02 травня 2022 року
м. Київ
справа № 620/451/19
провадження № К/9901/1680/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року (головуючий суддя Шурко О.І., судді Ганечко О.М., Степанюк А.Г.)
у справі №620/451/19
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Чернігівській області
про визнання протиправною та скасування постанови
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, в якій просила визнати протиправною і скасувати постанову від 19 жовтня 2018 року № 25-25-010/0124/275 про накладення штрафу в розмірі 372300,00 грн.
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року позов задоволено повністю.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області задоволено. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з постановою суду апеляційної інстанції не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року і залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року.
5. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
6. Позивач надав пояснення щодо відзиву відповідача.
7. 15 лютого 2022 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в задоволенні якої відмовлено Верховним Судом ухвалою від 05 травня 2022 року
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08 лютого 2019 року, в подальшому місце проживання позивача було змінено: АДРЕСА_2 , відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04 квітня 2019 року.
9. Начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Луцишиною В.М. на ім'я начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Дорошенко С.В. підготовлено службову записку від 31 серпня 2018 року з проханням надати дозвіл для проведення інспекційного відвідування головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Черняк Т.Ю. фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі інформації про працевлаштування у позивача осіб за цивільно-правовими договорами, про яких позивач не звітує до органів Пенсійного фонду України.
10. На підставі вказаної службової записки, 05 вересня 2018 року відповідачем було видано наказ № 254 про проведення контрольних заходів, зокрема, інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Сновськ, Чернігівської області щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин та направлення № 1009 з терміном інспекційного відвідування з 05 по 06 вересня 2018 року.
11. Інспектором праці Черняк Т.Ю. у присутності завідувача сектору праці, кадрової роботи, правової роботи та контролю за призначенням та виплатою пенсії Управління праці та соціального захисту населення Сновської районної державної адміністрації Близнюк Г.П. здійснено спробу проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яке не було проведено у зв'язку з відсутністю об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, про що складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 06 вересня 2018 року № 25-25-010/0111, та яким строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 26 вересня 2018 року.
12. Так, в акті зазначено, що з метою встановлення факту використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, 05 вересня 2018 року о 14 год. 50 хв. здійснено вихід за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_5 , кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Фізична особа-підприємець або уповноважена особа за місцем здійснення господарської діяльності відсутні. В кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " перебували фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та працівник ОСОБА_3 , які відмовились надавати будь-яку інформацію.
13. Також, 06 вересня 2018 року інспектором праці Черняк Т.Ю. складена вимога про надання документів № 25-05-010/0097, якою інспектором праці було зобов'язано позивача у строк до 12 год. 00 хв. 24 вересня 2018 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування згідно переліку Управлінню Держпраці у Чернігівській області за адресою: вул. П'ятницька, 39, к. 802, м. Чернігів.
14. Вищевказані направлення на проведення контрольного заходу, акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимога про надання документів були надіслані позивачу за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 08 лютого 2019 року.
15. В подальшому, 26 вересня 2018 року інспектором праці Черняк Т.Ю. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № 25-25-010/0124, в якому відображено, що о 14 год. 50 хв. 05 вересня 2018 року здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , яке неможливо провести у зв'язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування: вимога про надання документів від 06 вересня 2018 року № 25-12-010/0097; відсутністю об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням: з метою встановлення факту використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, 05 вересня 2018 року о 14 год. 50 хв. здійснено вихід за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_5 , кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Фізична особа-підприємець або уповноважена особа за місцем здійснення господарської діяльності відсутні. В кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " перебували фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та працівник ОСОБА_3 ОСОБА_3 повідомила, що працює у ФОП ОСОБА_1 , виходить на заміну кухаря, надала для огляду медичну книжку, але відмовилась надавати будь-які документи, які засвідчують її офіційне працевлаштування та від надання письмових пояснень відмовилась; відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.
16. Також, вказано, що документи, зазначені у вимозі про надання документів, включно до 14 год. 00 хв. 26 вересня 2018 року не були надані до Управління Держпраці у Чернігівській області, а фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не виконана вимога про надання документів для проведення інспекційного відвідування, свідомо створено перешкоди для діяльності посадової особи Управління Держпраці у Чернігівській області, відповідно до покладених на Управління статтею 259 Кодексу законів про працю України повноважень щодо нагляду за додержанням законодавства про працю.
17. Вказаний акт про неможливість проведення інспекційного відвідування був надісланий позивачу за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 08 лютого 2019 року.
18. Першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенком О.О. 05 жовтня 2018 року прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № 252, яким розгляд справи щодо виявленого порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог трудового законодавства, а саме статті 259 Кодексу законів про працю України призначено на 11 год. 20 хв. 19 жовтня 2018 року.
19. 12 жовтня 2018 року повідомлення за № 10-04/5868 про розгляд 19 жовтня 2018 року о 11 год. 20 хв. справи за фактом порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 трудового законодавства було надіслано позивачу за вищевказаною адресою.
20. 19 жовтня 2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенком О.О., розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 26 вересня 2018 року №25-25-010/0124 щодо порушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 законодавства про працю, було встановлено створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування щодо додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин та винесено постанову № 25-25-010/0124/275, якою на позивача на підставі абзацу сьомого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 372300,00 грн.
21. Позивач, вважаючи вказану постанову необґрунтованою та безпідставною, звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що направлення на проведення інспекційного відвідування від 05 вересня 2018 року № 1009 не містить даних щодо: типу заходу (плановий або позаплановий); підстави для здійснення заходу; інформації про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Формулювання в направленні «на підставі наказу від 05.09.2018 № 254» розцінено судом як відображення інформації про номер і дату наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід.
23. Окружний адміністративний суд зазначив, що формування вимоги від 06 вересня 2018 року № 25-25-010/0097 відбулося з порушенням Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295, який був чинним на момент спірних правовідносин).
Надісланню письмової вимоги в порядку пункту 18 Порядку № 295 має передувати складення акта про неможливість проведення інспекційного відвідування / невиїзного інспектування із зазначенням у розділі «Інспекційне відвідування / невиїзне інспектування (необхідне відмітити) неможливо провести у зв'язку з: створенням перешкод у діяльності інспектора праці:» такої причини (перешкоди), як «відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю». Надіслання письмової вимоги в порядку пункту 18 Порядку №295 з підстави «відсутністю об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням», як зазначено в акті від 06 вересня 2018 року № 25-25-010/0111, неможливе та не передбачене пунктом 18 Порядку № 295.
24. Судом першої інстанції було встановлено, що позивача не було поінформовано про розгляд справи належним чином не пізніше ніж за п'ять днів до дати її розгляду у порушення вимог пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок №509), відповідних доказів про вручення (інформування) такого повідомлення у спосіб, наведений у вказаному пункті, суду не надано.
25. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, відмовляючи у позові, керувався тим, що Порядком №509 передбачено повідомлення суб'єкта господарювання рекомендованим листом не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду, а не отримання такого листа у вказані строки. Повідомлення Управління Держпраці у Чернігівській області від 12 жовтня 2018 року № 10-04/5868 про призначення розгляду справи за фактом порушення позивачем трудового законодавства на 11 год. 20 хв. 19 жовтня 2018 року направлено на адресу державної реєстрації позивача - АДРЕСА_4 - рекомендованим листом № 1400041611407, на адресу ведення господарської діяльності - АДРЕСА_5 - рекомендованим листом № 1400041611415. Дані листи повернулись на адресу Управління без вручення позивачу за закінченням встановленого строку зберігання.
Проаналізувавши наведене, колегія суддів дійшла висновку про підтвердження вчинення позивачем перешкод при здійсненні уповноваженими особами відповідача інспекційного відвідування, що є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених статті 265 КЗпП України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
26. Касаційну скаргу мотивовано порушенням апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.
27. Заявник касаційної скарги звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції здійснював розгляд апеляційної скарги вкрай поверхнево, недобросовісно, нерозсудливо, без жодного врахування доводів позивача, наданих апеляційному суду (лист ОСОБА_2 з доказами направлення та отримання (а.с.29)), докази відсутності позивача у м. Сновськ на момент перевірки (а.с.32-38). Підтвердженням цього є внесення недостовірних даних у постанову суду, як-то: П.І.Б. судді першої інстанції; найменування апелянта - Департамент патрульної поліції, скаргу, якого задоволено; керування судом п. 6 Порядку №295, як порядком повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд справи уповноваженими особами Держпраці - при тому, що цей пункт не містить таких норм .
28. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків Верховного Суду, висловлених у постановах від 19 жовтня 2018 року у справі №805/3137/17-а та від 12 червня 2019 року у справі N2813/3415/18,
29. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає касаційну скаргу не обґрунтованою, вказує на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ухилялася від отримання кореспонденції, яка надсилалася Управлінням Держпраці у Чернігівській області.
30. Також відповідач просить Суд зважити на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 200/11885/18-а, де суд зробив висновок, що невиконання вимоги інспектора праці щодо надання документів є підставою для застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 265 КЗпП України.
31. Управління Держпраці у Чернігівській області стверджує, що повідомлення Управління Держпраці у Чернігівській області від 12 жовтня 2018 року № 10-04/5868 про призначення розгляду справи за фактом порушення позивачем трудового законодавства було направлено на адресу державної реєстрації позивача та на адресу ведення господарської діяльності. Проте вказані листи повернулись на адресу Управління без вручення позивачу за закінченням встановленого строку зберігання.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
(А) щодо повідомлення про розгляд Управлінням Держпраці у Чернігівській області питання про накладення штрафу
33. Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком № 509.
34. Згідно пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
35. Пунктом 6 цього Порядку встановлено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
36. У постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18 викладена наступна правова позиція:
« 35. Положення п. 6 Порядку № 509 покладає цей обов'язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
36. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
37. Відповідно до п. 7 Порядку 509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов'язок з'ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
38. З огляду на це, обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п'ять днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
39. Таке тлумачення п. 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.
40. З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.»
37. Як встановлено судом апеляційної інстанції, повідомлення Управління Держпраці у Чернігівській області від 12 жовтня 2018 року № 10-04/5868 про призначення розгляду справи за фактом порушення позивачем трудового законодавства на 11 год. 20 хв. 19 жовтня 2018 року направлено на адресу державної реєстрації позивача - АДРЕСА_4 - рекомендованим листом № 1400041611407, на адресу ведення господарської діяльності - АДРЕСА_5 - рекомендованим листом № 1400041611415. Дані листи повернулись на адресу Управління без вручення позивачу за закінченням встановленого строку зберігання.
38. З огляду на викладену вище правову позицію Верховного Суду, суди попередніх інстанцій повинні були з'ясувати не лише поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а і надати оцінку поведінці особи, яка притягується до відповідальності, оскільки ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
(Б) щодо суті виявленого порушення
39. Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (по тексту - Порядок № 295), згідно з пунктом 1 якого цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
40. За приписами пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
41. Згідно із підпунктами 8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
42. Зміст зазначених положень Порядку № 295 свідчить, що в разі проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці не наділений обов'язком повідомляти об'єкта відвідування про проведення інспекційного відвідування.
43. За приписами пункту 16 Порядку № 295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
44. Згідно з пунктом 18 Порядку № 295 у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
45. У касаційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вказувала про те, що суд апеляційної інстанції лист ОСОБА_2 з доказами направлення та отримання, докази відсутності позивача у м. Сновськ на момент перевірки.
46. Дійсно, до позовної заяви було додано наказ від 31 серпня 2018 року №1/08 про відпустку ОСОБА_1 з 03 по 24 вересня 2018 року, рахунок-фактура від 01 вересня 2018 року №РФ-0000010 квитанція до прибуткового касового ордеру від 12 вересня 2018 року, роздруківки беджів, що дають право проходу на виставку, Сертифікат, у якому зазначено, що ОСОБА_1 з 15 по 24 вересня закінчила курс практичного і теоретичного навчання.
47. Суди як апеляційної, так і першої інстанції взагалі не досліджували вказаних документів, не встановили того, чи дійсно з 01 по 24 вересня 2018 року ОСОБА_1 знаходилася поза межами м. Сновська.
48. Також важливим є те, чи взагалі знала фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про спроби інспекційного відвідування та вимогу про надання документів, оскільки з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що вимогу відповідача 13 вересня 2018 року отримала ОСОБА_4 .
49. Також у матеріалах справи є лист від 24 вересня 2018 року, адресований Управлінню Держпраці в Чернігівській області, за підписом ОСОБА_2 про те, що за місцем проживання останньої їй було вручено два рекомендованих листи адресовані фізичним особам-підприємцям ОСОБА_1 і ОСОБА_5 . За відсутності можливості передати зазначені листи, відповідним особам з підстав відсутності останніх у межах Чернігівської області, ОСОБА_2 вважає за необхідне повернути листи.
50. Суди попередніх інстанцій не досліджували вказаний лист.
51. Враховуючи наведене колегія суддів дійшла до висновку, що судами попередніх інстанцій не дотримані норми процесуального права, оскільки не встановлені всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення та прийняття у ній законного та обґрунтованого рішення.
52. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
53. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
54. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 353 КАС України)
55. При розгляді цієї справи суди попередніх інстанцій взагалі не дослідили наявності або відсутності самого порушення, за яке відповідач притягнув до відповідальності. Без з'ясування цих обставин неможливо встановити законність прийняття постанови про накладення штрафу.
56. При новому розгляді справи суди мають достеменно встановити наявність порушення у діях позивача, з'ясувати про те, чи знала фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про спроби проведення інспекційного відвідування та про вимогу про надання документів від 06 вересня 2018 року № 25-12-010/0097.
57. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення першої та апеляційної інстанції- скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі №620/451/19 - скасувати.
Справу №620/451/19 - направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я. О. Берназюк
Суддя В.М. Кравчук