Справа № 127/8881/22
Провадження № 3/127/2871/22
03 травня 2022 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця, молодшого сержанта військової частини НОМЕР_1 , військовий квиток сер. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
02.05.2022 офіцером відділення організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку у гарнізонах Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку страшим лейтенантом ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . Відповідно до зазначеного протоколу 01.05.2022 близько 21:20 год в м. Вінниці по вул. К.Коріатовичів, 185 було виявлено, що молодший сержант військової служби ОСОБА_1 , який був направлений на реабілітацію до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (м.Вінниця), перебував на території центру з явними ознаками алкогольного сп'яніння. За результатами проходження о 22:30 год 01.05.2022 медичного огляду в КНП «ЦТЗ«Соціотерапія» у військовослужбовця ОСОБА_1 було виявлено вміст етанолу видихуваного повітря в кількості 2,07 ‰, тобто алкогольне сп'яніння середнього ступеню.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до чинного законодавства. В матеріалах справи міститься його заява від 02.05.2022, відповідно до якої просить розглянути справу у його відсутність, вину визнає.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за даним видом правопорушення, не є обов'язковою та розгляд справи може бути буди здійснений у її відсутність на підставі наявних в адміністративних матеріалах доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, і повинен нести відповідальність, встановлену Законом.
Диспозицією ч.1 ст. 172-20 КУпАП визначено наступні склади адміністративного правопорушення: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів; 2) поява військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; 3) виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; 4) відмова військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Тобто, вчинення особою хоча б одного з діянь, зазначених в ч. 1 або 2 ст. 172-20 КУпАП за характером суб'єктного складу являється грубим порушенням та, зокрема за умови запровадження в країні особливого періоду становить підвищену суспільну небезпеку, у зв'язку з чим тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.3 вказаної статті.
Відповідно до ч. 3 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999, військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців. Кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю), згідно положень ст. 241 цього Статуту.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період в Україні настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, відповідно до Указу Президента України №303/2014від 17 березня 2014року «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час, оскільки рішення про демобілізацію, затвердженого Верховною Радою України (ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не приймалось. Щодо факту запровадження особливого періоду в Україні з 18 березня 2014 року наголосив Верховний суд України у постанові від 30.05.2018 у справі №521/12726/16-ц.
Крім того, згідно Закону України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні з 05.30 год 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згідно Закону України № 2119-ІХ від 15 березня 2022 року був продовжений строком на 30 діб до 24 квітня 2022 року, а згідно Закону України № 2212-ІХ від 21 квітня 2022 року був продовжений строком на 30 діб до 25 травня 2022 року.
Судом установлено, що призваний по мобілізації молодший сержант, командир відділення ГІЗ в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 , будучи направлений на реабілітацію у військово-медичний центр 01.05.2022, перебував на території військової установи - ВКМЦ ЦР (м.Вінниця, вул. К.Коріатовичів, 185) в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджуються довідкою №0728 від 01.05.2022, виданої КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» Вінницької обласної ради». Згідно висновку медичного огляду від 01.05.2022 складеного о 22:30 год. у ОСОБА_1 встановлено алкогольне сп'яніння середнього ступеню, рівень якого становить 2,07‰.
За таких обставин дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 02.05.2022 №ОДВ/9/188, протоколом ОДВ №00066 від 01.05.2022 про адміністративне затримання, письмовими поясненнями військовослужбовця ОСОБА_1 , викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення від 01.05.2022, медичною карткою стаціонарного хворого №4139 ВКМЦ ЦР, довідкою КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» Вінницької обласної ради» від 01.05.2022 за №0728, заявою ОСОБА_1 від 02.05.2022, за змістом якої він вину у вчиненому правопорушенні визнає.
При визначенні виду адміністративного стягнення, суд враховує обставини та характер скоєного правопорушення, які відображені в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, майновий стан та ступінь вини ОСОБА_1 . За наведеного, суд приходить до переконання в тому, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу.
Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 496,20 грн., сплата якого передбачена ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ч.3 ст. 172-20, ст. 283, 284, 287 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , молодшого сержанта військової частини НОМЕР_1 , військовий квиток сер. НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 215 (двісті п'ятнадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3655,00 грн (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення до виконання 3(три) місяці.
Суддя: