Справа № 127/33447/21
Провадження № 2/127/5489/21
27.04.2022 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., секретаря Тронт М.О., за участі представника позивача - адвоката Дмитрійчук А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договором позики,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та повідомив, що 29 вересня 2019 року відповідач позичив у нього 50 000 доларів США, які зобов'язався повернути до 29.09.2021 року. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач борг повернув, тому позивач звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути з відповідача на його користь 50 000 доларів США, а також понесені судові витрати.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2022 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 лютого 2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Дмитрійчук А.А. позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити; проти заочного розгляду справи не заперечували.
Відповідач ОСОБА_2 ні у підготовче засідання, призначене на 16.02.2022 року, ні у судові засідання, призначені на 16.03.2022 року, на 13.04.2022 року, на 27.04.2022 року, не з'явився, відзив на позов або заяву про розгляд справи у його відсутності не подав, а тому суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280-281 ЦПК України, оскільки позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Дмитрійчук А.А. у судовому засіданні не заперечували проти такого порядку розгляду справи.
Суд звертає увагу, що строк на подання відповідачем ОСОБА_2 відзиву на позов та доказів сплив, оскільки копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками він отримав ще 18.01.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2105022625857 (а.с. 29).
При цьому, 13.04.2022 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у якій повідомив про можливість вирішення спору мирним шляхом, проте дій, спрямованих на це, станом на 27.04.2022 року не вчинив, а тому суд розцінює дії відповідача ОСОБА_2 як зловживання своїми процесуальними правами.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 , у судове засідання не з'явилася.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та його представника, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ч.1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідено до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом установлено, що 29 вересня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики грошей у формі розписки, згідно умов якого відповідач позичив у позивача 50 000 доларів США, які зобов'язався повернути до 29.09.2021 року.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 , яка є дружиною відповідача ОСОБА_2 (Свідоцтво про одруження від 04 серпня 2002 року серії НОМЕР_1 ) надала згоду на отримання своїм чоловіком позики від ОСОБА_1 , що підтверджується заявою від 25 вересня 2019 року, посвідченою приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Парфьоновим І.В. за реєстровим № 2786.
Умов повернення боргу, передбачених вищевказаним договором позики у формі розписки, відповідачем ОСОБА_2 не було дотримано, станом на час розгляду справи судом борг повернутий не був (у заяві від 13.04.2022 року ОСОБА_2 повідомляв про можливість вирішення спору мирним шляхом, проте дій, спрямованих на це, станом на 27.04.2022 року не вчинив), а відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Щодо валюти стягнення боргу.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику; тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству; суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Таким чином, позика підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у іноземній валюті (доларах США), а не у гривневому еквіваленті.
Отже, суд доходить до висновку, що слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики (розпискою) від 29 вересня 2019 року у розмірі 50 000 доларів США, тобто про задоволення позову.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 12 405 грн. судового збору, оскільки позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, будучи учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Керуючись ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, на підставі ст. 525-527, 530, 610, 612, 625, 1046-1049 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики (розпискою) від 29 вересня 2019 року у розмірі 50 000 доларів США (п'ятдесят тисяч доларів США).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 12 405 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 )
ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 )
ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_2 )
Повне рішення суду складене 04.05.2022 року.