Ухвала
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 1519/2-5034/11
провадження № 61-175сво21
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючої - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 травня 2018 року у складі судді Сегеди О. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Таварткіладзе О. М., Гірняк Л. А.,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2011 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Позовна заява мотивована тим, що 30 серпня 2005 року між сторонами укладено договір про надання послуг, за умовами якого відповідач зобов'язана забезпечити оформлення проектної, технічної, дозвільної, правовстановлюючої та іншої документації, необхідної для отримання у майбутньому дозволу на будівництво та оформлення землекористування земельною ділянкою, яка розташована у АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .
На виконання умов цього договору позивач передала ОСОБА_2 грошову суму: у розмірі 50 000 дол. США (05 вересня 2005 року) та 338 000 дол. США (23 серпня 2008 року).
Натомість відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг не виконала.
Крім того, 18 серпня 2008 року між сторонами укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1 250 дол. США строком на один рік.
Проте, ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики також не повернула.
Враховуючи викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_2 суму основного боргу у розмірі 389 250 дол. США, три проценти річних від простроченого грошового зобов'язання у розмірі 7 998,29 дол. США та судові витрати.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 17 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму авансу в розмірі 9 928 920 грн.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 31 987,50 грн.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 три проценти річних від простроченої суми в розмірі 7 677 грн.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1 820 грн.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 060 грн.
В інший частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума, яку отримала відповідач від позивача, є авансом, тому ОСОБА_2 повинна повернути ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 388 000 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 9 928 920 грн.
Відмовляючи у стягненні трьох процентів річних за прострочення грошового зобов'язання в розмірі 7 998,29 дол. США, суд першої інстанції виходив з того, що аванс не є грошовим зобов'язанням, і до цих правовідносин не застосовуються положення статті 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Суд першої інстанції вважав доведеним факт отримання відповідачем від позивача коштів у сумі 1 250 дол. США, а також той факт, що борг на момент розгляду справи боржником не повернено у встановлений договором строк, розписка до цього часу знаходиться у позикодавця.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу в розмірі 1 250 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 04 листопада 2016 року становить 31 987,00 грн.
Враховуючи відсутність доказів повернення відповідачем позики у повному обсязі відповідно до вимог статті 545 ЦК України, позивач має право на стягнення з відповідача трьох процентів річних за прострочення грошового зобов'язання в розмірі 7 677 грн.
Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, яка подана ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що розписка від 18 серпня 2009 року була написана вже після спливу позовної давності, про застосування якої заявив представник позивача. Суди не надали оцінку відсутності строку повернення грошових коштів у розписках від 23 серпня 2008 року та 18 серпня 2009 року. Відповідач та його представник не були повідомлені про час та місце розгляду справи апеляційним судом 03 грудня 2020 року.
Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Малиновського районного суду міста Одеси. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 травня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року відмовлено.
У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року справу передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Мотиви передачі справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Передаючи справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21), щодо обґрунтованості зазначення в якості дати судового рішення не дати судового засідання, на яке викликались учасники справи, а дати виготовлення повного тексту судового рішення.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначала, що за змістом статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина перша статті 223 ЦПК України).
Відповідно до частини шостої статті 223 ЦПК України про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.
На підставі частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до статті 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з вступної частини із зазначенням дати її прийняття (підпункт а) пункт 1 частина перша стаття 382 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу.
Статтею 259 ЦПК України, яка структурно входить до глави 9 розділу III цього Кодексу, зокрема, передбачено, що суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно частини п'ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України необхідно тлумачити у контексті загального змісту вказаної норми, тобто у нерозривному системному зв'язку як з її назвою «Проголошення судового рішення», так і з її першим реченням.
З огляду на назву статті 268 ЦПК України необхідним елементом для застосування частини п'ятої статті 268 ЦПК України є законодавчо визначена дія (акт) суду у формі «проголошення» рішення.
Виходячи з буквального тлумачення тексту другого речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України ця норма регулює відповідні правовідносини виключно у разі, коли йдеться про складення саме повного судового рішення, тобто, цьому має передувати проголошення у судовому засідання тільки вступної та резолютивної частини рішення, про що зазначено у частині шостій цієї ж статті.
У даній справі мала місце згадана у частині четвертій статті 268 ЦПК України неявка всіх учасників справи, тому рішення проголошенню не підлягало, а значить і не охоплювалось назвою статті 268 ЦПК України «Проголошення судового рішення».
Водночас, відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. При цьому за змістом частини сьомої статті 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується у день його складення.
Таким чином, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що оскільки судове засідання 25 листопада 2020 року проводилось без учасників справи, тому частина п'ята статті 268 ЦПК України застосуванню не підлягає, а датою судового рішення не повинна бути дата складення повного судового рішення (03 грудня 2020 року).
Натомість Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21) зазначив, що згідно з матеріалами справи 10 червня 2020 року Одеський апеляційний суд постановив ухвалу про призначення справи до розгляду на 04 листопада 2020 року на 14 год. 00 хв. (а. с. 1, т. 2). Судова повістка про розгляд справи 04 листопада 2020 року о 14 год. 00 хв. відповідачем отримана 15 серпня 2020 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення (а. с. 11, т. 2). 04 листопада 2020 року справа була розглянута Одеським апеляційним судом. Секретарем судового засідання Одеського апеляційного суду складено довідку про те, що фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Вказане відповідає частині другій статті 247 ЦПК України, якою передбачено, що фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За правилами частини четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Таким чином, з урахуванням того, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення - 15 грудня 2020 року, а тому вищезазначені доводи касаційної скарги колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки справа була розглянута у судовому засіданні, яке відбулося 04 листопада 2020 року, про яке відповідач була повідомлена належним чином.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, передаючи справу на розгляд Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, не погоджується з цим висновком та вважає, що є підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21), щодо обґрунтованості зазначення в якості дати судового рішення не дати судового засідання, на яке викликались учасники справи, а дати виготовлення повного тексту судового рішення. При цьому зазначає, що слід вказати, що частина п'ята статті 268 ЦПК України в даному випадку не підлягає застосуванню.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
Прийняти до розгляду справу № 1519/2-5034/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року.
Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді А. І. Грушицький
Б. І. Гулько
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
С. О. Погрібний
М. Є. Червинська