58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
28 квітня 2022 року Справа № 926/767-б/15
Суддя Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою № 3 засновника ПФ “Інтервал” ОСОБА_1 , м. Чернівці,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій”, м. Київ,
ліквідатор - Кучак Юрій Федорович,
кредитори: 1. ПАТ “Піреус Банк МКБ”,
2. ПАТ ЕК “Чернівціобленерго”,
3. Чернівецька ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області,
4. ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”,
5. Управління пенсійного фонду в м.Чернівцях,
6. ПАТ “Фортуна банк”,
7. ПАТ “Дельта банк”,
8. ПАТ “Укрсоцбанк”,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватна фірма “Інтервал”, м. Чернівці,
про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника (Лот № 2) та зобов'язання сплатити штраф у сумі 422670,00 грн.
у справі № 926/767-б/15
за заявою Публічного акціонерного товариства “ПІРЕУС БАНК МКБ”, м. Київ,
до Приватної фірми “Інтервал”, м. Чернівці,
про банкрутство,
за участю секретаря судового засідання Боднарчука В.В.,
представників сторін:
позивач - не з'явився,
відповідач - не з'явився,
ПФ “Інтервал” - Лозовський В.М., адвокат, дов. від 04.01.2022,
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015 року порушено провадження у справі за заявою Публічного акціонерного товариства “ПІРЕУС БАНК МКБ” про банкрутство Приватної фірми “Інтервал” (суддя Дутка В.В.).
Постановою від 31.08.2016 приватну фірму “Інтервал” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПФ “Інтервал” призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.
Ухвалою від 19.02.2020 припинено повноваження ліквідатора ПФ “Інтервал” арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., новим ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.
07.05.2019 року засновник Приватної фірми “Інтервал” ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою № 3 до Організатора аукціону Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій” про визнання недійсними результатів аукціону та стягнення штрафу у розмірі гарантійного внеску (далі по тексту рішення - позовна заява № 3) (т.с. 38, а.с. 2-3).
У позовній заяві № 3 позивач ОСОБА_1 зазначає, що призначений на 20.06.2017 аукціон з продажу майна ПФ Інтервал (Лот № 2 Нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 372,20 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , початкова вартість 4226703 грн. без ПДВ, розмір гарантійного внеску 422670 грн.) проведений організатором аукціону ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” без додержання вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” таємно, без письмового повідомлення його, ОСОБА_1 , як власника боржника, про проведення аукціону, що є порушенням ч. 1 ст. 58 названого Закону і перешкодило позивачеві, який має зацікавленість у збереженні активів боржника, взяти участь в аукціоні або перемогти на аукціоні, тим самим відновити платоспроможність. Відтак, з посиланням на ч. 1 ст. 56 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” позивач просить:
- визнати недійсними результати аукціону з продажу майна (Лот № 2) ПФ “Інтервал” (код ЄДРПОУ 21431690) Нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 372,20 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проведений організатором аукціону ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” (37567049), за адресою м. Київ, вул. Мстислава Скрипника патріарха, буд. 40, прим 1001, оф. 24 відповідно до записів у картку публікації на офіційному сайті ВГСУ та документу картки публікації на офіційному сайті МЮУ № публікації 42984 та № публікації 43187;
- зобов'язати ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” сплатити власнику майна ПФ “Інтервал” ОСОБА_1 штраф у розмірі гарантійного внеску, що складає 422670 грн.
Рух справи:
- ухвалою від 08.05.2019 питання про прийняття до розгляду позовної заяви № 3 ОСОБА_1 відкладено до вирішення Верховним Судом заяв ліквідатора Кучака Ю.Ф. та акціонерного товариства “Чернівціобленерго” про роз'яснення постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2019 року (суддя Ніколаєв М.І.):
- згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.08.2019 позовну заяву ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціону та стягнення штрафу у розмірі гарантійного внеску передано до провадження судді Дутці В.В.;
- ухвалою від 19.08.2019 позовну заяву № 3 залишено без руху, позивачу встановлено строк протягом 10 днів для усунення недоліків заяви;
- ухвалою від 27.08.2019 відкрито загальне позовне провадження за позовною заявою № 3, підготовче засідання призначено на 16.09.2019, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, зобов'язано відповідача надати докази, що підтверджують оформлення результатів аукціону (протокол, повідомлення тощо);
- ухвалою від 12.09.2019 зупинено провадження з розгляду позовної заяви № 3 до повернення матеріалів справи № 926/767-б/15 до Господарського суду Чернівецької області;
- ухвалою від 02.01.2020 поновлено провадження з розгляду позовної заяви № 3, підготовче засідання призначено на 04.02.2020;
- ухвалою від 04.02.2020 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” докази відеофіксації та протокол проведення аукціону від 14.08.2017, продовжено строк підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 03.03.2020;
- ухвалою від 03.03.2020 зупинено провадження з розгляду позовної заяви № 3 до перегляду ухвали від 10.12.2019 в порядку касаційного провадження;
- ухвалою від 31.05.2021 поновлено провадження з розгляду позовної заяви № 3, підготовче засідання призначено на 28.07.2021 року;
- ухвалою від 28.07.2021 підготовче засідання відкладено на 18.08.2021;
- ухвалою від 18.08.2021 зупинено провадження з розгляду позовної заяви № 3 до повернення матеріалів справи № 926/767-б/15 до Господарського суду Чернівецької області;
- постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 скасовано ухвалу від 18.08.2021 про зупинення провадження у справі, справу направлено до господарського суду для продовження розгляду;
- ухвалою від 04.11.2021 підготовче засідання призначено на 09.12.2021;
- ухвалою від 06.12.2021 задоволено заяву судді Дутки В.В. про самовідвід у справі № 926/767-б/15, матеріали справи передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу;
- згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2021 справу № 926/767-б/15 та позовну заяву № 3 ОСОБА_1 передано до провадження судді Ковальчук Т.І.;
- у зв'язку із зміною складу суду розгляд справи розпочався спочатку, ухвалою від 10.12.2021 підготовче засідання призначено на 18.01.2022 за участю представників сторін та ліквідатора Гусара І.О. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення “EASY CON”;
- ухвалою від 18.01.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 08.02.2022 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення “EASY CON”;
- ухвалою від 08.02.2022 (з урахуванням ухвали від 03.03.2022 про виправлення помилки) відмовлено у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 від 08.02.2022 про залучення належних співвідповідачів; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватну фірму “Інтервал”, відмовлено у задоволенні усного клопотання представника ПФ “Інтервал” про передачу матеріалів справи до місцевого суду м. Києва, розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 03.03.2022 за участю представників сторін у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення “EASY CON”;
- у зв'язку з введенням 24.02.2022 воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 ухвалою від 03.03.2022 відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 12.04.2022 за участю представників сторін у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення “EASY CON”;
- ухвалою від 12.04.2022 відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 28.04.2022 за клопотанням позивача ОСОБА_1 у зв'язку з його захворюванням.
Заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань учасників справи:
1) відзив ліквідатора Кучака Ю.Ф. від 22.01.2020 № 02-01/27-222 на позовну заяву № 3 (т.с. 38, а.с. 23-28).
У відзиві ліквідатор Кучак Ю.Ф. позовні вимоги не визнав, зазначив, що оголошення про проведення аукціону опубліковано на сайті ВГСУ, позивачеві було відомо про проведення аукціону, заяви про участь в аукціоні позивач на адресу організатора аукціону не надіслав, доказів сплати гарантійного внеску не надав, позивач не є особою, яку організатор аукціону повинен письмово повідомляти про проведення аукціону відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. У відзиві ліквідатор Кучак Ю.Ф. також вказав, що наявність оголошення на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України спростовує доводи позивача, що внаслідок неповідомлення він був позбавлений реалізувати можливість подати необхідні документи та пройти процедуру реєстрації на аукціоні, отже, не доведено, що організатор аукціону перешкодив позивачеві взяти участь або перемогти в оскаржуваному аукціоні. Крім того, зауважив ліквідатор у відзиві, задоволення позовних вимог про визнання недійсним аукціону, який не відбувся, не призведе по поновлення порушеного права позивача і не може бути виконане в примусовому порядку.
У відзиві вказано, що, на думку ліквідатора, позивач зловживає своїми процесуальними правами у вигляді подання чисельних позовних заяв про скасування аукціонів, що призвело до перевищення встановленого законом строку ліквідаційної процедури ПФ “Інтервал”, і просить визнати зловживанням процесуальними правами дії засновника Приватної фірми “Інтервал” ОСОБА_1 з подання позовної заяви № 3, застосувати до нього захід процесуального примусу у вигляді штрафу та залишити позовну заяву без розгляду відповідно до положень статті 43 ГПК України;
2) супровідний лист ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” від 24.04.2020 на виконання вимог ухвали суду від 04.02.2020 з додатками (т.с. 38, а.с. 90-107).
У зазначеному супровідному листі відповідач вказав, що оголошення про проведення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ПФ “Інтервал” розміщено на веб-сайті Вищого господарського суду та Міністерства юстиції за наведеними посиланнями, чинне законодавство та/або укладений організатором аукціону з ліквідатором договір про проведення аукціону не встановлюють обов'язку організатора аукціону повідомляти уповноважену особу засновників про проведення аукціону, у подальшому в установленому порядку організатором аукціону опубліковано оголошення про визнання аукціону таким, що не відбувся. На виконання вимог ухвали суду від 04.04.2020 відповідач долучив до супровідного листа оголошення про проведення аукціону, докази повідомлення ліквідатора про проведення аукціону, оголошення про результати аукціону, та вказав, що оскільки аукціон визнано таким, що не відбувся, його фіксація технічними засобами не відбувалася, а протокол про проведення аукціону не складався, тому виконати вимогу суду про надання доказів фіксації та протоколу проведення аукціону від 20.06.2017 є неможливим;
3) пояснення ліквідатора Гусара І.О. від 25.01.2022 № 5 (т.с. 38, а.с. 155-162).
У поясненнях ліквідатор Гусар І.О. зазначив, що позивач, який не є ані власником майна ПФ “Інтервал”, ані його кредитором, не представляє боржника, оскільки його повноваження як засновника припинені, і не брав участі в аукціоні, не відноситься до осіб, які можуть вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, позаяк згідно з правовим висновком Верховного Суду у справах про визнання результатів аукціону недійсними належним суб'єктним складом є продавець, переможець аукціону та організатор цього аукціону, інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні (мали інтерес), та не були зареєстровані і не змогли взяти участь в аукціоні, з такими вимогами звертатись не можуть. Вищезазначені обставини, вказано у поясненнях ліквідатора Гусара І.О., свідчать про відсутність порушеного права позивача у зв'язку із проведеним аукціоном, у свою чергу позивач не довів наявність порушеного права, як і не доведено, яким чином його право порушено відповідачем.
У судове засідання 28.04.2022 позивач ОСОБА_1 і представник відповідача не з'явилися. В матеріалах справи в наявності докази належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання 28.04.2022, надіслана на адресу ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” ухвала від 12.04.2022 повернулася без вручення з відміткою підприємства Укрпошта, що адресат відсутній за даною адресою.
Представник ПФ “Інтервал” просив розглядати справу за відсутності зазначених учасників справи.
У відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Про зміну свого місцезнаходження відповідач суд не повідомив, при цьому, ухвала від 12.04.2022 додатково надіслана на офіційну електронну адресу ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій”, крім того, судом здійснено повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання 28.04.2022 шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку, встановленому частинами 4, 5 статті 122 ГПК України.
26.04.2022 позивач ОСОБА_1 подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду заяви ТОВ “Фінансова компанія Горизонт” про заміну кредитора у зв'язку з вибуттям у службове відрядження до м. Ботошани Румунія з 26 по 28 квітня 2022 для переговорів та просив вважати це клопотання наскрізним до всіх проваджень, що ведуться у справі про банкрутство ПФ “Інтервал”.
В контексті зазначеного клопотання позивача, поданого у провадженні з розгляду іншої заяви, суд зазначає, що ухвалою від 12.04.2022 явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, у разі наміру взяти участь у засіданні засновник ПФ “Інтервал” не був позбавлений уповноважити іншу особу або укласти відповідну угоду з адвокатом для забезпечення представництва його інтересів у господарському суді, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони. Відтак, враховуючи указані обставини, значну тривалість судового провадження з розгляду позовної заяви № 3, а також, що відповідно до частини 3 статті 202 ГПК України неявка позивача і представника відповідача, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду справи, суд вирішив розглянути справу по суті в засіданні 28.04.2022.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності позивача засновника ПФ “Інтервал” ОСОБА_1 і представника відповідача ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” суд відповідно до частини 6 статті 202 Господарського процесуального кодексу України оголосив у судовому засіданні 28.04.2022 зміст позовної заяви № 3, відзиву ліквідатора Кучака Ю.Ф. і супровідного листа ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” від 24.04.2020.
Представник ПФ “Інтервал” у засіданні 28.04.2022 пояснив, що оголошення про проведення аукціону було опубліковане відповідачем на веб-сайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України, позивач його бачив, однак не скористався правом участі в аукціоні, гарантійний внесок не сплачував, підстав для письмового повідомлення позивача про проведення аукціону в організатора аукціону не було, оскільки позивач не є власником майна ПФ “Інтервал”, тому просив відмовити у задоволенні вимоги про визнання недійсними результатів аукціону і похідної вимоги про стягнення штрафу.
Заслухавши пояснення представника третьої особи, розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
Як зазначалося вище, постановою Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 у справі № 926/767-б/15 Приватну фірму “Інтервал” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПФ “Інтервал” призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.
У постанові Західного апеляційного господарського суду у справі № 926/767-б/15 про банкрутство ПФ “Інтервал” за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій, “Приватної фірми “Інтервал” про визнання результатів аукціону від 14.08.2017 недійсними встановлено, що 27.12.2017 колишнім ліквідатором ПФ “Інтервал” арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. опубліковано оголошення про конкурс для визначення кандидатури організатора аукціону з продажу майна банкрута, строк прийняття заяв на участь у конкурсі встановлений з дати опублікування по 30.12.2017.
На участь у конкурсі надійшло дві заяви: від ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” та від товарної біржі “Київська універсальна”.
Ліквідатором банкрута проведено конкурс з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута, 10.01.2017 визначено організатора аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій”, укладено договір на проведення аукціону від 01.02.2017.
На сайті Вищого господарського суду України, який є загальнодоступним, ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” були розміщені оголошення про аукціон з продажу цілісного майнового комплексу боржника 06.03.2017, 16.03.2017. Перший аукціон не відбувся у зв'язку із допущеною помилкою у оголошенні, а наступний у зв'язку із відсутністю зареєстрованих учасників такого аукціону.
В подальшому між ліквідатором та ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” 14.02.2017 укладено додаткові угоди, зокрема:
№ 1, якою встановлено початкову вартість майна лоту №1 цілісний майновий комплекс у сумі 39 165 545,87 грн. без можливості зниження початкової вартості майна;
№ 2, якою сторони встановили початкову вартість лоту № 1 - 807573,02 грн. без ПДВ;
№ 3, якою сторони встановили початкову вартість лоту № 2 - 4226703,00 грн. без ПДВ;
№ 4, якою сторони встановили початкову вартість лоту № 3 - 1475900,00 грн. без ПДВ;
Початкову вартість майна після його поділу на окремі лоти ліквідатором визначено на підставі: звіту про незалежну оцінку майна ТОВ “УкрНОМ” від 28.03.2017 (щодо лоту № 1); висновку ПП “Експертгарант” про вартість об'єкта оцінки від 10.03.2017 (щодо лоту № 2); звіту ТОВ “Канзас Ріал Естейт” про оцінку від 25.10.2016 (щодо лоту № 3).
Оцінка майна здійснена суб'єктами оціночної діяльності, а продаж майна погоджений з іпотекодержателями, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами АТ “Дельта Банк” від 18.07.2017, АТ “Піреус Банк МКБ” від 07.04.2017, ПАТ “Укрсоцбанк” від 19.12.2016.
Указані вище встановлені судом апеляційної інстанції обставини не вимагають окремого доказування у справі за позовною заявою № 3 відповідно до норми частини 4 статті 75 ГПК України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У подальшому організатор аукціону здійснив 18.05.2017 публікацію оголошення на сайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України про проведення аукціону з продажу майна Приватної фірми “Інтервал” по лоту № 2 за номером публікації 42984 за посиланнями відповідно:
http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d=42984&v=a225a6d592&t=7 та
http://old.minjust.gov.ua/46406/?d=42984&v=a225a6d592&t=7 (т.с. 38, а.с. 93, 95-107).
Указане оголошення містить інформацію про Лот № 2 Нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 372,20 кв.м., який розташований за адресою: Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Пушкіна (Калініна), буд. 4, характеристику майна, відомості про власника майна - банкрута ПФ “Інтервал”, фотографічні зображення і технічну документацію Лоту № 2, порядок та умови проведення аукціону: початкова вартість Лоту № 2 - 4226703 грн., час та місце проведення: 20.06.2017 о 10:00 год за адресою м. Київ, вул. Мстислава Скрипника патриарха, буд. 40, прим. 1001, оф. 24, крок аукціону 1% від встановленої початкової вартості лоту, без можливості зниження ціни, розмір та порядок внесення гарантійного внеску: 10% від початкової вартості лоту складає 422670,30 грн. вноситься на рахунок одержувача ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій”, порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь у торгах (до 25.05.2017 включно за адресою м. Київ, вул. Мстислава Скрипника патриарха, буд. 40, прим. 1001, оф. 24), порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам до їх оформлення, порядок повідомлення про допуск до участі в аукціоні, порядок і критерії виявлення переможця торгів, строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі, інформація про організатора аукціону - Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій” (код ЄДРПОУ 37567049), місцезнаходження 03035, м. Київ, вул. Мстислава Скрипника патриарха, буд. 40, прим. 1001, оф. 24, контактні телефони, поштова і електронна адреси, спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону, інформація про аукціон: вперше за оціночною вартістю, відомості про провадження у справі про банкрутство: справа № 926/767-б/15, що розглядається Господарським судом Чернівецької області, відомості щодо обтяжень майна: майно є предметом забезпечення кредиторських вимог ПАТ “Укрсоцбанк”, наявна згода на його реалізацію.
Згідно повідомлення організатора аукціону від 25.05.2017 ліквідатору Кучаку Ю.Ф. аукціон з продажу майна Приватної фірми “Інтервал” по лоту № 2, призначений на 20.06.2017, визнаний таким, що не відбувся у зв'язку із відсутністю заяв на участь в аукціоні (останній термін прийому заяв визначено 15.00 год. 25.05.2017 включно) (т.с. 38, а.с. 94).
Згідно викладеного у супровідному листі ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” від 24.04.2020 ним, як організатором аукціону, опубліковано оголошення на сайті ВГСУ та Мінюсту за № 43187 про визнання аукціону продажу майна Приватної фірми “Інтервал” по лоту № 2, призначеного на 20.06.2017, таким, що не відбувся у зв'язку із відсутністю заяв на участь в аукціоні (останній термін прийому заяв визначено 15.00 год. 25.05.2017 включно) за посиланнями відповідно:
http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d=43187&v=1d1371be91&t=8 та
http://old.minjust.gov.ua/46406/?d=43187&v=1d1371be91&t=8.
При вирішенні справи суд застосовує наступні норми законодавства України.
Провадження у справі № 926/767-б/15 було порушено ухвалою від 27.05.2015 і здійснювалося відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство).
Частиною 8 статті 44 Закону про банкрутство передбачено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
За частиною 3 статті 55 цього Закону результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
Засновник ПФ “Інтервал” ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою № 3 у межах справи № 926/767-б/15 про банкрутство ПФ “Інтервал” 07.05.2019, тобто в період дії Закону про банкрутство.
21 жовтня 2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс).
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу втратив чинність Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Отже, виходячи з викладеного вище, враховуючи, що оголошення про проведення аукціону, результати якого оскаржує позивач, відбулося до дня введення в дію КУзПБ, суд ототожнює застосування вказаної норми до заяв, в яких оскаржуються результати аукціонів, що проведені до дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства
За частинами 1, 2 статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України (ст.ст. 4, 41, 45, 48, 49, 50 ГПК України - суд). Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України (згідно Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3)”, пунктом 8 частини 1 статті 20 якого передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 5015/118/11 висловлено правову позицію, за змістом якої звернення до господарського суду із позовною заявою/заявою, скаргою із зазначенням вимог та підстав такого звернення є реалізацією права особи на судовий захист та за своєю правовою природою є процесуальною дією в розумінні частини 3 статті 3 ГПК України, що зумовлює обов'язок суду розглянути спір із застосуванням до спірних правовідносин процесуального закону, чинного на дату звернення відповідної особи до суду та розгляду її позовних вимог.
Як зазначалося, КУзПБ передбачає особливості розгляду справ про банкрутство, частина 2 статті 7 названого Кодексу визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника, як сторони у такому спорі, в межах справи про банкрутство. В такий спосіб законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті.
При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18).
У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство (частина п'ята статті 41 ГПК України).
Із втратою чинності Законом про банкрутство відповідних змін до ГПК України стосовно спеціального законодавчого акта з питань банкрутства внесено не було.
Як зазначав Верховний Суд у постанові від 16.07.2020 № 910/4475/19, при застосуванні судом норм ГПК України, які містять посилання на Закон про банкрутство, що втратив чинність, з урахуванням частини третьої статті 3 ГПК України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп, за відповідним посиланням з 21.10.2019 застосовуються саме норми КУзПБ.
Згідно правової позиції Верховного Суду засновники (учасники, акціонери) боржника як власники корпоративних прав (частки у статутному капіталі (майні), акцій, права на вклад до статутного капіталу) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство за загальним правилом не беруть у ній безпосередньої участі, проте не втрачають корпоративних прав та інтересів у цій справі, в тому рахунку через субсидіарну відповідальність, а також, зокрема стосовно відновлення платоспроможності боржника або отримання майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів та ліквідації банкрута.
Прерогатива у визначенні відповідача, тобто особи, до якої пред'явлено позовні вимоги, належить позивачеві (ч. 3 статті 45 ГПК України).
У ході розгляду справи суд з'ясовував позицію позивача щодо процесуального статусу банкрута ПФ “Інтервал” у провадженні за позовною заявою № 3, однак упродовж підготовчого провадження позивач не звернувся до суду із заявою про залучення ПФ “Інтервал” співвідповідачем у справі.
Відтак, враховуючи, що предмет позову за позовною заявою № 3 про визнання результатів аукціону з продажу майна банкрута недійсними безпосередньо стосується майнових прав ПФ “Інтервал”, а спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство, суд у відповідності до статті 50 ГПК України за власною ініціативою ухвалою від 08.02.2022 (з урахуванням ухвали від 03.03.2022 про виправлення помилки) залучив банкрута ПФ “Інтервал” до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та відмовив у задоволенні клопотання представника ПФ “Інтервал” про передачу матеріалів справи до місцевого суду м. Києва.
Відповідно до частин 1, 2 до статті 49 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на день публікації оголошення про проведення аукціону 20.06.2017) продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.
Згідно з частинами 4-7 цієї статті Закону суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону. Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.
За частиною 8 статті 49 Закону про банкрутство замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію.
Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.
Стаття 55 Закону про банкрутство визначає порядок визнання аукціону таким, що не відбувся, анулювання результатів аукціону, визнання результатів аукціону недійсними.
Так, аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі:
відсутності учасників або наявності на торгах лише одного учасника;
коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість);
несплати в установлений строк переможцем належної суми за придбане майно.
Рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, приймається організатором у триденний строк після виникнення підстави для такого визнання.
Результати аукціону анулюються організатором у п'ятиденний строк з моменту його проведення у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу чи підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.
Рішення про анулювання результатів аукціону може бути оскаржено до господарського суду.
Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.
Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
Статтею 56 Закону про банкрутство передбачено, що у разі якщо порушення порядку підготовки та проведення аукціону перешкодило зацікавленій особі взяти участь або перемогти на аукціоні, організатор аукціону зобов'язаний сплатити такій особі штраф у розмірі гарантійного внеску.
Відповідно до статті 58 Закону про банкрутство організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.
Під час продажу на аукціоні права вимоги про проведення аукціону також повідомляється боржник.
Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні.
Організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням.
Статтею 59 Закону про банкрутство передбачено, що оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про:
майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження;
час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги);
початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні;
розмір та порядок внесення гарантійного внеску;
можливість надання переможцю податкової накладної;
продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку);
порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах;
порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення;
порядок і критерії виявлення переможця торгів;
строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі;
організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку);
спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону.
В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.
Якщо аукціон є повторним або проводиться у зв'язку з розірванням договору, укладеного на попередньому аукціоні, про це зазначається в оголошенні із вказівкою на адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено інформацію про проведення попереднього аукціону.
Якщо продажу підлягає земельна ділянка, то у характеристиці майна зазначається її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо.
Якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.
Якщо продажу підлягає транспортний засіб, то у характеристиці майна зазначаються марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.
Якщо продажу підлягають акції (частки) у статутному (складеному) капіталі господарського товариства, то в характеристиці майна зазначаються назва господарського товариства, його ідентифікаційний код, місцезнаходження, засоби зв'язку, розмір статутного (складеного) капіталу, кількість акцій (розмір часток), що пропонуються до продажу, номінальна вартість однієї акції, форма існування акцій, середньоспискова кількість працівників, площа та правовий режим земельної ділянки, що належить господарському товариству, балансова вартість основних фондів, знос основних фондів, балансовий прибуток, дебіторська заборгованість, кредиторська заборгованість, основні види продукції (робіт, послуг) та її обсяг, відомості про реєстратора цінних паперів. За звітний період при цьому береться останній фінансовий рік діяльності.
Якщо продажу підлягає майнове право, право вимоги, то в оголошенні оприлюднюються копії всіх документів, необхідних для визначення змісту права.
В оголошенні вміщуються фотографічні зображення речей, що продаються.
Якщо в один день в одному місці проводиться кілька аукціонів (крім електронних торгів) підряд, допускається зазначати в оголошенні лише час початку першого аукціону із вказівкою на черговість проведення наступних аукціонів.
Відповідно до статті 61 Закону про банкрутство рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону.
Рішення про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні приймається у разі, якщо:
заява на участь в аукціоні не відповідає вимогам, що встановлені цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення аукціону;
подані заявником документи не відповідають встановленим до них вимогам;
на дату складання протоколу про визначення учасників аукціону не підтверджено надходження гарантійного внеску на рахунки, вказані в повідомленні про проведення аукціону.
Розмір гарантійних внесків становить десять відсотків початкової вартості.
Якщо початкова вартість не перевищує десяти прожиткових мінімумів, гарантійний внесок не встановлюється, крім випадків проведення електронних торгів.
Організатор аукціону протягом п'яти днів з дня підписання протоколу про визначення учасників аукціонів повідомляє всіх заявників про результати розгляду представлених заяв на участь в аукціоні шляхом відправлення заявникам у письмовій чи електронній формі копій цього протоколу.
Для допуску до участі в аукціоні учаснику видається аукціонна картка, з обох боків якої зазначається номер учасника.
Рішення про визнання або про відмову у визнанні заявника учасником торгів може бути оскаржене до господарського суду в порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 69 Закону про банкрутство встановлено, що протокол складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця.
У протоколі зазначаються:
майно, що запропоноване для продажу;
кількість учасників аукціону;
початкова вартість;
ціна, запропонована переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця;
ціна або частина ціни, сплачена переможцем;
найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця торгів;
адреса сторінки веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону;
номер банківського рахунку, на який мають бути перераховані кошти за придбане майно.
У разі якщо переможець аукціону відмовився від негайної сплати запропонованої ним ціни та аукціон було поновлено, про це зазначається у протоколі.
До протоколу додається засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.
Протокол надається переможцю аукціону негайно після його складення та у той же день надсилається (вручається) замовнику аукціону. Один примірник протоколу залишається в організатора аукціону.
Кожен учасник аукціону може вимагати надання йому копії протоколу, засвідченої організатором аукціону. Така копія надається у день звернення.
Організатор аукціону зобов'язаний повідомити про запропоновану переможцем ціну або про закінчення аукціону без визначення переможця для розміщення цих відомостей на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України, на яких було розміщене оголошення про проведення аукціону, не пізніше, ніж через три дні після закінчення аукціону.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 листопада 2019 року у справі 926/767-б/15 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 у справі № 926/767-б/15 зазначено про належність скаржника ОСОБА_1 як одноособового власника та засновника Боржника до учасників провадження у справі про банкрутство в силу закону - у розумінні статті 1 Закону про банкрутство, а саме до уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника з правом дорадчого голосу, оскільки 100 % частка скаржника у статутному фонді Боржника не потребує від цієї особи окремого рішення учасників щодо уповноваженої особи для представлення їх інтересів у цій справі, а тому Засновник має право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України). Статус уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника як учасника провадження у справі про банкрутство протягом здійснення провадження у цій справі не втрачається та не вимагає ухвали суду для залучення цієї особи як учасника провадження у справі про банкрутство.
Отже, позивач ОСОБА_1 як одноособовий засновник і власник банкрута Приватної фірми “Інтервал” у провадженні у справі про банкрутство має статус уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника з повноваженнями представляти свої інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу і може звертатися з позовними заявами до господарського суду.
Поряд з тим, відповідно до частини 2 статті 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
Крім того, необхідно врахувати, що за чинного цивільного та господарського законодавства України підприємство як самостійний суб'єкт господарювання є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (ст. 115 Цивільного кодексу України, ст.ст. 62, 63, 66, 85 Господарського кодексу України).
Частиною 4 статті 65 ГК України унормовано, що реалізація майнових прав підприємства здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законодавчими актами України.
У наявному в матеріалах справи Статуті ПФ “Інтервал” в пунктах 3.1, 3.2, 3.3 записано, що засновник є власником майна підприємства. Майно підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновника; доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів, придбання майна іншого підприємства, організації; безоплатні або благодійні внески пожертвування організацій, підприємств і громадян.
Згідно з пунктом 3.4 Статуту Підприємство має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати з балансу.
Пунктом 3.8 Статуту ПФ “Інтервал” передбачено, що Підприємство несе відповідальність згідно вимоги всім своїм майном. Засновник несе відповідальність за борги підприємства тільки в межах свого внеску (т.с. 12-а, а.с. 109-113).
Таким чином, з наведених положень Статуту ПФ “Інтервал” випливає, що саме підприємство є власником майна, яке обліковується на його балансі, як це і визначено цитованими вище нормами цивільного та господарського законодавства, а засновник ОСОБА_1 є власником саме Приватної фірми “Інтервал” як суб'єкта господарювання - юридичної особи, але не майна, власником якого є ПФ “Інтервал”. Інакше ПФ “Інтервал” не могло б у спосіб, передбачений в пунктах 3.4, 3.5 Статуту, здійснювати свої повноваження власника щодо належного йому майна.
Суд звертає увагу, що в оголошенні про проведення аукціону 20.06.2017 в описі Лоту № 2 вказано, що право власності на житловий будинок загальною площею 372,20 кв.м за адресою АДРЕСА_1 належить Приватній фірмі “Інтервал” на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 21.09.2006, виданого виконавчим комітетом Чернівецької міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 246/6 від 18.07.2006 та зареєстрованого в Чернівецькому комунальному обласному бюро технічної інвентаризації реєстраційний номер: 8224153, номер запису 340/9370 в книзі: 92, а.с. 349.
Відтак, з урахуванням наведеного вище суд погоджується з доводами ліквідатора ОСОБА_3 , ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” і ліквідатора Гусара І.О., що власником майна, яке виставлялося на аукціон, є Приватна фірма “Інтервал”, а не її засновник ОСОБА_1 , а тому у відповідача не було обов'язку здійснювати письмове повідомлення ОСОБА_1 про проведення аукціону 20.06.2017 з продажу Лоту № 2 у відповідності до норми ч. 1 ст. 58 Закону про банкрутство.
Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 42 Закону про банкрутство до ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому не тільки на праві власності, але й на праві повного господарського відання.
За частинами 1, 2 статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Отже, у разі реалізації активів банкрута, що належать йому на праві господарського відання, організатор аукціону зобов'язаний письмово повідомити власника цього майна відповідно до норми частини 1 статті 58 Закону про банкрутство. Однак суд встановив, що власником майна, яке планувалося продати на аукціоні 20.06.2017, була саме Приватна фірма “Інтервал”, а не позивач.
Суд відхиляє доводи засновника ПФ “Інтервал” ОСОБА_1 , що відповідач провів аукціон таємно, чим перешкодив йому, як власнику майна, взяти участь і перемогти в аукціоні.
На підставі досліджених у судовому засіданні доказів судом встановлено, що відповідач 18.05.2017 оприлюднив на веб-сайті державного органу з питань банкрутства (Міністерства юстиції України) та Вищого господарського суду України оголошення про проведення аукціону в порядку і строки, встановлені статтею 58 Закону України про банкрутство, а зміст оголошення відповідає вимогам статті 59 цього Закону.
За таких обставин позивач не був позбавлений можливості подати заяву на участь в аукціоні.
Згідно з оголошенням строк представлення заяв на участь в аукціоні визначений до 15-00 год. 25.05.2017 р. і в зв'язку з відсутністю таких заяв організатором аукціону 26.05.2017 опубліковано оголошення на сайті ВГСУ та Мінюсту за № 43187 про визнання аукціону таким, що не відбувся, у чому суд переконався, перейшовши за посиланням http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d=43187&v=1d1371be91&t=8.
Суд зазначає, що спірний аукціон є таким, що не відбувся з причини відсутності учасників, тобто, аукціон не проводився (абзац 2 частини 1 ст. 55 Закону про банкрутство).
Відповідно до частини 3 статті 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
З даної норми слідує, що визнати недійсними можна результати лише такого аукціону, який відбувся, тобто був проведений.
При цьому, за статтею 56 Закону про банкрутство відповідальність організатора аукціону у вигляді сплати штрафу в розмірі гарантійного внеску зацікавленій особі настає у разі, якщо порушення порядку підготовки та проведення аукціону перешкодило такій особі взяти участь або перемогти на аукціоні.
Суд також погоджується з доводами ліквідатора Гусара І.О., що належним суб'єктним складом, а відтак сторонами спору про визнання результатів аукціону недійсними, є склад учасників за участю продавця, переможця аукціону та організатора цього аукціону (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 14/325“б”, від 18.08.2020 у справі № 5023/4363/12).
Вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть боржник (зокрема арбітражний керуючий від імені боржника), кредитори, зареєстровані учасники аукціону, особи, які вважають себе власником майна, що виставляється на аукціон. Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні (мали інтерес), та не були зареєстровані і не змогли взяти участь в аукціоні, з такими вимогами звертатись не можуть, (висновок Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 02.10.2019 у справі № 5006/5/396/2012).
Правову позицію щодо наслідків незалучення до участі у справі особи, як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 травня 2021 року у справі № 309/2340/15-ц. У цій постанові з посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)) Верховний Суд прийшов до висновку, що незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Верховний Суд зазначив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Окрім цього, процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, відрізняється за обсягом прав та обов'язків (постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року у справі № 1316/364/12).
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 13, частин 1, 2 статті 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 76, 77 ГПК України).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За результатами розгляду справи, оцінивши зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у відповідності до статті 86 ГПК України, суд доходить висновку про відсутність порушеного права позивача у зв'язку із призначеним на 20.06.2017 аукціоном, який не відбувся, та про неналежний склад учасників за позовною заявою № 3, зокрема, не пред'явлення позовних вимог до банкрута ПФ “Інтервал”, унаслідок чого позов є необгрунтованим і в його задоволенні належить відмовити.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” як особа з інвалідністю ІІ групи, а за результатами розгляду справи у задоволенні позову відмовлено, суд не здійснює розподіл судових витрат.
Суд не вважає достатньо вмотивованими доводи бувшого ліквідатора Кучака Ю.Ф. щодо зловживання засновником ПФ “Інтервал” ОСОБА_1 процесуальними правами з подання позовної заяви № 3, оскільки відповідно до частин 1, 2, 5 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Позивач з аналогічним позовній заяві № 3 позовом до господарського суду не звертався, а подання позовних заяв про визнання недійсними результатів інших аукціонів з продажу ПФ “Інтервал” є правом позивача. З наведеного суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви № 3 без розгляду та застосування до ОСОБА_1 штрафу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 135 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 7, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 4, ч. 6 ст. 12, ст.ст. 20, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову засновника Приватної фірми “Інтервал” ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватна фірма “Інтервал” про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника (Лот № 2) та зобов'язання сплатити штраф у сумі 422670,00 грн. відмовити повністю.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У судовому засіданні 28.05.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 03 травня 2022 року.
Суддя Т.І. Ковальчук