Справа № 127/5239/22
Провадження 2/127/787/22
02 травня 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Король О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрексімбанк» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «Укрексімбанк» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви судом встановлено їх невідповідність вимогам цивільно-процесуального законодавства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Так, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Зі змісту пред'явлених позовних вимог встановлено, що позивач, зокрема, просить суд визнати незаконним і скасувати наказ про відсторонення від роботи, поновити у виконанні трудових обов'язків, а також стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу. Таким чином позивач заявляє дві самостійні вимоги, з яких одна немайнового (визнати незаконним і скасувати наказ про відсторонення від роботи, поновити у виконанні трудових обов'язків) і одна майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).
До позовної заяви позивачем надано квитанцію про сплату судового збору в сумі 992, 40 гривень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Таким чином за змістом цієї норми Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі виключно у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом з тим, належить звернути увагу позивача на те, що за змістом норм КЗпП України поновлення на роботі має місце у випадку припинення трудового договору з працівником з передбачених трудовим законодавством підстав, тобто фактичним звільненням працівника з роботи.
Відсторонення ж від роботи по своїй суті є лише призупиненням виконання працівником своїх трудових обов'язків з відповідними наслідками з оплати праці та інших трудових гарантій, а не звільнення з роботи, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника.
Відтак, поняття відсторонення від роботи не є тотожним поняттю звільнення з роботи, тому вимога про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення позивача від роботи повинна бути оплачена судовим збором на загальних підставах, якщо позивач не має інших, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», пільг.
Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом норм ст.ст. 94,116,117 Кодексу законів про працю України та ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Таким чином, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку, в тому числі, за час відсторонення, під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (станом на момент звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992 грн. 40 коп.) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року (992 грн. 40 коп.), та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, наявні підстави вважати, що судовий збір позивачем сплачено не в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд вказує на необхідність позивачу доплатити судовий збір в сумі 992,40 грн. - за вимогу майнового характеру і надати документи, що підтверджують його сплату у відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України або надати суду документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також суд звертає увагу позивача про можливість уточнення позовної вимоги про поновлення на роботі, адже вона не була звільнена з роботи з розірванням трудового договору, а мало місце відсторонення від роботи. Відтак, доречно було б ставити вимогу про її допуск до роботи.
Враховуючи вищезазначене, ухвалою суду від 04.03.2022 р. позовна заява залишена без руху та визначено строк для усунення недоліків.
Копію ухвали доставлено на електронну пошту представника позивача 12.04.2022 р.
У визначений судом строк позивач не усунув недоліки позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрексімбанк» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - вважати неподаною та повернути позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: