винесеної постанови, а він є юридично необізнаним. З моменту отримання оскаржуваної постанови строків для звернення до суду не пропустив. Крім цього з моменту винесення постанови до моменту її оскарження до суду сплив не значний проміжок часу.
Представник позивача в судовому засіданні також вказала на поважність пропуску строку звернення до суду позивачем та зазначила, що працівники поліції не дотримались порядку винесення оскаржуваної постанови. При оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення позивач своєї вини у вчиненні адмінправопорушень не визнав та йому не озвучувались правопорушення. Відеофіксація правопорушень була здійснена неправомірно.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції України у Волинській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, відзив на позовну заяву не надійшов.
Відповідач, поліцейський Сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУ НП у Волинській області Куліш В.І. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву від нього не надійшов.
Судом встановлено, що 23 грудня 2021 року поліцейським СРПП ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського РВП Куліш В.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 618782 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 23 грудня 2021 року о 13 год. 59 хв. в с. Гряди-Тишковичі вул. Галана керував транспортним засобом ДОНГ ФЕНГ д.н.з НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування, не маючи при собі та не пред'явив реєстраційних документів на транспортний засіб, не мав діючий страховий поліс, був відсутній номерний знак на причепі, при зупинці працівниками поліції не увімкнув аварійну світлову сигналізацію.
Заслухавши клопотання позивача, думку представника позивача та вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Пунктами 6, 7 частини п'ятої статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на пред'явлення позову, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі подання її у строки, встановлені КАС України або іншими законами, для чого особа має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Відповідно до частини другої ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. (ч. 3 ст. 122 КАС України)
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. (ч. 3 ст. 123 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Судом установлено, що оспорювана постанова серії БАВ № 618782 винесена 23 грудня 2021 року на місці вчинення правопорушення, яке було зафіксовано не в автоматичному режимі, за участю позивача. Згідно відеофіксації адмінправопорушення слідує, що поліцейським в присутності ОСОБА_1 винесено оскаржувану постанову, пред'явлено її копію позивачу, однак він відмовився її підписувати та отримувати, позивачу повідомлено про суть вчиненого правопорушення, розмір штрафу та строки оскарження постанови. Працівник поліції мав намір оголосити винесену постанову однак позивач відмовився. Зазначена відеофіксація була здійснена уповноваженою особою, працівником правоохоронного органу, а тому у суду не виникає сумнівів щодо її достовірності. Крім цього сам позивач в судовому засіданні підтвердив, що відмовився отримувати постанову, оскільки у нього виник конфлікт з працівниками поліції.
У копії оскаржуваної постанови, яка долучена до матеріалів справи відображено, що ОСОБА_1 відмовився від її підпису.
Законом не передбачений обов'язок особи отримувати копії постанов, що виносяться щодо них. Проте реалізуючи своє право на відмову від отримання постанови, особа має розуміти наслідки вчиненої нею дії, зокрема початок перебігу строку на оскарження постанови.
Із відеозапису вбачається, що позивач будь-якої поважної причини відмови в отриманні документа не назвав. Не зазначено про це ним і його захисником у судовому засіданні.
Отже суд дійшов висновку, що позивач був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, був обізнаний, як стверджує, про порушення своїх прав, знав про винесення оскаржуваної постанови, що дає підстави стверджувати про те, що позивач знав про порушення свого права саме в день винесення даної постанови 23 грудня 2021 року, працівниками поліції повідомлено останнього про строки оскарження винесеної постанови. У разі незгоди із прийнятим рішенням працівника поліції, позивач не був позбавлений можливості отримати оскаржувану постанову відразу, після її винесення та звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, в тому числі скасування оскаржуваної постанови. Лише через певний проміжок часу, майже через місяць, достеменно знаючи про винесену постанову позивач звернувся за правничою допомогою та лише на адвокатський запит отримав оскаржувану постанову 27 січня 2022 року.
Таким чином, судом встановлено, що оскаржувана постанова приймалась за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і позивач добровільно відмовився отримувати її копію, і саме з цього моменту на думку суду почався відлік строку на звернення до суду для оскарження вище вказаної постанови.
Верховний Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13грудня 2011року №17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду та не наведено обставин, які були б об'єктивно непереборними, та не залежали від його волевиявлення чи були пов'язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Пунктом 8 ч. 1 ст.240КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 241, 248, 294, КАС України,
У задоволені клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовом до Головного управління Національної поліції України у Волинської області, поліцейського Сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Куліш В.І. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Волинської області, поліцейського Сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Куліш В.І. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 04 травня 2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
Представник позивача: адвокат Мозольська Оксана Миколаївна, місцезнаходження м. Луцьк вул. Клима Савури, 34 літ. А Волинська область;
Відповідачі: Головне управління Національної поліції у Волинській області, місцезнаходження м. Луцьк вул. Винниченка, 11 Волинська область, код ЄДРПОУ 40108604;
Куліш В.І. поліцейський СРПП ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУ НП у Волинській області, місцезнаходження м. Нововолинськ вул. Нововолинська, 15 Волинська область.
Суддя М.О. Федечко