27 січня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/540/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровця Я.Я.
за участю секретаря судового засідання Шмир А.І.
Розглянув справу в порядку загального позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", пр. Любомира Гузара, 44, м.Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вул. Смоленська, 19, м. Київ
до відповідача : Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" , вул. Чернівецька, 54, м.Тернопіль
про стягнення заборгованості у розмірі 4 404 744,09 грн.
За участю учасників судового процесу:
від позивача: Панченко Ю.В. - адвокат,
від відповідача: Ловчук М.В. - адвокат,
від третьої особи: не з"явився.
Судові процедури.
Судом роз'яснено форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд", відповідно до вимог статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України.
Для розгляду справи в режимі відеоконференцзв'язку використовуються засоби для здійснення фіксації судового процесу в режимі відеоконференц-прийому "EASYCON".
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.
Суть справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про стягнення заборгованості у розмірі 4 404 744,09 грн.
Відкриття провадження у справі.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2021, для розгляду справи №921/540/21 визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.08.2021 відкрито провадження у справі №921/540/21 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 30.09.2021.
У відповідності до вимог статті 90 ГПК України, задоволено клопотання позивача щодо надання відповідей відповідачем на запитання поставлені до ПрАТ "Тернопільгаз" про обставини, що на думку ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" , мають значення для справи.
Також, ухвалою суду від 30.08.2021 залучено до участі у справі №921/540/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( вул. Смоленська, 19, м. Київ).
Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.
Підготовче провадження.
Підготовче засідання вперше призначено на 30.09.2021.
Відповідно до частини 4 статті 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Протокольною ухвалою від 30.09.2021 підготовче засідання відкладено на 07.10.2021.
У підготовчому засіданні 07.10.2021 оголошено перерву до 19.10.2021, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Згідно статті 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Ухвалою суду від 19.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/540/21 на 15 днів
Протокольними ухвалами від 19.10.2021 та від 11.11.2021 підготовче засідання відкладено відповідно на 11.11.2021 та на 02.12.2021.
Ухвалою суду від 11.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/540/21 на 30 днів.
Пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 02.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/540/21 до судового розгляду по суті на 13.12.2021.
Розгляд справи по суті.
У судовому засіданні - 20.01.2022 розпочато розгляд справи по суті.
Протокольною ухвалою від 13.12.2021 судове засідання відкладено на 11.01.2022.
Ухвалою суду від 29.12.2021 судовий розгляд справи по суті призначено на 20.01.2022, у зв"язку із перебуванням - 11.01.2022 судді Боровця Я.Я. у відпустці.
Протокольною ухвалою від 20.01.2022 повідомлено учасників судового процесу, що у судовому засіданні оголошено перерву до 27.01.2022.
При розгляді справи по суті, суд з'ясував обставини справи, дослідив докази у справі, заслухав обґрунтування позовних вимог представника позивача, його вступне та заключне слово та заперечення представника відповідача, його вступне та заключне слово та пояснення третьої особи.
У судовому засіданні 27.01.2022, після з'ясування обставин справи та дослідження доказів у справі, суд, після виходу із нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Інші процесуальні дії.
Ухвалами суду від 16.09.2021, від 04.10.2021, від 13.10.2021, від 04.11.2021, від 25.11.2021 заяви представника позивача про участь у судових засіданнях відповідно - 30.09.2021, 07.10.2021, 19.10.2021, 11.11.2021, 02.12.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, задоволено.
Аргументи сторін
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням ПАТ "Тернопільгаз" умов договору транспортування природного газу №1910000200 від 16.12.2019 в частині несплати негативних щодобових небалансів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 4 404 744,09 грн.
В якості правових підстав позову позивач зазначає, зокрема статті Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Закон України "Про ринок природного газу".
У судовому засіданні 27.01.2022 представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, просить суд позов задоволити.
Заперечення відповідача.
Представник відповідача заперечує щодо позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. №7812 від 23.09.2021) та у запереченнях (вх. № 6808 від 19.08.2021), просить суд відмовити у задоволенні позову.
Також, подано клопотання (вх. № 8053 від 30.09.2021) про долучення доказів, зокрема оригінали платіжних доручень про оплату вартості добового небалансу № 5491 від 20.09.2021; № 5514 від 21.09.2021, №1713 від 22.09.2021.
Крім того, представником відповідача подано клопотання (вх. № 8925 від 03.11.2021) про зменшення пені, 3% річних та інфляційних втрат на 90% від заявлених з підстав, викладених в ньому та у випадку, якщо суд прийде до переконання, що стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат заявлено правомірно. В обґрунтування заявленого клопотання подано додаткові докази ( вх. №8411 від 13.10.2021).
Пояснення третьої особи.
Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, однак надіслала до суду пояснення по суті справи ( вх. № 7800 від 23.09.2021).
Також, просить суд розглядати спір без участі представника НКРЕКП з урахуванням інформації, наданої у поясненнях.
Відповідь на відзив.
01.10.2021 позивачем подано відповідь на відзив (вх. №8079), згідно якої доводи відповідача вважає безпідставними.
Заперечення на відповідь на відзив.
07.10.2021 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив (вх. № 8250), в яких просить суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю заявлених вимог.
Також, позивачем подано заперечення проти клопотання щодо зменшення пені, трьох річних та інфляційних втрат з підстав, викладених в ньому ( вх. № 9745 від 30.11.2021).
19.10.2021 представник відповідача подав заяву (вх. № 8505 від 19.10.2021) про зупинення провадження у справі, на підставі п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України до вирішення Верховним судом справи №924/1135/2011 з перегляду судового рішення з подібних правовідносин.
Розглянувши заяву, суд встановив наступне:
Так, статтею 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Зупинення провадження у справі - це повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі об"єктивних підстав, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, слід відмовити.
Фактичні обставини, встановлені судом.
16.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (Оператор/позивач) та Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (Замовник/відповідач) укладено договір транспортування природного газу №1910000200, керуючись при цьому Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи (затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (Кодекс)).
Згідно п. 2.1 Договору, Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених правил позбавляє його права пред'являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 2.3 Договору обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог кодексу (п. 2.4 Договору).
Згідно п. 2.7 Договору, додаток 3 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли Замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.
Взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного кодексом (п.2.8 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим договором та кодексом; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.
Згідно п.8.2 Договору Оператор направляє рахунки - фактури на електронну адресу Замовника. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, чи була повністю використана замовлена потужність. У платіжних дорученнях Замовник повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У разі якщо у платіжних дорученнях Замовника не зазначено номер договору, дату його підписання, звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, Оператор зараховує кошти, що надійшли від Замовника, у першу чергу як погашення заборгованості за надані послуги з транспортування газу, що виникла в попередніх періодах.
У п. 8.3 Договору зазначено, що вартість перевищення Замовником (крім замовника, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора газорозподільних систем) замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою, наведеною у цьому пункті договору. За результатами остаточної алокації відборів та подач Замовника Оператор здійснює розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці. Підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу. Замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до двадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений у цьому пункті, визначається за даними Оператора.
Відповідно до п. 8.4 Договору Замовник, який є Оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг. У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником (суб'єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди. Розбіжності щодо вартості перевищення замовленої потужності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, які замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті цього договору, визначається за даними оператора.
Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1 Договору).
Згідно п. 9.2 Договору у разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.
У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період (п. 9.3 Договору).
Згідно п. 9.6 Договору розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку Замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними Оператора.
Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг (п. 11.1 Договору).
Відповідно до п. 11.2 Договору Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.
Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора (п. 11.3 Договору).
У п. 11.4 Договору сторонами обумовлено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Згідно п. 13.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.
У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5 Договору).
Відповідно до п. 17.1 Договору, останній набирає чинності з дня його укладання, а в частині транспортування природного газу з 7:00 години 01.01.2020 (включно) та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін (п. 17.2 Договору).
У додатку №3 до договору транспортування природного газу від 16.12.2019 №1910000200, сторонами визначено перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання - передачі газу.
Також між сторонами укладено та підписано Додаткові угоди №1 від 14.07.2020, №2 від 14.07.2020.
Як зазначає позивач, останній, як оператором за договором транспортування природного газу №1910000200 від 16.12.2019 було встановлено наявність у відповідача негативних щодобових небалансів у січні, лютому, березні 2021 року, внаслідок чого складено наступні односторонні акти:
- Акт №01-2021-1910000200 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2021 року на суму 6,63 грн з ПДВ включно,
- Акти за №02-2021-1910000200 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року на суму 309 385,43 грн з ПДВ включно та на суму 179 829,23 грн з ПДВ включно.
Акт №03-2021-1910000200 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2021 року на суму 7 185 408,59 грн з ПДВ включно.
З їх змісту вбачається, що за даними позивача, у січні 2021 року, обсяг негативного небалансу відповідача склав 0,00290 тис. куб. м., у лютому 2021 року, обсяг негативного небалансу відповідача склав 31,40939 тис. куб. м. 26,13083 тис. куб. м., у березні 2021 року, обсяг негативного небалансу відповідача склав 998,00824 тис. куб. м.
Також, позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату за добові небаланси за січень, лютий, березень місяці 2021 року, а саме: №01-2021-1910000200 від 31.01.2021 на суму 6,63 грн, №02-2021-1910000200 від 28.02.2021 на суму 309 385,43 грн, №02-2021- 1910000200 від 28.02.2021 на суму 179 829,23 грн та №03-2021-1910000200 від 31.03.2021 на суму 7 185 408,59 грн.
У реєстрі файлів відправлених з інформаційної платформи ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" зазначено, що акти врегулювання добових небалансів та рахунки за газові місяці січень - березень 2021 року надіслані на адресу ПрАТ "Тернопільгаз" відповідно 12.02.2021, 13.03.2021 та 13.04.2021.
Також, у звітах про використання замовленої потужності від 31.01.2021, від 28.02.2021 та від 31.03.2021 зазначено, що за січень 2021 року ПрАТ "Тернопільгаз" перевищено розмір фактично використаної потужності над замовленою всього на 0,00290 тис. м. куб., за лютий 2021 року - на 57,54022 тис. м. куб. та за березень 2021 року - на 998,00824 тис. м. куб.
За перевищення замовленої (договірної) потужності у вищевказаних обсягах, позивачем виставлено відповідачу рахунки №01-2020-1910000200/1000121 від 31.01.2020 на суму 0,43 грн , №02-2021-1910000200/1000221 від 28.02.2021 на суму 8 573,03 грн, №03-2021-1910000200/1000321 від 31.03.2021 на суму 148 695,24 грн.
Вказані обсяги перевищення замовленої потужності та нараховані до оплати суми за таке перевищення відображено ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" в актах наданих послуг №01-2021-1910000200/1000121 від 31.01.2021, №02-2021-1910000200/1000221 від 28.02.2021, №03-2021-1910000200/1000321 від 31.03.2021.
У реєстрі файлів відправлених з інформаційної платформи ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" зазначено, що акти наданих послуг замовленої (перевищеної) потужності та рахунки за газові місяці січень - березень 2021 року надіслані на адресу ПрАТ "Тернопільгаз" відповідно 13.02.2021, 12.03.2021 та 13.04.2021.
Фактів перевищення замовленої потужності за цей період відповідач не заперечив. Розбіжностей щодо визначення йому вартості цих додаткових плат, у визначеному договором порядку не надав.
Як стверджує позивач, відповідач порушив умови договору в частині несплати негативних щодобових небалансів, у зв"язку з чим у відповідача перед позивачем виник борг у розмірі 3 922 901,29 грн (на момент звернення з даним позовом до суду), про що свідчить обґрунтований розрахунок ціни позову.
У зв"язку з порушенням строків оплати, відповідно до умов Договору, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 303 048,50 грн.
Також, згідно вимог статті 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 60 295,57 грн та інфляційні втрати в розмірі 118 498,73 грн .
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв"язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.
Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору транспортування природного газу №1910000200 від 16.12.2019, кореспондуючи права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини договору поставки та які підпадають під правове регулювання Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Норми права, які застосував суд.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).
У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Господарського кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Як визначено статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Нормами статті 599 Цивільного кодексу України вказано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
В силу вимог статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (стаття 550 Цивільного кодексу України).
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства ( стаття 551 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до положень частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 625 Цивільного кодексу України зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Закон України "Про ринок природного газу" визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
Згідно пунктів 17, 19, 45 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). Транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Як визначено статтею 20 Закону України "Про ринок природного газу", Оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 22 Закону України "Про ринок природного газу" з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов'язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.
Транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу (стаття 32 Закону України "Про ринок природного газу").
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Мотивована оцінка судом .
Всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов таких висновків.
Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як визначено статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Стаття 627 Цивільного кодексу України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Закон України "Про ринок природного газу" визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 №3010 "Про прийняття остаточного рішення про сертифікацію оператора газотранспортної системи" прийнято остаточне рішення про сертифікацію Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".
Згідно пунктів 17, 19, 45 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). Транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Згідно ліцензійного реєстру Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Приватного акціонерного товариства "Тернопільгаз" є діюча ліцензія з розподілу природного газу.
Транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу (стаття 32 Закону України "Про ринок природного газу").
Правовідносини сторін виникли на підставі договору транспортування природного газу №1910000200 від 16.12.2019, відповідно до умов якого Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п.2.1 Договору).
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 22 Закону України "Про ринок природного газу" з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов'язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.
Правовідносини з транспортування природного газу та діяльність ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" як оператора газотранспортної системи врегульовані, зокрема нормами Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи (затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 за № 2493 (Кодекс ГТС)).
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Пунктом 3 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС передбачено, що дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення. Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб - додатка.
Правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу (затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2497) (пункт 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС).
У пункті 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС зазначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Пунктом 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС визначено, що:
алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;
балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;
небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;
комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації.
потужність - максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику послуг транспортування відповідно до договору транспортування.
Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом (пункт 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС).
Плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу (пункт 5 розділу 1 глави ХІV Кодексу ГТС).
На підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць (пункт 16 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).
Факт виконання умов договору №1910000200 від 16.12.2019 позивачем щодо транспортування природного газу, а відповідачем прийняття природного газу, підтверджується актами надання послуг, які підписані обома сторонами договору без заперечень чи будь яких зауважень, а підписи повноважних осіб скріплені печатками юридичних осіб.
У п. 11.4 Договору сторонами обумовлено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Як оператором за договором транспортування природного газу №1910000200 від 16.12.2019 було встановлено наявність у відповідача негативних щодобових небалансів у січні, лютому, березні 2021 року, внаслідок чого складено наступні односторонні акти:
- Акт №01-2021-1910000200 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2021 року на суму 6,63 грн з ПДВ включно,
- Акти за №02-2021-1910000200 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року на суму 309 385,43 грн з ПДВ включно та на суму 179 829,23 грн з ПДВ включно.
Акт №03-2021-1910000200 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2021 року на суму 7 185 408,59 грн з ПДВ включно.
З їх змісту вбачається, що у січні 2021 року, обсяг негативного небалансу відповідача склав 0,00290 тис. куб. м., у лютому 2021 року, обсяг негативного небалансу відповідача склав 31,40939 тис. куб. м. 26,13083 тис. куб. м., у березні 2021 року, обсяг негативного небалансу відповідача склав 998,00824 тис. куб. м.
У реєстрі файлів відправлених з інформаційної платформи ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" зазначено, що акти врегулювання добових небалансів та рахунки за газові місяці січень - березень 2021 року надіслані на адресу ПрАТ "Тернопільгаз" відповідно 12.02.2021, 13.03.2021 та 13.04.2021.
Згідно п.8.2 Договору Оператор направляє рахунки - фактури на електронну адресу Замовника. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, чи була повністю використана замовлена потужність. У платіжних дорученнях Замовник повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У разі якщо у платіжних дорученнях Замовника не зазначено номер договору, дату його підписання, звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, Оператор зараховує кошти, що надійшли від Замовника, у першу чергу як погашення заборгованості за надані послуги з транспортування газу, що виникла в попередніх періодах.
Так, позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату за добові небаланси за січень, лютий, березень місяці 2021 року, а саме: №01-2021-1910000200 від 31.01.2021 на суму 6,63 грн, №02-2021-1910000200 від 28.02.2021 на суму 309 385,43 грн, №02-2021- 1910000200 від 28.02.2021 на суму 179 829,23 грн та №03-2021-1910000200 від 31.03.2021 на суму 7 185 408,59 грн.
Якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (пункт 6 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).
У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним (пункт 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).
Відповідно до п. 4.1 Договору Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим договором та кодексом; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.
Як вже зазначалось, у п. 2.2 договору №1910000200 від 16.12.2019 сторонами обумовлено, що послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1 Договору).
Згідно п. 9.2 Договору у разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.
У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період (п. 9.3 Договору).
У пункті 4 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.
Також, у звітах про використання замовленої потужності від 31.01.2021, від 28.02.2021 та від 31.03.2021 зазначено, що за січень 2021 року ПрАТ "Тернопільгаз" перевищено розмір фактично використаної потужності над замовленою всього на 0,00290 тис. м. куб., за лютий 2021 року - на 57,54022 тис. м. куб. та за березень 2021 року - на 998,00824 тис. м. куб.
За перевищення замовленої (договірної) потужності у вищевказаних обсягах, позивачем виставлено відповідачу рахунки №01-2020-1910000200/1000121 від 31.01.2020 на суму 0,43 грн , №02-2021-1910000200/1000221 від 28.02.2021 на суму 8 573,03 грн, №03-2021-1910000200/1000321 від 31.03.2021 на суму 148 695,24 грн.
Вказані обсяги перевищення замовленої потужності та нараховані до оплати суми за таке перевищення відображено ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" в актах наданих послуг №01-2021-1910000200/1000121 від 31.01.2021, №02-2021-1910000200/1000221 від 28.02.2021, №03-2021-1910000200/1000321 від 31.03.2021.
У реєстрі файлів відправлених з інформаційної платформи ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" зазначено, що акти наданих послуг замовленої (перевищеної) потужності та рахунки за газові місяці січень - березень 2021 року надіслані на адресу ПрАТ "Тернопільгаз" відповідно 13.02.2021, 12.03.2021 та 13.04.2021.
Фактів перевищення замовленої потужності за цей період відповідач не заперечив. Розбіжностей щодо визначення йому вартості цих додаткових плат, у визначеному договором порядку не надав.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Враховуючи умови Договору, строк оплати відповідачем вартості щодобових негативних небалансів є таким, що настав.
Таким чином, матеріалами справи підтверджуються доводи позивача стосовно того, що відповідачем у встановлені договором строки вартості негативних щодобових небалансів не сплачена, що є порушенням умов договору, ст.527 ЦК України та ст.193 ГК України.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202 - 205 ГК України, ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Замовником, своїх договірних зобов'язань в частині несплати негативних щодобових небалансів.
Таким чином, згідно розрахунку поданого позивачем заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент подання позову становила 3 922 901,29 грн.
Судом встановлено, що до подання позовної заяви (13.08.2021) відповідачем, а саме 09.08.2021, 10.08.2021, 11.08.2021 та 12.08.2021 проведено оплату заборгованості за негативні щодобові небаланси у розмірі 400 000,00 грн та під час розгляду справи в суді - у розмірі 3 522 901,29 грн, тобто відповідачем здійснено повністю оплату заборгованості за негативні щодобові небаланси у розмірі 3 922 901,29 грн у добровільному порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (містяться в матеріалах справи).
Пунктом 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на викладене, враховуючи погашення боргу, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 3 922 901,29 грн, слід закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 303 048,50 грн, суд зазначає таке.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і сплата неустойки.
Так, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків оплати за негативні щодобові небаланси, у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню у розмірі 303048,50 грн.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються з приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, суд звертає увагу на те, що розмір пені законодавством обмежений.
Так, стаття 343 Господарського кодексу України зазначає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Отже, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута у передбачених в письмовому договорі випадках (встановлено за згодою сторін).
Згідно п. 13.5 Договору, разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Тобто, сторонами погоджено розмір, підстави та строк нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань.
Виходячи з приписів статей 546, 549 ЦК України та статті 230 ГК України, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Оскільки відповідачем не оплачено вартість за негативні щодобові небаланси (станом на звернення з даним позовом) на підставі положень ст.ст. 546-551 ЦК України, ст. ст. 217-230 ГК України та умов договору, позивачем нараховано пеню у розмірі 303 048,50 грн.
Суд, здійснивши власний розрахунок за допомогою калькулятора "Ліга" заявлених до стягнення пені, вважає, правомірно заявленими вимогами до стягнення пені у розмірі 303 048,50 грн.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені до 90% від заявленої суми ( вх. №8925 від 03.11.2021), в обґрунтування якого посилається, на те, що договірні зобов'язання з оплати вартості за негативні щодобові небаланси повністю виконано, відсутні докази понесення позивачем збитків, завданих несвоєчасною сплатою вартості за негативні щодобові небаланси, а розмір заявленої неустойки значно перевищує розумні межі.
Суд, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення пені, зазначає таке.
Згідно статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі №902/855/18, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.
Судом встановлено та підтверджено як позивачем так і відповідачем, що останнім здійснено оплату заборгованості повністю у добровільному порядку під час розгляду справи, згідно платіжних доручень (містяться в матеріалах справи).
Отже, зазначене вище, дає підстави вважати , що відповідач не ухилявся від виконання своїх зобов"язань, а намагався вжити належних заходів щодо повного виконання умов Договору в частині оплати вартості за негативні щодобові небаланси.
Проаналізувавши правові позиції, врахувавши збалансованість інтересів сторін, відсутність доказів на підтвердження завдання збитків позивачу, беручи до уваги погашення заборгованості повністю, а також, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені та можливість зменшення розміру пені, а саме до суми у розмірі 90 914,55 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.
В іншій частині стягнення пені в сумі 212 133,95 грн слід відмовити, у зв'язку зі зменшенням розміру пені.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 60 295,57 грн, суд зазначає таке.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові .
Так, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків оплати за негативні щодобові небаланси, у зв'язку з чим позивачем за неналежне виконання умов Договору та відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 60 295,57 грн.
Судом, перевірено розрахунок 3% річних та вважає вірно обрахованим, а тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 60 295,57 грн, такими, що підлягають до задоволення, як правомірно заявленими.
Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 118 498,73 грн, суд встановив таке.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
У зв"язку з порушенням відповідачем строків оплати вартості за негативні щодобові небаланси, позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 118 498,73 грн.
Судом, перевірено розрахунок інфляційних втрат та вважає вірно обрахованим, а тому позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 118 498,73 грн, такими, що підлягають до задоволення, як правомірно заявлені.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат до 90% від заявленої суми ( вх. №8925 від 03.11.2021), суд зазначає таке.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін, тому не виключено, що боржник, який не може виконати грошове зобов'язання зараз, зможе виконати його пізніше. Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей та інших підстав), не звільняє його від відповідальності.
Доводи відповідача про неможливість виконання грошового зобов'язання чи відсутність вини як підстави для звільнення від відповідальності, що передбачена ст. 625 ЦК України, не є правильною.
У вказаному випадку не є прийнятним застосування принципів, визначених відповідачем, передбачених у ЦК України, оскільки ГК України передбачає не гарантії захисту прав кредитодавця в розумінні статті 625 ЦК України, а відповідальність учасників господарських відносин та відшкодування збитків (розділ V, глава 24, статті 216 - 223 ГК України).
З огляду на викладене, суд не знайшов правових підстав для зменшення 3% річних та інфляційних втрат, а тому суд відмовляє у задоволенні даного клопотання .
Висновок суду.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати.
Як передбачено пунктом 2 частини 5 статті 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
Щодо судового збору.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом судового розгляду у справі №921/540/21 є вимога майнового характеру: стягнення заборгованості у розмірі 4 404 744,09 грн, за яку належить до сплати 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та становить 66 071,16 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 68 430,10 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №49343 від 11.08.2021 та №49635 від 12.08.2021. Таким чином, сума зайво сплаченого судового збору становить 2358,94 грн.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Для повернення зайво сплаченого судового збору у розмірі 2358,94 грн позивачу необхідно звернутися до суду із відповідним клопотанням.
В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 60 071,16 грн покладається на відповідача, а у розмірі 6 000,00 грн покладається на позивача, оскільки оплата відповідачем заборгованості відбулося у сумі 400 000,00 грн до подання позову, а у решті суми під час розгляду справи в суді.
27.01.2022 при проголошенні скороченого судового рішення (вступної та резолютивної частини рішення) судом зазначено представника позивача Ракітін П.С. замість Панченко Ю.В.
Частиною 7 статті 233 ГПК України передбачено, що виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.
Зважаючи на наведене, суд робить застереження про виправлення в цій частині судового рішення до його підписання суддею.
Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 129, 210, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Судові витрати у складі судового збору у розмірі 60 071,16 грн покласти на відповідача, а у розмірі 6 000,00 грн покласти на позивача.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" , вул. Чернівецька, 54, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 03353503 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", пр. Любомира Гузара, 44, м.Київ, код ЄДРПОУ 42795490 - 90 914,55 грн пені, 60 295,57 грн 3% річних, 118 498,73 грн інфляційні втрати , 60 071,16 грн судового збору.
4. В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу у розмірі 3 922 901,29 грн, закрити провадження у справі №921/540/21.
5. У решті частин позовних вимог, відмовити.
6. Видати наказ стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
Стягувач/Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", пр. Любомира Гузара, 44, м.Київ, код ЄДРПОУ 42795490.
Боржник/Відповідач: Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" , вул. Чернівецька, 54, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 03353503.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті 256 -257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Примірник рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:
Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (пр. Любомира Гузара, 44, м.Київ).
Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (вул. Чернівецька, 54, м.Тернопіль).
Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( вул. Смоленська, 19, м. Київ).
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повне рішення ( у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю судді та перебуванням судді у відпустці) складено та підписано "04" травня 2022 року.
Суддя Я.Я. Боровець