Провадження № 3/470/39/22
Справа № 470/84/22
03 травня 2022 року смт. Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Орлова С.Ф., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , секретаря Обуховської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Березнегувате адміністративну справу, яка надійшла від відділення поліції № 2 Баштанського районного відділу поліції Миколаївської області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Лепетиха Березнегуватського району Миколаївської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, не одруженого,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
15 лютого 2022 року о 19 годині 25 хвилин по вулиці Миру в смт.Березнегувате Баштанського (Березнегуватського) району Миколаївської області, громадянин ОСОБА_1 керував мопедом марки "Noris" б/н, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі, ОСОБА_1 відмовився .
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав, суду пояснив, що дійсно вживав того дня пиво, після чого керував мопедом.
Дослідивши докази у справі, суддя доходить наступного.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так диспозицією статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 211827 від 15 лютого 2022 року. (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому ОСОБА_1 від огляду відмовився. (а.с.3); відеозаписом, дослідженого під час судового розгляду, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки та в медичному закладі, пояснивши, що вживав пиво. (а.с.7).
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції в повній мірі дотримано процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння, яка визначена статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 р. № 1452/735 (далі- Інструкція № 1452), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103 (далі - Порядок).
Так, згідно з п.2 Порядку, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками стану встановленими МОЗ і МВС.
Ознаками алкогольного сп'яніння є:запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. (пункт 3 Інструкції № 1452).
Пункт 3 зазначеного Порядку також передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно пунктів 6, 7 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський згідно п.8 Порядку в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином аналіз вказаних доказів та норм права свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначені вище докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
За такого, оцінивши зібрані по справі докази, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суддя доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 п. 28 постанови Пленуму Верховного суду України N 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", - суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Згідно довідки інспектора САП Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області К. Запорожець, яка мається в матеріалах справи, громадянин ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував, а тому не можливо застосувати у відношенні нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , суддею встановлено щире каяття винного, а обставин, що обтяжують його відповідальність, встановлено не було.
Згідно ст.40-1 КУпАП, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.27, 40-1, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496 грн. 20. на розрахунковий рахунок UA698999980313161206000014424 Отримувач Миколаїв.ГУК/тг смт Березнег/22030101 Код отримувача 37992030 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. Подат.) Код класифікації доходів бюджету 22030101
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя С. Ф. Орлова