ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.05.2022Справа № 910/21354/21
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/21354/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" (ВУЛ. КОЛЕКТИВНА, буд. 10, м. Полтава, Полтавська область, 36023)
До Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" (просп. ГЕРОЇВ СТАЛІНГРАДА, буд. 4 корп.6А, м. Київ 210, 04210)
Про стягнення 35 008, 53 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" (далі - відповідач) про стягнення 35 008, 53 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР/200797583 в розмірі 35 008, 53 грн, право на які перейшло до позивача, у зв'язку з зміною кредитора у зобов'язанні за пошкодження "ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_1 в результаті ДТП 24.11.2020. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
10.01.2022 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали від 10.01.2022.
13.01.2022 через електронну пошту до Господарського суду міста Києва надійшла скріплена ЕЦП заява позивача від 13.01.2022 №06849/1 на виконання вимог ухвали суду від 10.01.2022, якою позивач усунув недоліки позовної заяви. Ідентичний примірник заяви надійшов до суду засобами поштового зв'язку 18.01.2022.
20.01.2022 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/21354/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надати відповідачеві строк для подання відзиву - 15 днів з дня вручення ухвали.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
Як підтверджено матеріалами справи, 24.11.2020 у м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, та за взаємною згодою водії транспортних засобів склали повідомлення про ДТП (Європротокол), який визнається судом як належний та допустимий доказ у справі, в силу вимог пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України.
Зокрема, згідно п. 14 «Мої зауваження» Європротоколу, водій транспортного засобу «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 визнав свою вину в настанні дорожньо-транспортної пригоди, якою завдано пошкоджень транспортним засобам.
Майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем - «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП застраховано у ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «КАСКО МІНІ» №Е0153.0009752 від 04.09.2020.
На виконання умов вказаного Договору та на підставі страхового акту №0029970.11.20/3 від 10.02.2021 ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» здійснило виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу у розмірі 35 008, 53 грн, що підтверджується платіжним дорученням №10174 від 02.04.2021.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» (надалі - відповідач) згідно полісу серії ЕР №200797583 (франшиза - 0, 00 грн), що підтверджується витягом з ЦБД МТСБУ.
Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 .
02.01.2020 між ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» (надалі - позивач, фактор) та ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» (надалі - клієнт) було укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу №02.01.2020-СК від 02.01.2020 (надалі - Договір факторингу), за умовами п.1.1. та п. 1.2. якого Клієнт передає Фактору, а Фактор приймає і зобов'язується виплатити Клієнтові права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що перейшли до Клієнта, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договорами страхування (Регресні вимоги). Відповідно до сказаного договору Фактор займає місце Клієнта, як кредитора, по усіх переданих регресних вимогах Клієнта, у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок в повному обсязі.
Пунктами 1.3, 1.4 означеного правочину встановлено, що права за регресними вимогами переходять від Клієнта до Фактора з моменту підписання Акту прийому-передачі документів по відповідній регресній вимозі. Сума переданих грошових вимог визначається сторонами на основі підписаних актів прийому-передачі документів.
Відповідно до Акту прийому-передачі документів № 03-02 від 05.04.2021, клієнт передав, а фактор прийняв оригінали документів, що підтверджують право вимоги фактора, як кредитора, зокрема, за регресною вимогою до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» на суму 35008,53 грн по страховому випадку № 0029970.11.20/3. Відповідна регресна вимога вказана пунктом 3 в переліку переданих регресних вимог.
Позивач стверджує, що 05.04.2021 ним направлено відповідачеві вимогу №06849 (заява по справі №0029970.11.20/3) на виплату страхового відшкодування в порядку суброгації у розмірі 35008, 53 грн, яку отримано відповідачем 12.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
Однак, відповідач не виконав вимогу позивача та не виплатив розмір страхового відшкодування в порядку суброгації, а відтак, позивач просить стягнути з відповідача 35 008, 53 грн в судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Однак суд зазначає, що, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.
Згідно п. 14 «Мої зауваження» Європротоколу складеного учасниками ДТП 24.11.2020, водій транспортного засобу «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 визнав свою вину в настанні дорожньо-транспортної пригоді, якою завдано пошкоджень транспортним засобам.
Як встановлено судом вище такий європротокол визнається судом як належний та допустимий доказ доведенням вини водія «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 , в силу вимог пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України, оскільки такий європротокол підписаний учасниками ДТП та містить всі необхідні реквізити.
Згідно даних з ЦБД МТСБУ цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» (надалі - відповідач) згідно полісу серії ЕР №200797583 (франшиза - 0, 00 грн.
Матеріалами справи підтверджено виплату ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» страхового відшкодування за ремонт автомобіля «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 35 008, 53 грн (платіжне доручення №10174 від 02.04.2021).
Таким чином, у ПрАТ "СК "Саламандра" виникло право вимагати суму страхового відшкодування в особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме - у відповідача, як особи, яка взяла на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 .
Поряд з цим, суд встановив, що 02.01.2020 між ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» (надалі - позивач, фактор) та ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» (надалі - клієнт) було укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу №02.01.2020-СК від 02.01.2020 (надалі - Договір факторингу), за умовами п.1.1. та п. 1.2. якого Клієнт передає Фактору, а Фактор приймає і зобов'язується виплатити Клієнтові права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що перейшли до Клієнта, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договорами страхування (регресні вимоги).
Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Метою договору факторингу може бути як передача факторові права вимоги клієнта до боржника в обмін на надання клієнтові грошових коштів, так і відступлення клієнтом своєї вимоги в забезпечення виконання його зобов'язань перед фактором. Предметом договору факторингу може бути одна або декілька вимог.
Частиною 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Пунктом 2 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що 05.04.2021 між ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» та ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» підписано Акт прийому-передачі документів № 03-02, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв оригінали документів, що підтверджують право вимоги фактора, як кредитора, зокрема, за регресною вимогою до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» на суму 35008,53 грн по страховому випадку № 0029970.11.20/3 (п. 3 3 в переліку переданих регресних вимог).
Згідно умов п. 1.3. Договору факторингу права за регресними вимогами переходять від Клієнта до Фактора з моменту підписання Акту прийому-передачі документів по відповідній регресній вимозі.
Таким чином, з 05.04.2021 до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , тобто до відповідача, як страхувальника за полісом серії ЕР №200797583 (франшиза - 0, 00 грн.
Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем 05.04.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою №06849 про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації у розмірі 35 008, 53 грн, яку останній отримав 12.04.2021.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Доказів відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 позивачу матеріали справи не містять.
На підставі вищевикладеного, судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 35 008, 53 грн.
Щодо судових витрат позивача, суд зазначає, що в позовній заяві при зазначенні попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат позивач повідомляє суд про те, що ним понесено витрати на сплату судового збору у розмірі 2 270, 00 грн, витрати на отримання правничої допомоги у розмірі 5 000, 00 грн.
Згідно частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд покладає сплачений судовий збір на відповідача.
Щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
До позовної заяви долучено Договір №11/2020 від 26.10.2020 про надання професійної правничої допомоги, укладений між позивачем та адвокатом Терзі Олександром Сергійовичем. Згідно п. 3.3. Договору - оплата гонорару здійснюється шляхом його перерахування на поточний рахунок адвоката не пізніше п'яти робочих днів з моменту отримання клієнтом відповідного акту виконаних робіт.
Також, позивач долучає детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) та Акт надання послуг від 13.12.2021 з обсягом наданих послуг в сукупному розмірі 5 000, 00 грн. Означений Акт підписаний сторонами та скріплений печатками, а отже суд приходить до висновку, що позивач отримав примірник акту при його підписанні 13.12.2021. За таких обставин, згідно умов договору та фактичних обставин справи, винагорода адвокату мала б бути сплачена 20.12.2021.
Згідно календарного штемпеля на поштовому конверті вбачається, що позовна заява була подана до суду 20.12.2021, тобто в день настання виплати винагороди адвокату. Втім, відповідних доказів оплати правничої допомоги у розмірі 5 000, 00 грн ні до позову, ні протягом часу розгляду справи, до дати підписання даного рішення позивачем до суду не надано, хоча такі докази він мав та був зобов'язаний подати.
Згідно з частинами 2- 5 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5).
Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд зазначає, що оплата за Договором про надання професійної правничої допомоги станом на дату звернення позивача із позовом до суду є такою, що настала, а отже такі витрати не є в розумінні ч. 8 ст. 129 ГПК України такими, що мають бути сплачені в майбутньому, оскільки станом на дату підписання судового рішення вони вже мають бути понесені відповідно до умов договору, укладеного між сторонами, а строк їх оплати є таким, що настав, утім відповідних доказів оплати витрат на професійну правничу допомогу позивач до суду не подав (платіжне доручення тощо).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн, а відтак позивачем не подано всіх доказів на їх підтвердження, а отже витрати позивача на професійну правничу допомогу суд покладає на останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" (просп. ГЕРОЇВ СТАЛІНГРАДА, буд. 4 корп.6А, м. Київ 210, 04210; ідентифікаційний код: 32404600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" (ВУЛ. КОЛЕКТИВНА, буд. 10, м. Полтава, Полтавська область, 36023; ідентифікаційний код: 37686922) 35 008 (тридцять п'ять тисяч вісім) грн 53 (п'ятдесят три) коп. - страхового відшкодування, а також 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. - судового збору.
3. Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн покласти на останнього.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких