29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"27" квітня 2022 р. Справа № 924/1270/21
м.Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаз Енерго Поставка" м. Київ
до Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради м. Дунаївці Хмельницької області
про стягнення 62476,62 грн
Представники сторін: не з'явилися
Рішення приймається 27.04.2022, оскільки в судовому засіданні 21.03.2022 оголошувалась перерва.
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Хмельницької області 28.12.2021 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаз Енерго Поставка" м. Київ до Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради м. Дунаївці Хмельницької області про стягнення 62476,62 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що між сторонами укладено договір постачання природного газу №21/164-1 від 07.10.2021, на виконання умов якого позивач передав відповідачу в жовтні 2021 року газ в обсязі 1694,9 м. куб. на загальну суму 55834,23 грн з ПДВ. Відповідно до п.2.14 договору на початку листопада 2021 року на адресу відповідача було направлено акт приймання - передачі газу в двох примірниках. Згідно з п.2.15 та п.2.16 договору відповідач до 10 числа наступного за місяцем постачання природного газу (тобто до 10 листопада 2021 року) зобов'язаний був підписати акти, скріпити печаткою та протягом трьох днів з моменту підписання повернути один примірник позивачу. Однак відповідач в усному порядку повідомив про відмову в підписанні отриманих актів приймання - передачі газу, посилаючись на те, що відповідач 28 жовтня 2021 року направив на електронну адресу позивача повідомлення про підписання додаткової угоди № 1 про припинення дії договору, тому спожитий протягом 29-31 жовтня 2021 року газ був отриманий відповідачем від іншого постачальника. При цьому в порушення вимог п.2.20 договору відповідач відмовився надати завірену копію акту про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий період, складеного між відповідачем та оператором ГРМ (ГТС), а також інформацію про обсяги спожитого природного газу використаних відповідачем в розрахунковий період. Також відповідач відмовився надати акт приймання - передачі газу за період 29-31 жовтня 2021 року, укладеного з іншим постачальником, або докази оплати вартості отриманого у цей період природного газу іншому постачальнику. Позивач зазначає, що пунктом 2.17 договору визначено, що в разі порушення відповідачем пунктів 2.15. та 2.16. договору природний газ вважається поставленим і прийнятий відповідачем на підставі документів, що підтверджують передачу та транспортування природного газу. Одним з таких документів є відомості з інформаційної платформи оператора ГТС. Вважає, що згідно з п.4.2.1 договору відповідач зобов'язаний сплатити вартість отриманого природного газу протягом п'яти робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі природного газу, тобто до 17.11.2021. Оскільки відповідач за отриманий природний газ в жовтні 2021 року не розрахувався, то позивач звернувся до суду із даним позовом та просить стягнути з відповідача 55834,23 грн заборгованості за поставлений газ. Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання, позивач нарахував відповідачу 6076,41 грн пені, 119,31 грн 3% річних та 446,67 грн інфляційних втрат. Крім того, у позові позивач, посилаючись на положення ч.6 підп.2 п. 5 р.IV Кодексу газотранспортної системи, зазначає, що повідомлення від відповідача про припинення дії договору надійшло на електронну адресу позивача 28.10.2021, тому позивач мав право ініціювати виключення відповідача з реєстру з кінцевою датою постачання природного газу 31.10.2021. Тобто весь об'єм природного газу, який отримав відповідач протягом жовтня 2021 року, був поставлений саме позивачем.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 12.01.2022 (після усунення недоліків позовної заяви) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1270/21 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 11:40 год. 07 лютого 2022 року.
Згідно з ухвалою від 07.02.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради про залучення третьої особи від 26.01.2022, витребував у ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" докази та відклав судове засідання на 11:40 год. 24 лютого 2022 року.
В зв'язку із введенням в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та зняттям з розгляду усіх справ, призначених до розгляду Господарським судом Хмельницької області на 24 та 25 лютого 2022 року, судове засідання, що було призначено на 11:40 год. 24.02.2022, не відбулося.
Ухвалою суду від 28.02.2022 судове засідання у справі №924/1270/21 призначено на 11:40 год. 21 березня 2022 року.
Згідно з ухвалою від 21.03.2022 суд поновив позивачу встановлений законом строк для подання доказів, прийняв до розгляду лист ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від 14.02.2022 та оголосив перерву в судовому засіданні по справі №924/1270/21 до 11:00 год. 27.04.2022.
Представник позивача для участі в судовому засіданні 27.04.2022 не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання 27.04.2022 не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи судовою повісткою. У поданому до суду відзиві на позовну заяву вказує, що між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 27 жовтня 2021 року до договору №21/164-1 від 07.10.2021 про припинення дії договору. Додатково відповідачем було направлено на електронну адресу позивача повідомлення №942 від 28.10.2021, в якому зазначено, що відповідач не планує споживати природний газ згідно з договором №21/164-1 від 07.10.2021 у листопаді 2021 року. Вказує, що 27.10.2021 було укладено договір №21-1011/21-БО-Т постачання природного газу з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" з очікуваною вартістю 5 462 820,00 грн. з ПДВ, на основі проведеної переговорної процедури на підставі п.3 ч.2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі", тому що виникли особливі економічні обставин з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій через пониження температури зовнішнього повітря та початок опалювального сезону 2021/2022 років. Відповідач зауважує, що у нього за період з моменту укладення договору №21/164-1 від 07.10.2021 до припинення його дії згідно з додатковою угодою від 27.10.2021 заборгованість відсутня. Відповідач не подавав позивачу заявок на зведення лімітів природного газу, передбачених п. 2.4 договору. Вказує, що договір № 21/164-1 постачання природного газу від 07.10.2021 було розірвано за згодою сторін, тому і зобов'язання сторін припинилися з 27.10.2021. Таким чином, як вказує відповідач, у нього відсутні правові підстави для здійснення оплати відповідачу за природний газ протягом 29-31 жовтня 2021 року, оскільки договір з даним постачальником було розірвано, а також цим постачальником не було надано належних та допустимих доказів того, що в даний період (29-31 жовтня 2021 року) відповідачем використано природній газ отриманий саме від позивача.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаз Енерго Поставка" (далі - постачальник) та Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради (далі - споживач) укладено договір №21/164-1 постачання природного газу від 07.10.2021 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2021 році узгоджені обсяги товару "код ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо" (природний газ) (далі - "газ" або "природний газ"), а споживач зобов'язується прийняти узгоджений обсяг природного газу та оплатити його вартість у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2 договору річний обсяг відбору/споживання газу - 12537 куб. м.
Згідно з п. 1.3 договору річні обсяги відбору/споживання газу по місяцях (куб. м.): жовтень 2021 року - 4100, листопад 2021 року - 8437.
У п. 2.2 договору зазначено, що підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику для включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Відповідно до п. п. 2.11, 2.12 договору приймання - передача природного газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, і які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до Реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу.
Акти приймання-передачі природного газу складаються постачальником, підписуються і скріплюються його печаткою та направляються споживачу до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 2.14 Договору).
Відповідно до п. 2.15 договору, акти приймання-передачі природного газу, що зазначені у пункті 2.14 даного договору, споживач зобов'язаний підписати та скріпити печаткою до 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу в 2-х (двох) примірниках.
Підписані та скріплені печаткою акти приймання-передачі природного газу, що зазначені у пункті 2.15 даного договору, споживач зобов'язаний направити на адресу постачальника протягом 3 (трьох) днів з дня їх підписання (п. 2.16 Договору).
Відповідно до п. 2.17 договору у разі невиконання споживачем обов'язків, передбачених п.п.2.15, 2.16. даного договору, природний газ постачальником вважається поставленим і прийнятий споживачем на підставі документів, що підтверджують передачу та транспортування визначених об'ємів природного газу від постачальника до споживача, які складаються газотранспортними організаціями. Такими документами є: Реєстр постачання природного газу споживачам, або акт прийняття послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами, або акт приймання-передачі природного газу і послуг з його транспортування, або відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС.
За умовами п. 2.20 договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену копію акту про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий період, складеного між споживачем та оператором ГРМ (ГТС) (п. 2.20.1), інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до реєстру споживачів постачальника. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді (п.2.20.2).
Відповідно до п. 3.1 договору загальна сума договору становить 413000,00 грн у т. ч. ПДВ - 20%. На момент підписання договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 27452,07 грн без урахування податку на додану вартість та тарифу на розподіл природного газу, крім того: податок на додану вартість за ставкою - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 32942,49 грн, у т. ч. ПДВ - 20%, що складає - 5490,42 грн.
Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно, якщо інший розрахунковий період не встановлений додатковою угодою до цього договору (п. 4.1 договору).
Відповідно до п. 4.2 договору оплата вартості газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 4.2.1 Споживач зобов'язаний сплатити вартість фактично спожитого обсягу газу на рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з дня підписання та скріплення печатками сторонами акту приймання-передачі природного газу, але в будь-якому випадку до 28 числа місяця наступного за місяцем передачі газу.
За умовами п. 5.1 договору зміна постачальника може бути здійснена лише за сукупності наступних умов: споживачем попередньо укладено договір постачання газу з новим постачальником, сторони попередньо призупинили дію цього договору в частині постачання газу або розірвали цей договір, відсутність у споживача простроченої заборгованості за цим договором.
Споживач зобов'язується уникати дій, які призведуть до порушення порядку зміни постачальника, в тому числі, але не обмежуючись, надання заявки на включення споживача до реєстру іншого постачальника протягом періоду, поки споживач включений до Реєстру споживачів постачальника (п. 5.2 договору).
Згідно з п. 5.6 договору фактичне постачання газу новим постачальником може починатись виключно з першого числа розрахункового періоду, наступного за тим, у якому з новим постачальником було укладено договір на постачання та за умови включення споживача до Реєстру споживачів нового постачальника в порядку, визначеному Кодексом ГТС.
Пунктом 6.4.2 договору передбачений обов'язок споживача оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.
Відповідно до п. 7.2.1 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання природного газу до 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договору).
Договір підписаний та скріплений відтисками печаток сторін.
Відповідно до листа №892 від 18.10.2021, що адресований директору ТОВ "Укргаз Енерго Поставка", Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради гарантувало оплату за фактично отриманий природний газ згідно з договором №21/164-1 від 07.10.2021.
Станом на 18.10.2021 у відповідача була відсутня заборгованість за договором №21/164-1 від 07.10.2021, що підтверджується довідкою ТОВ "Укргаз Енерго Поставка".
27 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаз Енерго Поставка" та Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради укладено додаткову угоду №1 до договору постачання природного газу № 21/164-1 від 07.10.2021, згідно з п. 1 якої замовник та постачальник дійшли згоди розірвати договір постачання природного газу за згодою сторін, керуючись ст. 651 - 654 Цивільного кодексу України.
У п. 2 додаткової угоди визначено, що з моменту набуття чинності даної угоди сторони не вважають себе пов'язаними будь - якими правами та обов'язками, окрім проведення розрахунків - до їх повного здійснення за договором.
Сторони досягли згоди про те, що відносини та зобов'язання за договором є припиненими (п.3 додаткової угоди).
Дана угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами (п. 5 додаткової угоди).
Додаткова угода підписана та скріплена відтисками печаток сторін.
Листом №942 від 28.10.2021 Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради повідомило директора ТОВ "Укргаз Енерго Поставка", що управління не планує споживання природного газу згідно з договором №21/164-1 від 07.10.2021 у листопаді 2021 року, оскільки підписано додаткову угоду № 1 до договору № 21/164-1 від 07.10.2021 про припинення дії договору від 27.10.2021.
Матеріали справи містять акт приймання - передачі природного газу без дати, в якому зазначено, що у жовтні 2021 року продавець передав, а покупець прийняв природний газ з ресурсу в кількості 1,6949 тис.м.куб. за ціною 27452,07 грн без ПДВ на загальну суму 55834,23 грн з ПДВ. Акт підписаний та скріплений відтиском печатки лише позивача. Відповідач вказаний акт не підписав.
На підтвердження фактично спожитого відповідачем обсягу природного газу позивач долучив до матеріалів справи скріншот сторінки з інформаційної платформи оператора ГТС та лист АТ "Хмельницькгаз" від 30.11.2021, згідно з яким позивача повідомлено, що фактичне використання природного газу Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради за жовтень 2021 року складає 1694,90 куб.м., в тому числі 21.10 - 1,07 куб.м., 22.10 - 1,06 куб.м., 23.10 - 1,07 куб.м., 24.10 - 1,06 куб.м., 25.10 - 1,07 куб.м., 26.10 - 1,07 куб.м., 27.10 - 1,06 куб.м., 28.10 - 0,57 куб.м., 29.10 - 480,27 куб.м., 30.10 - 513,51 куб.м., 31.10 - 693,09 куб.м.
Відповідач, заперечуючи проти позову, подав в матеріали справи договір №21-1011/21-БО-Т постачання природного газу від 27.10.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - постачальник) та Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради (далі - споживач), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно) в кількості 330 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях, зокрема у жовтні 2021 року - 4,1 тис. куб. м.
Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3 договору).
Згідно з п. 3.2 договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
За умовами п. 3.3 договору постачання (включення споживача до Реєстру споживачів постачальника) та використання (відбір) природного газу за цим договором здійснюється за умови виконання споживачем вимог пункту 5.1 цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу.
У п. 13.1 договору вказано, що останній набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
До договору №21-1011/21-БО-Т постачання природного газу від 27.10.2021 відповідачем оформлено календарні плани.
Із змісту листа ТОВ "Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг" від 14.02.2022 вбачається, що згідно даних інформаційної платформи Оператора ГТС України Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради було зареєстровано в реєстрі споживачів постачальника з 01.11.2021.
Відповідно до листа ТОВ "Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг" від 15.02.2022 товариство здійснює постачання природного газу управлінню на підставі договору №21-1011/21-БО-Т постачання природного газу від 27.10.2021 з листопада 2021 року. Таким чином, постачання природного газу Управлінню освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради Товариством в жовтні не здійснювалось.
Також матеріали справи містять протокол №15 позачергового засідання обласної комісії з питань техногенно - екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Хмельницької обласної державної адміністрації від 11.10.2021, на якому вирішено визнати ситуацію, що склалася у зв'язку з відсутністю постачання природного газу для установ, організацій та комунальних неприбуткових підприємств (згідно додатку), що фінансуються з державного або місцевих бюджетів на осінньо-зимовий період 2021-2022 років та подальшим виникненням загрози життю та здоров'ю населення області, завдання значних матеріальних збитків, відповідно до пункту 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайною ситуацією. Надзвичайну ситуацію, що склалася у зв'язку з відсутністю постачання природного газу бюджетним установам на осінньо-зимовий період 2021/2022 років, відповідно до Національного класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019:2010, пункту 5.2 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями (далі - Порядок класифікації), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368, попередньо класифікувати як надзвичайну ситуацію техногенного характеру (код НС і 0800 - НС унаслідок аварій на системах життєзабезпечення) регіонального рівня.
Відповідно до протоколу № 15 позачергового засідання комісії з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Дунаєвецької міської ради від 11.10.2021 вирішено визнати ситуацію, що склалася у зв'язку з відсутністю постачання природного газу бюджетним установам на осінньо-зимовий період 2021/2022 років (з 15.10.2021р. по 31.12.2021р. та з 01.01.2022р. по 31.12.2022р.) та подальшим виникненням загрози життю та здоров'ю населення Дунаєвецької міської ради та завдання значних матеріальних збитків, відповідно до пункту 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайною ситуацією. Надзвичайну ситуацію, що склалася у зв'язку з відсутністю постачання природного газу бюджетним установам на осінньо-зимовий період 2021/2022 років (з 15.10.2021р. по 31.12.2021р. і а з 01.01.2022р. по 31.12.2022р.), відповідно до Національного класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019:2010, пункту 4.3 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями (далі - Порядок класифікації), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368. класифікувати як надзвичайну ситуацію техногенного характеру (код НС 10800 - НС унаслідок аварій на системах життєзабезпечення) місцевого рівня.
Додатком оформлено перелік бюджетних установ Дунаєвецької міської ради, в яких склалась надзвичайна ситуація у зв'язку з відсутністю постачання природного газу, в тому числі Управління освіти Дунаєвецької міської ради.
Згідно з протоколом засідання експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 15/09-21 від 12.10.2021 затверджено з урахуванням наданих під час обговорення пропозицій, перелік надзвичайних ситуацій, що виникли в Україні протягом вересня 2021 року (додаток 1), зміни та доповнення до переліку надзвичайних ситуацій, що виникли у серпні 2021 року (додаток 2). Відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №368, Національного класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019:2010 визначено класифікувати надзвичайну ситуацію, яка виникла у зв'язку з відсутністю постачання природного газу бюджетним установам на осінньо - зимовий період 2021/2022 років, як надзвичайну ситуацію техногенного характеру державного рівня (додаток 3).
Аналізуючи надані докази, пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Суд встановив, що між сторонами було укладено договір №21/164-1 постачання природного газу від 07.10.2021 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу у 2021 році узгоджені обсяги природного газу, а відповідач зобов'язувався прийняти узгоджений обсяг природного газу та оплатити його вартість у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2 договору річний обсяг відбору/споживання газу - 12537 куб. м.
Згідно з п. 1.3 договору річні обсяги відбору/споживання газу по місяцях (куб. м.): жовтень 2021 року - 4100, листопад 2021 року - 8437.
У п. 1.1 договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання природного газу до 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Однак 27.10.2021 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору постачання природного газу № 21/164-1 від 07.10.2021, згідно з п. 1 якої сторони дійшли згоди розірвати договір постачання природного газу за згодою сторін, керуючись ст. 651 - 654 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).
За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
У п. 2 додаткової угоди №1 від 27.10.2021 передбачено, що з моменту набуття чинності даної угоди сторони не вважають себе пов'язаними будь - якими правами та обов'язками, окрім проведення розрахунків - до їх повного здійснення за договором.
Також сторони досягли згоди про те, що відносини та зобов'язання за договором є припиненими (п.3 додаткової угоди).
Згідно з п. 5 додаткової угоди, остання вступає в силу з моменту її підписання сторонами.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що договір №21/164-1 постачання природного газу від 07.10.2021 припинив свою дію з 28 жовтня 2021 року.
Доводи позивача з приводу того, що останній мав право ініціювати виключення відповідача з реєстру постачальника з кінцевою датою постачання природного газу 31 жовтня 2021 року та його посилання на ч.6 підп. 2 п. 5 р.IV Кодексу газотранспортної системи жодним чином не спростовують вищевикладеного висновку, оскільки сторони чітко передбачили в додатковій угоді № 1 від 27.10.2021, яка зважаючи на приписи ст. 204 ЦК України є правомірною, що договір розривається саме з моменту підписання додаткової угоди. При цьому будь-яких доказів на підтвердження підписання даної угоди у іншу дату, ніж вказана в угоді, матеріали справи не містять.
З наданих до суду доказів вбачається, що позивач на виконання п. 2.14 договору склав акт приймання-передачі природного газу, спожитого відповідачем у жовтні 2021 року, який відповідачем так і не був підписаний.
Відповідно до п. 2.15 договору, акти приймання-передачі природного газу, що зазначені у пункті 2.14 даного договору, споживач зобов'язаний підписати та скріпити печаткою до 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу в 2-х (двох) примірниках.
Підписані та скріплені печаткою акти приймання-передачі природного газу, що зазначені у пункті 2.15 даного договору, споживач зобов'язаний направити на адресу постачальника протягом 3 (трьох) днів з дня їх підписання (п. 2.16 Договору).
Умовами п. 2.17 договору визначено, що у разі невиконання споживачем обов'язків, передбачених п.п.2.15, 2.16. даного договору, природний газ постачальником вважається поставленим і прийнятий споживачем на підставі документів, що підтверджують передачу та транспортування визначених об'ємів природного газу від постачальника до споживача, які складаються газотранспортними організаціями. Такими документами є: Реєстр постачання природного газу споживачам, або акт прийняття послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами, або акт приймання-передачі природного газу і послуг з його транспортування, або відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС.
Відповідно до скріншоту сторінки з інформаційної платформи оператора ГТС та листа АТ "Хмельницькгаз" від 30.11.2021, фактичне використання природного газу Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради за період дії договору №21/164-1 постачання природного газу від 07.10.2021 (з 07 по 27 жовтня 2021 року) становить 7,46 куб.м., що не спростовано відповідачем.
Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).
Відповідно до п. 3.1 договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 27452,07 грн без урахування податку на додану вартість та тарифу на розподіл природного газу, крім того: податок на додану вартість за ставкою - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 32942,49 грн, у т. ч. ПДВ - 20%, що складає - 5490,42 грн.
Згідно з п. 4.2.1 договору споживач зобов'язаний сплатити вартість фактично спожитого обсягу газу на рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з дня підписання та скріплення печатками сторонами акту приймання-передачі природного газу, але в будь-якому випадку до 28 числа місяця наступного за місяцем передачі газу.
З огляду на встановлену судом кількість спожитого за договором природного газу у жовтні 2021 року (7,46 куб.м.) та зважаючи на відсутність підписаного між сторонами акту приймання-передачі природного газу, відповідач повинен був сплатити позивачу у строк по 28 листопада 2021 року включно кошти в сумі 245,75 грн (0,00746 тис.куб.м. * 32942,49 грн).
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що відповідач не розрахувався із позивачем за поставлений за договором природний газ. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 245,75 грн основного боргу за договором №21/164-1 постачання природного газу від 07.10.2021 є правомірними та підлягають задоволенню.
В той же час у відповідача не виник обов'язок по оплаті природного газу, отриманого в період з 28 по 31 жовтня 2021 року саме на підставі договору №21/164-1 постачання природного газу від 07.10.2021, який додатковою угодою № 1 від 27.10.2021 був розірваний.
Водночас, суд зазначає, що виходячи з принципу судочинства jura novit curia - "суд знає закони", неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Отже, суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін, та, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 905/2419/18 та від 13.02.2020 у справі № 921/109/19.
Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 18.06.2020 у справі №915/940/18.
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
З огляду на викладене, керуючись принципом верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, і принципом jura novit curia, суд вважає за необхідне надати належну правову кваліфікацію спірних відносин, що склались між сторонами з приводу отримання відповідачем природного газу в період з 28 по 31 жовтня 2021 року, за результатами дослідження та оцінки усіх обставин справи.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18.
Суд встановив, що відповідно до скріншоту сторінки з інформаційної платформи оператора ГТС та листа АТ "Хмельницькгаз" від 30.11.2021, в період з 28 по 31 жовтня 2021 року Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради фактично спожило природний газ в обсязі 1687,44 куб.м., вартість якого складає: 1,68744 тис. куб.м. * 32942,49 грн = 55 588,48 грн.
При цьому приймається до уваги, що в ході судового розгляду відповідач не спростував факту отримання природного газу у вищевказаних обсягах.
Як уже було встановлено судом, постачання позивачем відповідачу природного газу в період з 28 по 31 жовтня 2021 року на суму 55 588,48 грн здійснювалось не на підставі договору №21/164-1 постачання природного газу від 07.10.2021 чи інших угод.
Таким чином, відповідач отримав від позивача природний газ загальною вартістю 55 588,48 грн без достатньої правової підстави.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 18.06.2020 у справі №915/940/18).
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки законом чітко не визначено як має бути оформлено пред'явлення такої вимоги, то останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення з листом, вимогою, тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Вимога позивача про повернення коштів в сумі 55 588,48 грн визначена у позовній заяві, однак не була виконана відповідачем у добровільному порядку на час ухвалення судового рішення. Доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять.
Зважаючи на викладене, враховуючи встановлення судом факту отримання відповідачем спірного природного газу, відсутність правової підстави для його отримання та положення ст. 1213 ЦК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 55 588,48 грн є правомірними та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача з приводу того, що починаючи з 28 жовтня 2021 року постачання природного газу відповідачу здійснювалось не позивачем, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на підставі договору №21-1011/21-БО-Т постачання природного газу від 27.10.2021 суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 6 розділу IV Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, фактичне постачання природного газу новим постачальником може починатись виключно з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів нового постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Зміна постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється в порядку, визначеному главою 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, та з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу" щодо зміни постачальника протягом періоду, який не перевищує 21 день з моменту ініціювання споживачем (чи за дорученням споживача його постачальником) зміни постачальника (пункт 7 розділу IV Правил постачання природного газу).
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1378/27823, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
Вказані норми знайшли своє відображення у змісті договору №21-1011/21-БО-Т постачання природного газу від 27.10.2021, укладеного відповідачем з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг". Так, згідно з п.п. 3.2, 3.3 даного договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС. Постачання (включення споживача до Реєстру споживачів постачальника) та використання (відбір) природного газу за цим договором здійснюється за умови виконання споживачем вимог пункту 5.1 цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу.
За приписами абзацу 6 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи постачальник, який у заброньованому за ним періоді постачання природного газу виходить із ініціативою відмовитись на інформаційній платформі від споживача (виключити споживача із Реєстру постачальника) або скоротити період постачання йому природного газу, має право це зробити, але за умови, що дата виключення споживача із Реєстру постачальника або відповідно кінцева дата постачання природного газу споживачу може бути не раніше ніж через три дні (п'ять днів по споживачу, який належить до підприємств металургійної та хімічної промисловості) після дати ініціювання таких змін на інформаційній платформі.
Як вбачається із змісту листі ТОВ "Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг" від 14.02.2022 та від 15.02.2022, згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС України Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради було зареєстровано в реєстрі споживачів постачальника з 01.11.2021. ТОВ "Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг" здійснює постачання природного газу управлінню на підставі договору №21-1011/21-БО-Т постачання природного газу від 27.10.2021 з листопада 2021 року.
Таким чином, ТОВ "Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг" не здійснювала постачання природного газу Управлінню освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради в жовтні 2021 року. При цьому матеріали справи не містять будь-яких інших доказів на спростування факту отримання природного газу саме від позивача.
Позивач на підставі п. 7.2.1 договору №21/164-1 постачання природного газу від 07.10.2021 заявив до стягнення пеню в розмірі 6076,41 грн, яка нарахована за період з 17.11.2021 по 13.12.2021 на суму боргу за газ в розмірі 55834,23 грн.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У п. 7.2.1 договору сторони передбачили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Як встановлено судом, заборгованість за природний газ, отриманий за договором №21/164-1 постачання природного газу від 07.10.2021, становить 245,75 грн, яку відповідач зобов'язаний був сплатити у строк по 28 листопада 2021 року включно.
Отже, правомірним буде нарахування пені на суму заборгованості в розмірі 245,75 грн. за період з 29.11.2021 по 13.12.2021 (в межах визначеного позивачем періоду), яка становить 1,74 грн.
У стягненні 6074,67 грн пені суд відмовляє, оскільки остання нарахована на вартість природного газу (55 588,48 грн), що був отриманий відповідачем без достатньої правової підстави.
Також позивач просив стягнути з відповідача 119,31 грн 3% річних за період з 17.11.2021 по 13.12.2021 та інфляційні втрати в розмірі 446,67 грн. за листопад 2021 року, які нараховані на суму боргу за газ в розмірі 55834,23 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги встановлений судом розмір заборгованості за спожитий за договором природний газ (245,75 грн), строк оплати (по 28.11.2021 включно), суд провів перерахунок і встановив, що до стягнення підлягають 3% річних в розмірі 0,30 грн, нараховані на суму боргу 245,75 грн за період з 29.11.2021 по 13.12.2021.
Щодо інфляційних нарахувань, то суд зазначає, що позивач здійснив нарахування інфляційних втрат лише за листопад 2021 року, тому зважаючи на приписи ст. 14 ГПК України суд здійснює аналіз розрахунку в межах визначеного позивачем періоду.
Відповідно до висновку Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Враховуючи, що заборгованість в сумі 245,75 грн виникла у відповідача лише з 29.11.2021, приймаючи до уваги вищевикладену правову позицію Верховного Суду, суд вважає безпідставним нарахування інфляційних втрат за листопад 2021 року.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, в тому числі і у разі прострочення грошового зобов'язання за частиною 1 ст. 1212 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15). У постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 Велика Палата Верховного Суду погодилась з цим висновком, зазначивши, що у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
В той же час згідно з ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача із вимогою про повернення безпідставно збережених коштів в сумі 55588,48 грн та, відповідно, виникнення у відповідача вказаного обов'язку протягом визначеного позивачем періоду нарахування 3% річних (з 17.11.2021 по 13.12.2021).
За таких обставин у позивача відсутні правові підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму 55588,48 грн.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 245,75 грн заборгованості за спожитий природний газ, 55588,48 грн безпідставно збережених коштів, 1,74 грн пені та 0,30 грн 3% річних. У стягненні 6074,67 грн пені, 119,01 грн 3% річних та 446,67 грн інфляційних втрат суд відмовляє.
Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв'язку із тим, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаз Енерго Поставка" м. Київ до Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради м. Дунаївці Хмельницької області про стягнення 62476,62 грн задовольнити частково.
Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради (Хмельницька обл., м. Дунаївці вул. Гагаріна, буд.16, код 40216423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаз Енерго Поставка" (м. Київ, пров.Московський, буд. 2-б, код 42907209) 245,75 грн (двісті сорок п'ять гривень 75 коп.) заборгованості за спожитий природний газ, 55588,48 грн (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень 48 коп.) безпідставно збережених коштів, 1,74 грн (одна гривня 74 коп.) пені, 0,30 грн (тридцять копійок) 3% річних, 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) витрат на оплату судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У стягненні 6074,67 грн пені, 119,01 грн 3% річних та 446,67 грн інфляційних втрат відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 02.05.2022.
Суддя Л.О. Субботіна
Виготовлено у 3 примірниках:
1- до справи,
2 - позивачу на ел. адресу: office@ugep.com.ua,
3 - відповідачу на ел. адресу: dunmiskosvita@ukr.net.