Справа № 930/2197/21
Провадження №2/930/97/22
04.05.2022 року м.Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Царапори О.П.
за участю секретаря судових засідань Цицака А.І.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності ,
Виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності, зазначивши в позовній заяві, що на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого Немирівською державною нотаріальною конторою 26.08.1998 року Р№2-363 ОСОБА_1 являється власником 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
В фактичному користуванні позивача знаходиться 1/2 частин домоволодіння - 2-1 - веранда (веранда літ «а1»), 2-2 - кухня, 2-3 - санвузол (житлова прибудова літ «А2»), 2-4 - кімната, 2-5 - кімната, (житловий будинок літ «А»), навіс літ «а2», сарай літ «Б», погріб літ «а/під», огорожа «2».
Відповідач ОСОБА_2 , рідний брат позивача, є співвласником будинку.
ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого Немирівською державною нотаріальною конторою 26.08.1998 року Р№2-363 також, є власником іншої 1/2 частини цього ж будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Добровільно між сторонами не досягнуто згоди щодо виділу часток будинку в натурі, а тому з метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду з даним позовом.
Виклад позиції відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не подав, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 28.09.2021 року.
Заяви, клопотання позивача, відповідача
09.11.2021 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 подали до суду мирову угоду.
09.11.2021 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про залишення без розгляду позовну вимогу щодо присвоєння адреси новоутвореному об'єкту на нерухоме майно, яке утворилося внаслідок виділу із частки спільної часткової власності.
Інших заяв та клопотань від сторін по справі на адресу суду не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 28.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 14.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, відмовлено у затверджені мирової угоди та заяву ОСОБА_1 про залишення без розгляду вимоги щодо присвоєння адреси новоутвореному об'єкту на нерухоме майно, яке утворилося внаслідок виділу із частки спільної часткової власності задоволено.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази
Дослідивши матеріали справи, а саме, копію паспорта позивача ОСОБА_1 (а.с.4), копію реєстраційного посвідчення від 27 серпня 1998 року (а.с.6), копію свідоцтва про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 (а.с.7), копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.08.1998 року , зареєстрованого в реєстрі за № 2-363 (а.с.9), копію висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 14 вересня 2021 року № 6 (а.с.10), копію висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 14 вересня 2021 року № 5 (а.с.11), копію технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.12-17), копію довідки, виданою виконкомом Кіровської сільської ради від 31.07.2013 року № 851 (а.с.24), копію звіту про оцінку майна на Ѕ частину житлового будинку літ. «А» з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.25-39) та враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до положення статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно із ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
За приписами ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. До такого висновку дійшов Верховний Суд України, розглянувши справу № 6-1443цс16. Вказаний висновок підтверджений в постановах Верховного Суду від 07.11.2018 (справа №607/122/15-ц), від 19.09.2018 (справа №712/11374/16-ц) та від 18.07.2018 (справа №697/3147/13-ц). У своїй постанові Верховний Суд України вказав, що поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Згідно із ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Висновки суду
Оскільки ОСОБА_1 є власником 1/2 частини житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину виданного Немирівською державною нотаріальною конторою 26.08.1998 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-363 та ним доведена можливість виділу частки майна відповідно до часток, позовні вимоги визнані відповідачем та не порушують права жодної із сторін, а тому підлягають до задоволення.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 356, 364 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 200, 211, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 315, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності - задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_1 , у приватну власність житловий будинок літ - «А» з верандою літ «а1» та житловою прибудовою літ «А2» загальною площею 48,2 кв.м., в тому числі житловою 22,9 кв.м. до якого входить: 2-1 веранда, 2-2 - кухня, 2-3 - санвузол, 2-4 - кімната, 2-5 - кімната та господарські будівлі та споруди: навіс літ «а2», сарай літ «Б», погріб літ «а/під», огорожа «2» за адресою АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немирівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.
Повний текст рішення виготовлено 04.05.2022 року.
Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Немирівським РС УДМС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_3 проживає: АДРЕСА_1 .
Відповідач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О.П.Царапора