вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.05.2022м. ДніпроСправа № 904/153/22
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/153/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСДИЗЕЛЬ"
доДержавного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"
простягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансдизель» (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 29.12.2021 за вих. №б/н до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - відповідача) про стягнення 2.329,78 грн, з яких: 1.970,00 грн основної заборгованості; 99,74 грн трьох процентів річних; 260,04 грн інфляційних втрат.
Підставою позовних вимог визначений договір поставки, укладений у спрощений спосіб.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не розрахувався за поставлений позивачем товар.
Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/153/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2022.
Ухвалою від 17.01.2022 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подачі до господарського суду доказів доплати судового збору у загальному розмірі 211,00 грн.
24.01.2022 через відділ документального забезпечення від позивача надійшов лист від 21.01.2022 за вих. №б/н разом із платіжним дорученням №1057 від 16.01.2022 на суму 211,00 грн. Оцінивши надані позивачем докази усунення виявлених недоліків, господарський суд визнав їх належними, а недоліки позовної заяви усунутими.
Ухвалою від 25.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
01.02.2022 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Оцінивши відзив та додані до нього документи, господарський суд встановив, що відповідач скористався правом на подачу відзиву і надіслав його іншим учасникам справи, отже господарський суд визнав за можливе прийняти його до розгляду.
Ухвалу від 25.01.2022 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 02.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 07.02.2022 (а. с. 33 том 1).
Позивачу в ухвалі від 25.01.2022 роз'яснено право на надання відповіді на відзив протягом 3 днів з дня отримання відзиву.
Позивач отримав відзив 04.02.2022, що підтверджується відомостями, розміщеними на офіційному сайті АТ «Укрпошта» (поштове відправлення №5221000656717 (відзив), однак відповідь на відзив як у встановлений судом триденний строк, так і станом на час ухвалення рішення у справі не надав.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово подовжувався та триває станом на сьогодні.
Розпорядженням голови Господарського суду Дніпропетровської області №34 від 28.03.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" відповідно до ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв'язку із запровадженням 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ та рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, встановлено в Господарському суді Дніпропетровської області особливий режим роботи суду.
Так, з метою забезпечення розумного балансу між нормами статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також положеннями статті 2 ГПК України, якою закріплено, що основними засадами господарського судочинства є розумність строків розгляду справи, господарський суд фактично надав додатковий час позивачу для того, щоб він скористався наданим йому правом на подання відповіді на відзив.
Господарський суд взяв до уваги, що позивач зареєстрований у місті Христинівка Черкаської області, а тому господарський суд, з урахуванням фактичної ситуації в Черкаській області у період з 04.02.2022 по 03.05.2022, вважає, що позивач мав можливість скористатися наданим йому правом на подання відповіді на відзив.
Станом на 03.05.2022 позивач відповіді на відзив не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч. 4 ст. 161 ГПК України).
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався, про судове провадження був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням, зазначеним у матеріалах справи та у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
Стислий виклад позиції позивача
23.04.2020 позивач передав, а відповідач прийняв за видатковою накладною №24 «Диск фрикційний ТЕМ2 85.10.046» в кількості 1 шт. на загальну суму 1.970,00 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував відповідачу:
- три проценти річних за загальний період прострочення з квітня 2020 року по грудень 2021 року на загальну суму 99,74 грн;
- інфляційні втрати за загальний період прострочення з квітня 2020 року по грудень 2021 року на загальну суму 260,04 грн.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач звернув увагу суду на те, що позивач не надав доказів пред'явлення відповідачу вимоги щодо виконання зобов'язання з поставки товару, а видаткова накладна №24 від 23.04.2020 не містить ані строку оплати, ані моменту передачі товару.
Відповідач вважає, що оскільки на його адресу не направлялося вимог щодо сплати коштів, то неможливо визначити і період прострочення для стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Доводи позивача щодо відзиву на позовну заяву
Відповідь на відзив позивач не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; поставки товару; наявність/відсутність доказів часткової/повної оплати товару; наявність/відсутність заборгованість; наявність підстав для стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Суд встановив, що за видатковою накладною №24 від 23.04.2020 на суму 1.970,00 грн позивач (далі - позивач, постачальник) передав, а відповідач (далі - відповідач, покупець) прийняв товар (диск фрикційний ТЕМ2 85.10.046).
Доказів оплати товару матеріали справи не містять.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 2.329,78 грн, з яких: 1.970,00 грн основної заборгованості; 99,74 грн трьох процентів річних; 260,04 грн інфляційних втрат.
Право вимоги вказаної заборгованості позивач набув в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару.
Статтями 202, 203, 205 Цивільного кодексу України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно зі статтею 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 642 Цивільного кодексу України регламентовано, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду.
Проаналізувавши наявні у справі докази, а саме видаткову накладну №№24 від 23.04.2020 на суму 1.970,00 грн, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами укладений договір у спрощений спосіб.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною №24 від 23.04.2020 на суму 1.970,00 грн.
Видаткові накладні підписані представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.
Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.
Отже факт поставки товару визнається підтвердженим.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити його вартість.
Строк оплати є таким, що настав одразу після прийняття товару, що прямо врегульовано спеціальною нормою Цивільного кодексу України (ст. 692).
Заперечення відповідача щодо відсутності претензії про здійснення оплати та щодо відсутності визначеного сторонами строку оплати і моменту передачі товару відхиляються судом як необґрунтовані з огляду на таке.
По-перше, видаткова накладна №24 від 23.04.2020 на суму 1.970,00 грн складена 23.04.2020 і підписано представником відповідача. Тобто, товар позивачем передано відповідачу 23.04.2020.
По-друге, з огляду на відсутність домовленостей сторін щодо строку оплати дане питання підлягає прямому регулюванню ст. 692 Цивільного кодексу України і у відповідача виник обов'язок оплатити товар після його прийняття, тобто 23.04.2020.
По-третє, досудовий порядок врегулювання спору у спірних правовідносинах не носить обов'язкового характеру, а тому не є відкладальною умовою оплати товару.
Доказів оплати товару в сумі 1.970,00 грн відповідач не надав.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.
Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.
Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1.970,00 грн є доведеною та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з квітня 2020 року по грудень 2021 року на загальну суму 99,74 грн.
Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з квітня 2020 року по грудень 2021 року на загальну суму 260,04 грн.
Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансдизель» до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення грошових коштів задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (Україна, 52210, Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, ВУЛИЦЯ ГОРЬКОГО, будинок 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД "УКРТРАНСДИЗЕЛЬ" (Україна, 20001, Черкаська обл., Уманський р-н, місто Христинівка, вул.Пушкіна, будинок 2А; ідентифікаційний код 33819678) 1.970,00 грн (одну тисячу дев'ятсот сімдесят грн 00 коп) основної заборгованості, 99,74 грн (дев'яносто дев'ять грн 74 коп) трьох процентів річних, 260,04 грн (двісті шістдесят грн 04 коп) інфляційних втрат; 2.481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн 00 коп) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк