Справа №127/1781/22
Провадження № 2/127/218/22
04.05.2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Жмудя О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниця в порядку спрощеного судового провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Позов мотивований тим, що рішенням Вінницького міського суду від 18.12.2020 по справі №127/22972/20 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки доходу, щомісячно, починаючи з 19.10.2020, але лише на період до досягнення 23 річного віку сина і одночасно лише на час його навчання.
Позивач вважає, що розмір стягнутих з позивача аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 на даний час значно погіршує матеріальний стан та рівень життя позивача, а відповідно підлягає зменшенню до 1/9 частки від доходу (заробітку) ОСОБА_1 , оскільки після постановлення вищезазначеного рішення, рішенням Вінницького міського суду від 22.07.2021 у справі 127/10671/21 з позивача стягнуто на користь ОСОБА_4 , яка є інвалідом І групи, аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходів, починаючи стягнення з 23.04.2021 і довічно.
На даний час загальний розмір аліментів, які стягуються з позивача на повнолітнього ОСОБА_3 , в зв'язку з його навчанням, та непрацездатну ОСОБА_4 складає 41,7% від загального доходу позивача.
Крім того, на утриманні позивача знаходиться неповнолітня донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 31.10.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Феодосійського міського управління юстиції АР Крим, Україна.
З огляду на зазначене, неповнолітня ОСОБА_5 також має право на утримання в розмірі 1/4 частки доходу одного з батьків, а відповідно фактично витрати на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 та повнолітнього ОСОБА_3 , в зв'язку з його навчанням, і на непрацездатну ОСОБА_4 , складають 66,7% від загального доходу позивача.
Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Вінницького міського суду від 18.12.20р. по справі №127/22972/20 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 1/9 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення 23-річного віку сина і одночасно лише на час його навчання.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 03.02.2022 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем 25.02.2022 надано суду відзив на позовну заяву відповідно до якого просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки з моменту винесення рішення про стягнення з позивача аліментів на утримання повнолітнього сина його матеріальне становище не погіршилось, а відтак відсутні підстави для зменшення розміру стягуваних аліментів.
Окрім того, 25.02.2022 відповідачем до суду подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 04.05.2022 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 , який проживає разом з матір'ю - відповідачем.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18.12.2020 року по цивільній справі № 127/22972/20, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки доходу, щомісячно, починаючи з 19.10.2020 р., але лише на період до досягнення 23 річного віку сина і одночасно лише на час його навчання. Вирішено питання судових витрат.
Згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. у справі за заявою №48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 р. у справі за заявою №28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Після постановлення вищезазначеного рішення про стягнення з позивача аліментів на утримання повнолітнього сина, рішенням Вінницького міського суду від 22.07.2021 по цивільній справі № 127/10671/21, яке набрало законної сили 28.09.2021 згідно постанови Вінницького апеляційного суду, стягнуто щомісячно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходів відповідача, починаючи стягнення з 23.04.2021 року і довічно. В решті вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
З 22.06.2005 ОСОБА_6 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 .
Від даного шлюбу у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 народилась дочка - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 .
З вересня 2020 ОСОБА_8 відвідує заняття в студії сучасного танцю «Альянс» по теперішній час.
Згідно із довідкою Державного науково-дослідного інституту ту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки №20/502 від 19.11.2021, в особовій справі ОСОБА_1 значяться: дружина ОСОБА_7 , 1975 р.н., донька дружини ОСОБА_9 , 2001 р.н., донька ОСОБА_5 , 2008 р.н.
ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , згідно довідок про реєстрацію місця проживання особи від 11.10.2021.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем, сума доходу останнього за період з червня 2021 року по листопад 2021 року за винятком аліментів становить 164 805,01 грн., згідно довідки від 08.12.2021.
Дружина ОСОБА_1 є працівником ЗСУ та сума її доходу за період з 01.05.2021 по 31.10.2021 становить 70 274,94 грн., згідно довідки від 26.11.2021.
Проживання позивача у найманій квартирі не підтверджено документально.
Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Отже, суд вправі змінити розмір аліментів, визначений судом, за позовом одержувача аліментів, однак лише в разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я боржника або стягувача.
Згідно із ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) в частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.
Частиною третьою ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно із ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18.12.2020 по цивільній справі № 127/22972/20 з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки доходу, щомісячно, починаючи з 19.10.2020, але лише на період до досягнення 23 річного віку сина і одночасно лише на час його навчання.
На момент ухвалення даного рішення позивач вже був одружений з ОСОБА_7 та мав доньку ОСОБА_5 , а тому сімейний стан з часу ухвалення судом рішення по справі № 127/22972/20 у позивача не змінився.
В той же час, після ухвалення вищезазначеного рішення на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22.07.2021 по цивільній справі № 127/10671/21, з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходів ОСОБА_1 , починаючи стягнення з 23.04.2021 року і довічно.
Отже, з часу ухвалення рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18.12.2020 року по цивільній справі № 127/22972/20 у ОСОБА_1 змінилось його матеріальне становище.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 192 СК України, суд дійшов до переконання в тому, що наявні підстави для зменшення розміру аліментів в частині стягнення з позивача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки доходу ОСОБА_1 , щомісячно, на 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення 23-річного віку сина і одночасно лише на час його навчання.
Вирішуючи питання про зміну розміру аліментів суд виходить з того, що стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно зі становищем одержувача аліментів.
Судом, також, прийнято до уваги, що обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу, покладено на обох батьків.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, на що звернув увагу в п. 23 Постанови Пленуму № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України від 15.05.2006 року.
Враховуючи клопотання позивача, суд вважає за можливе залишити судовий збір в сумі 992,40 гривень за ним.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 187, 189-192, 194-197, 199, 201, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 81, 89, 141, 263- 265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18.12.2020 по цивільній справі № 127/22972/20 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки доходу ОСОБА_1 , щомісячно, на 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , щомісячно, починаючи з часу набрання даним рішенням суду законної сили до досягнення 23-річного віку сина ОСОБА_3 і одночасно лише на час його навчання.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнення за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18.12.2020, припинити станом на день набрання чинності даним рішенням та повернути виконавчий лист до суду після завершення виконання (погашення заборгованості по аліментах).
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення виготовлений 04.05.2022.
Суддя О.О. Жмудь