вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.05.2022м. ДніпроСправа № 904/9739/21
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Фещенко Ю.В., розглянувши
заяву Приватного підприємства "Автоден" (м. Дніпро)
про ухвалення додаткового рішення
у справі:
за позовом Приватного підприємства "Автоден" (м. Дніпро)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікспак" (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості за договором поставки № 08-18 від 22.05.2018 у загальному розмірі 5 381 грн. 20 коп.
У грудні 2021 року Приватне підприємство "Автоден" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікспак" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 08-18 від 22.05.2018 у загальному розмірі 5 381 грн. 20 коп.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп., поштові витрати та витрати на проїзд представника для участі у судовому засіданні у розмірі 30 грн. 00 коп., а також, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 500 грн. 00 коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 закрито провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмета спору; повернуто Приватному підприємству "Автоден" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 270 грн. 00 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 2597 від 24.12.2021, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
В подальшому від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 9891/22 від 21.03.2022), в якій він просив суд ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з відповідача на свою користь 30 грн. 00 коп. поштових витрат та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 500 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 21.03.2022 заяву Приватного підприємства "Автоден" про прийняття додаткового рішення було прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд заяви без виклику сторін за наявними матеріалами; роз'яснено учасникам судового процесу, що відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Крім того, вказаною ухвалою суду було запропоновано відповідачу в строк до 28.03.2022 надати відзив на подану позивачем заяву про розподіл судових витрат.
Від відповідача надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 10048 від 25.03.2022), в якому він просить суд відмовити у задоволенні поданої позивачем заяви та зменшити розмір судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи до 30 грн. 00 коп., посилаючись на таке:
- предмет позову є простим та не містить будь-яких складних правових конструкцій, оскільки є звичайним стягненням заборгованості за поставлений товар. Відповідач стверджує, що позов, який на 90% складається із переписування договору та стандартних норм господарського законодавства не може складатись 5 годин та потребувати розумових здібностей вартістю 15 000 грн. 00 коп. Реальна вартість такого позову становить не більше 2000 грн. 00 коп., а час який потрібен для його складання не може перевищувати одну годину;
- не може відповідати дійсності інформація, викладена позивачем у акті приймання-передачі наданих послуг, виходячи з якого складання першої сторінки позову (яка повністю складається із переписування положень договору) зайняло 1 годину та коштувало 3 000 грн. 00 коп. Це не відповідає критеріям розумності та співмірності, обставинам та складності справи;
- зазначені позивачем розміри витрат на професійну правничу допомогу не є співмірними також виходячи із розміру самого позову - 5 342 грн. 88 коп., тобто для стягнення заборгованості у 5 342 грн. 88 коп. за однією видатковою накладною непропорційно та неспівмірно нести витрати на 19 500 грн. 00 коп., і це очевидно;
- нескладність справи, що також впливає на неспівмірність розміру судових витрат, зокрема, обумовлюється й тим, що справа розглядалась у письмовому провадженні;
- в акті приймання-передачі наданих послуг від 24.12.2022 не зазначено яку саме позовну заяву готувало Адвокатське об'єднання "Антарес". В цьому акті відсутні будь-які посилання або на найменування відповідача, або на реквізити договору внаслідок порушення умов якого готується позов. Відсутність цих елементів ставить під обґрунтований сумнів те, що виконані за цим актом роботи взагалі мають відношення до даної справи;
- договором про надання правничої допомоги від 22.12.2021 у пункті 1 зазначено, що для виконання договору Адвокатське об'єднання призначає конкретного адвоката. Серед поданих позивачем доказів витрат на правову допомогу відсутній будь-який доказ щодо призначення конкретного адвоката для ведення даної справи. Окрім цього, позов підписаний директором ПП "Автоден", а не адвокатом який складав позов;
- позивач всупереч нормам господарського процесуального законодавства відніс свої нібито витрати на правову допомогу одразу до позовних вимог. При цьому, такі витрати не були фактично понесені позивачем, оскільки відсутні підтвердження здійснення ним оплати заявлених витрат. Відповідач вважає, що така позиція свідчить про справжні цілі позивача, які полягають не у компенсації понесених витрат, а у намірі просто заробити кошти;
- відповідач звертає увагу суду на те, що позивачу на момент подання позову було достеменно відомо, що відповідач не заперечує проти наявної заборгованості у розмірі 5 381 грн. 20 коп. та має намір на її погашення.
Від позивача (заявника) надійшла відповідь на відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 12043/22 від 17.04.2022), в якій він просить суд задовольнити подану позивачем заяву у повному обсязі та залишити відзив відповідача на заяву без розгляду, обґрунтовуючи власну позицію наступним:
- поданий відповідачем відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, останній подано з порушенням строку та не містить доказів направлення останнього позивачу, а також, не містять доказів підписанта;
- під час розгляду справи відповідачем не подано відзиву на позовну заяву та заяву про зменшення позовних вимог;
- заявлені позовні вимоги позивача по судовим витратам повинні бути стягнуті у повному обсязі з відповідача, оскільки має місце укладення договору на правничу допомогу, підтвердження виконаних робіт та виставленого рахунку, відповідно до якого на позивача покладаються обов'язки з оплати виконаних робіт за договором з Адвокатським об'єднанням "Антарес";
- відповідачем, відповідно до Господарського процесуального кодексу України, не подано доказів завищення позивачем витрат на правничу допомогу та надмірно витраченого часу на складання документів для подачі позову.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція щодо розгляду заяви про розподіл судових витрат.
Слід також наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час з 01.04.2022 по 03.05.2022 для надання можливості сторонам реалізувати свої права під час розгляду даної заяви про розподіл судових витрат та висловлення своєї правової позиції щодо вимог вказаної заяви. В даному випадку додатково наданий строк тривалістю у місяць, господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану, а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд поданої заяви про розподіл судових витрат.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, а також доводи, викладені у відзиві на заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,
У грудні 2021 року Приватне підприємство "Автоден" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій, на момент звернення з нею до суду, просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікспак" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 08-18 від 22.05.2018 у загальному розмірі 5 381 грн. 20 коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 закрито провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмета спору; повернуто Приватному підприємству "Автоден" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 270 грн. 00 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 2597 від 24.12.2021, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У відповідності до вказаних положень, позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з відповідача на свою користь 30 грн. 00 коп. поштових витрат та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 500 грн. 00 коп.
З приводу заяви суд зазначає таке.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2021 між Адвокатським об'єднанням "Антарес" (далі - адвокатське об'єднання) та Приватним підприємством "Автоден" (далі - клієнт) був укладений договір про надання правничої допомоги (далі - договір, а.с. 29-30), відповідно до пункту 1.1. якого адвокатське об'єднання зобов'язується надавати правову (правничу) допомогу клієнту із стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікспак" за договором поставки № 08-18 від 22.05.2018 на умовах і в порядку, які визначені договором, а клієнт зобов'язаний оплатити надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Для виконання договору адвокатське об'єднання призначає/залучає конкретного адвоката (далі - адвокат) чи кількох адвокатів (спеціалістів в галузі права), в тому числі, які не є членами адвокатське об'єднання. Рішення про призначення/залучення адвоката чи адвокатів, або про їх заміну приймається адвокатським об'єднанням на свій розсуд, без окремого погодження з клієнтом. При виникненні обставин, які є підставами для розірвання договору, пов'язаних з конкретним адвокатом, якого адвокатське об'єднання залучило або призначило для надання правової допомоги клієнту, адвокатське об'єднання може вжити заходів для заміни адвоката за згодою клієнта, якщо при цьому можуть бути дотримані вимоги Правил адвокатської етики.
Відповідно до пункту 2.1. договору останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022, а в частині виконання зобов'язань по оплаті гонорару (якщо його оплата передбачена договором) та/або фактичних витрат - до дня їх повного виконання.
У пункті 3.1. договору визначено, що розмір гонорару адвокатського об'єднання за договором та порядок його сплати вказуються у додатковій угоді до договору, якій є невід'ємною його частиною. При цьому, якщо нарахування та оплата гонорару за виконання доручень за договором не передбачається, то відповідний додаток сторонами не складається. Розмір гонорару адвокатського об'єднання за виконання доручень за договором та порядок його сплати можуть бути також зазначені у додатковій угоді до договору.
Адвокатське об'єднання має право вимагати від клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта попередньої виплати гонорару або його частини (пункт 3.3. договору).
Згідно з пунктом 4.1. договору за цим договором клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, оплачує витрати (наприклад, оплата проїзду адвоката до іншого населеного пункту та назад; оплата копіювальних та інших друкарських робіт; поштові витрати; переклад та/або нотаріальне посвідчення документів; сплата необхідних, для виконання доручення, платежів на користь третіх осіб; оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом/адвокатським об'єднанням, судовий збір та інше), пов'язані з виконанням доручення (фактичні витрати). Фактичні витрати оплачуються безпосередньо самим клієнтом. Якщо фактичні витрати були здійснені адвокатським об'єднанням, то клієнт, протягом 3-х робочих днів з дня їх пред'явлення відшкодовує такі витрати адвокатському об'єднанню.
22.12.2021 між Адвокатським об'єднанням "Антарес" (далі - адвокатське об'єднання) та Приватним підприємством "Автоден" (далі - клієнт) була підписана додаткова угода № 1 до договору про надання правничої допомоги від 22.12.2021 (далі - додаткова угода, а.с. 31), за умовами пункту 1 якої, відповідно до пункту 3.1. договору клієнт зобов'язується сплатити на користь адвокатського об'єднання гонорар, розмір якого визначається шляхом множення фактичної кількості годин, витрачених адвокатом на надання правничої допомоги за договором, на вартість 1-ї години роботи адвокатського об'єднання, в особі адвоката, яка становить 3 000 грн. 00 коп., які включають консультацію, час вивчення нормативно - правового регулювання спірних правовідносин, час аналізу судової практики з подібних спорів, розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, час на підготовку позовної заяви з формуванням пакету документів та розрахунками, час участі адвоката у судових засіданнях, час ознайомлення адвоката з матеріалами справи, час підготування адвокатом відзивів, заперечень, заяв, уточнень (доповнень), час отримання адвокатом документів, час адвоката на здійснення поштового відправлення, час проїзду адвоката до господарського суду та інші процесуальні дії, пов'язані із належним виконанням договору в рамках розгляду справи у господарському суді.
Крім оплати вартості послуг надання правничої (правової) допомоги, відповідно до додаткової угоди, клієнт компенсує документально підтверджені витрати (проїзні квитки, квитанції, чеки тощо), фактично понесені виконавцем в процесі надання послуг згідно з даною додатковою угодою (пункт 4 додаткової угоди).
Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що кількість годин, витрачених адвокатським об'єднанням (адвокатом) на надання правничої за договором, зазначається в акті/актах приймання-передачі наданих послуг. Такий акт/акти складається сторонами по мірі фактичного надання адвокатським об'єднанням відповідного виду/видів правничої допомоги (послуг).
24.12.2021 Адвокатським об'єднанням "Антарес" та Приватним підприємством "Автоден" був підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 до договору про надання правничої допомоги від 22.12.2021 (а.с. 32), відповідно до якого адвокатським об'єднання було надано, а клієнтом прийнято наступні послуги з надання правничої (правової) допомоги за договором:
- вивчено (проаналізовано) надані клієнтом документи тривалістю 1 година та вартістю 3 000 грн. 00 коп.;
- надано клієнту усні консультації та роз'яснення з питань спору та спільно з клієнтом визначено правову позицію тривалістю 0,5 години та вартістю 1 500 грн. 00 коп.;
- підготовлено позовну заяву, здійснено необхідні розрахунки та сформовано пакети документів для подання позову до суду тривалістю 5 годин та вартістю 15 000 грн. 00 коп.
Загальна вартість наданої правничої (правової) допомоги складає 19 500 грн. 00 коп.
Також, на підтвердження оплати Приватним підприємством "Автоден" наданих Адвокатським об'єднанням "Антарес" послуг правничої (правової) допомоги позивачем до позовної заяви долучено виписку електронної версії рахунку на оплату послуг на суму 19 500 грн. 00 коп. (а.с. 33).
Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 19 500 грн. 00 коп., в той час, як:
- предметом спору у даній справі була заборгованість за договором поставки, правовідносини за яким не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;
- заборгованість у даній справі утворилась за однією видатковою накладною № 652 від 18.10.2021, отже обсяг первинної документації, який необхідно було вивчити та проаналізувати адвокату є незначним;
- в акті приймання-передачі наданих послуг правової допомоги від 24.12.2021 вказано пункти про вивчення (аналіз) адвокатським об'єднанням наданих клієнтом документів, вартістю 3 000 грн. 00 коп. та надання усних консультацій та роз'яснень з питань спору, визначення правової позиції, вартістю 1 500 грн. 00 коп., загалом вартість вказаних послуг - 4500 грн. 00 грн., у той же час, предметом розгляду справи є правовідносини, які виникли з договору поставки, а саме: однієї спірної видаткової накладної з поставки товару, яка частково не була оплачена відповідачем, тобто, пакет документів, який підлягав вивченню адвокатським об'єднанням були: договір поставки, одна видаткова накладна та банківська виписка з частковою оплатою, які не вбачається такими, що передбачають складність та витрачання великої кількості часу для їх опрацювання;
- основна вартість наданих послуг правової допомоги складає 15 000 грн. 00 коп., яка відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг правової допомоги від 24.12.2021, обґрунтована підготовкою адвокатським об'єднанням позовної заяви, здійсненням розрахунків та формуванням пакетів документів для подання позову до суду, проте, господарський суд вважає вказану суму наданої правової допомоги явно завищеною, з огляду на те, що предмет спору, як і пакет документів, який наданий в його обґрунтування не викликає складнощів, крім того, здійснений позивачем розрахунок пені та 3% річних виконано лише щодо однієї спірної видаткової накладної, що не потребує значних зусиль, тому визначений розмір загальної вартості наданих послуг правової допомоги щодо вказаних обставин спору є завищеним;
- загальна сума позовних вимог становить 5 381 грн. 20 коп., з яких 5 122 грн. 40 коп. - основний борг; 220 грн. 48 коп. - пеня; 38 грн. 32 коп. - 3% річних; отже, не є співрозімрними витрати на надання правничої допомоги щодо такої заборгованості на суму 19 500 грн. 00 коп., оскільки складають більше ніж 362% самої заборгованості;
- більше того, сума заборгованості, разом з нарахованими пенею та 3% річних погашена відповідачем у добровільному порядку у повному обсязі в процесі розгляду справи; провадження у справі закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмета спору;
- справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи все вище наведене та обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в акті від 24.12.2021, суд приходить до висновку, що, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу, визначені заявником до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є не розумними, не співмірними із складністю справи та необхідним часом для надання послуг та ціною позову.
За вказаних обставин очевидно, що вартість послуг адвоката є завищеною, на підставі чого суд дійшов висновку про те, що справедливою, розумною та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. 00 коп. і саме такий її розмір підлягає розподілу та покладенню його на відповідача, як на особу, з вини якої виник спір.
Крім тото, керуючись положеннями пункту 4 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача поштових витрат у сумі 30 грн. 00 коп., оскільки останні пов'язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки справи до розгляду.
Враховуючи все вищевикладене, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані вище витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 30 грн. 00 коп. поштових витрат, вчинених для підготовки справи для розгляду; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 500 грн. 00 коп. покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Приватного підприємства "Автоден" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікспак" (49041, м. Дніпро, вулиця Стартова, будинок 11-А; ідентифікаційний код 32502186) на користь Приватного підприємства "Автоден" (49125, м. Дніпро, провулок Людмили Мокієвської, будинок 5, квартира 47; ідентифікаційний код 35394689) - 2 000 грн. 00 коп. частину витрат на правничу допомогу, 30 грн. 00 коп. - поштових витрат, вчинених для підготовки справи для розгляду.
В іншій частині заяви про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) - відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення підписаний - 04.05.2022.
Суддя Ю.В. Фещенко