ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.05.2022Справа № 910/18244/21
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/18244/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІБРА АГРО" (Сільська рада Усатівська, 8 км 100 м траси, Біляївський район, Одеська область, 67663)
До Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." (проспект Героїв Сталінграда,4, корпус 6-а, м. Київ, 04210)
Про стягнення 32372,72 грн
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІБРА АГРО" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія " Ю.ЕС.АЙ." (далі за текстом - відповідач) стягнення 32384,97 грн страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виплатив суму страхового відшкодування на вимогу позивача у визначений законом строк.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача, як страховика винної у ДТП особи, страхове відшкодування в розмірі 29815,16 грн та 2569,81 грн пені за порушення строків виплати страхового відшкодування. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн та витрати на правову допомогу.
22.11.2021 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали від 22.11.2021.
28.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача на виконання вимог ухвали суду від 22.11.2021, якою позивач усунув недоліки позовної заяви.
Крім того, позивач користуючись правом наданим йому статтею 46 ГПК України просить суд зменшити позовні вимоги в частині стягнення пені та врахувати новий борговий період згідно якого початкова дата розрахунку 21.04.2021 (а не 20.04.2021), а сума пені, що підлягає стягненню становить 2 557, 56 (а не 2 569, 81).
Виходячи зі змісту поданої заяви, суд встановив, що позивач скористався правом, передбаченим статтею 46 ГПК України, на зменшення позовних вимог, а відтак, суд здійснюватиме подальший розгляд справи з урахуванням зменшених позовних вимог, що складаються з страхового відшкодування у розмірі 29 815, 16 грн та пені у розмірі 2 557, 56 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
Частиною п'ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда,4, корпус 6-а.
На вказану адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 14.01.2022 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.
26.01.2022 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 14.01.2022, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв'язку не було вручене під час доставки, у зв'язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
За таких обставин, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті -
03.12.2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Skoda, модель Octavia, державний формений знак НОМЕР_1 , поліс ОСЦПВВНТЗ №0201123683 від 02.09.2020 року, яким керував ОСОБА_1 та транспортного засобу марки Renault, модель Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_2 , поліс ОСЦІПВВНТЗ яким керував ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Транспортний засіб марки Renault, модель Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_2 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІБРА АГРО» (позивачу) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого територіальним сервісним центром від 14.12.2013 року (копія додана до позовної заяви).
08.12.2020 року позивач отримав від відповідача бланки документів, які необхідні для отримання страхової виплати і направив на адресу страхової компанії повідомлення про ДТП.
12.01.2021 року Постановою Вишгородського районного суду Київської області по справі №363/4685/20 ОСОБА_1 , водій транспортного засобу марки Skoda, модель Octavia, державний формений знак НОМЕР_1 , був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
15.01.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування й надав усі необхідні для виплати страхового відшкодування документи.
19.01.2021 року за вих. №51-0386 позивач отримав від відповідача повідомлення щодо виплати страхового відшкодування, де відповідач визначив суму страхового відшкодування у розмірі 29 815,16 грн.
За таких обставин, хоч до позовної заяви і не додано доказів розміру понесеної позивачем шкоди, спричиненої належному позивачеві транспортному засобу, однак з наявних матеріалів справи, що сторонами спору було погоджено суму страхового відшкодування в розмірі 29815,16 грн.
Незважаючи на визнання підстав для сплати страхового відшкодування, відповідач фактичної виплати на користь позивача не здійснив, доказів протилежного суду не надано.
Оскільки відповідач позивачу грошові кошти не сплатив, то вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 74 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приписи Закону України "Про ОСЦПВ" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону).
Згідно ст. 22.1 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон України "Про ОСЦПВ") передбачено, що в разі настання страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в наслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про ОСЦПВ" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Як вбачається з повідомлення відповідача №51-0386 від 19.01.2021, у зв'язку з розглядом документів позивача щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.12.2020 з вини ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована "Страховою компанією " Ю.ЕС.АЙ." за полісом №201123683, відповідачем було прийнято рішення про сплату страхового відшкодування в розмірі 29 815, 16 грн. (з вирахуванням франшизи 1000, 00 грн.)
Відповідно до ст. 36.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку школу обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України (ЦК України - далі по тексту| договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначені у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
За таких обставин, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 29815,16 грн.
Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені 23557,56 грн. за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 21.04.2021 року по 04.11.2021 року.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Стосовно заявленої позивачем пені суд відзначає, що відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
За таких обставин, прострочення виплати відповідачем позивачу страхового відшкодування розпочало свій відлік з 21.04.2021, як зазначено позивачем.
Розмір пені за період прострочення з 21.04.2021 по 04.11.2021 за розрахунками позивача складає 2 557,56 грн., правильність нарахування якої перевірено судом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до наведеної норми суд покладає судовий збір на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн. відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог.
Щодо орієнтовного розрахунку витрат на правову допомогу позивача у розмірі 3000,00 грн., то суд зазначає, що в прохальній частині як позовної заяви, так і заяви про усунення недоліків, позивач не заявляє про стягнення витрат на правову допомогу і протягом розгляду справи (останній документ подано позивачем 26.04.2022) доказів понесення таких витрат суду не надає, а отже відповідно до статей 126, 129 ГПК України, такі витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн. не підлягають віднесенню на рахунок відповідача.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія " Ю.ЕС.АЙ." (проспект Героїв Сталінграда,4, корпус 6-а, Київ 210,04210, код ЄДРПОУ 32404600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІБРА АГРО" (Сільська рада Усатівська, 8км 100 м траси, Біляївський район, Одеська область, 67663, код ЄДРПОУ 42375278) страхове відшкодування у розмірі 29 815,16 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 16 коп., пеню у розмірі 2 557,56 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 56 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя? Г. П. Бондаренко - Легких