вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
за результатами розгляду заяви про грошові вимоги до боржника
28.04.2022м. ДніпроСправа № 904/4398/19
за заявою ОСОБА_1 (місто Київ)
до боржника Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" (місто Дніпро)
про визнання грошових вимог на суму 75 884,00 грн
Суддя Примак С.А.
при секретарі судового засідання Балійчук М.В.
За участі представників сторін:
від кредитора: не з'явився
від боржника: не з'явився
від ліквідатора: не з'явився
Справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" перебуває на стадії ліквідації.
До господарського суду 04.02.2022 від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника.
Ухвалою господарського суду від 09.02.2022 задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Звільнено кредитора - ОСОБА_1 від сплати судового збору у розмірі 4 962,00 грн за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника. Прийнято грошові вимоги ОСОБА_1 до розгляду. Призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 15.03.2022. Зобов'язано арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича розглянути заяву кредитора та повідомити суд про включення заявлених вимог до реєстру або їх відхилення.
Ухвалою господарського суду від 06.04.2022 призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 28.04.2022 та зобов'язано учасників справи до28.04.2022 повідомити суд актуальні електронні адреси, для здійснення надсилання процесуальних документів в електронному вигляді на вказані адреси.
До господарського суду 28.04.2022 від ліквідатора за допомогою засобів електронного поштового зв'язку надійшло повідомлення 301-32/15-04 від 27.04.2022 про розгляд вимог кредитора, відповідно до якого ліквідатором розглянувши заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника не знайдено підстав для їх задоволення та визнання.
Також, 28.04.2022 від ліквідатора за допомогою засобів електронного поштового зв'язку надійшло клопотання №01-32/16-04 від 27.04.2022 про розгляд грошових вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" без участі ліквідатора.
До господарського суду 28.04.2022 від представника ОСОБА_1 - адвоката Лабик Руслана Романовича надійшла відповідь на повідомлення ліквідатора про розгляд грошових вимог від 27.04.2022, відповідно до якого останнім повідомлення ліквідатора визнано необґрунтованим. Крім того відповідно до вказаної відповіді, адвокат просить суд визнати грошові вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" на суму 75 884,00 грн, а також провести судове засідання без участі кредитора та її представника.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Грошові вимоги кредитора - ОСОБА_1 до боржника - Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" обґрунтовуються наступним.
Як вбачається до матеріалів грошових вимог, вказані вимоги обґрунтовані наявністю шкоди у розмірі 75 884,00 грн, що були спричинені смертю чоловіка в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в місті Києві 15.01.2016 приблизно о 16:45 год.
Відповідно до вказаного, 15.01.2016 приблизно о 16:45 год, ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем "Skoda Fabia" д.н. НОМЕР_1 , рухався в середині смузі руху проїзної частіш проспекту Відрадного зі сторони вулиці Героїв Севастополя в напрямку вулулиці Галана, зі швидкістю приблизно 50-60 км/год., з увімкненим ближнім світлом фар. Проїжджа частіша проспекту Відрадного має три смуги для руху в кожному напрямку, зустрічні потоки транспорту розділені горизонтальною лінією дорожньої розмітки 1.3 правил дорожнього руху України. Поруч з будинком № 23 мається нерегульований пішохідний перехід, позначений відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою. Попереду вказаного автомобіля, в лівій смузі, рухався невстановлений слідством легковий автомобіль. В цей час, проїзну частину проспекту Відрадного зліва направо по ходу руху автомобіля "Skoda Fabia" д.н. НОМЕР_1 перетинав пішохід ОСОБА_4 , 1950 року народження, який рухався за межами пішохідного переходу, видимість якого для водія ОСОБА_3 обмежував невстановлений автомобіль, що рухався попереду в лівій смузі.
При цьому ОСОБА_4 вийшов в смугу руху автомобіля "Skoda Fabia" д.н. НОМЕР_1 , із-за передньої частини автомобіля, що рухався в лівій смузі. Водій ОСОБА_3 побачивши вказаного пішохода застосував екстрене гальмування, але своїми односторонніми діями йому не вдалось уникнути дорожньо-транспортної пригоди, та він здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 .
Внаслідок отриманих при вказаній дорожньо-транспортній пригоді тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 о 20:10 год в Київській міській клінічній лікарні № 17.
Вказані факти підтверджуються Постановою про закриття кримінального провадження від 22.01.2016 та свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 наявними в матеріалах справи.
Постановою національної поліції слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві від 22.08.2016 встановлено, Що
В даній дорожньо-транспортній ситуації ОСОБА_4 в порушення вимог пункту 4.7. Правил дорожнього руху України, в якому сказано: "Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних переходах, а у разі відсутності - не переходити по лініях тротуарів або узбіч", а також в порушення вимог пункту 4.14 Правил дорожнього руху України, в якому сказано: "Пішоходам забороняється: а) Виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; г) переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога мас чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження", став перетинати проїзну частину проспекту Відрадного за межами пішохідного переходу, на дорозі яка мас шість смуг для руху в обох напрямках, не впевнившись > відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, що стало причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно висновкам судово-медичної експертизи №189 від 18.03.2016 смерть ОСОБА_4 настала від чисельних переломів кісток скелета з ушкодженням внутрішніх органів, жировою емболією судин малого кола кровообігу, крововтратою і шоком.
Згідно висновкам судово-автотехнічної експертизи №550ат від 25.07.2016 в ситуації, що складається на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля "Skoda Fabia" д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , повинен був керуватися вимогам пунктів 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, він не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування; в діях водія ОСОБА_3 експертом, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пунктів 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України, не вбачається.
У резолютивній частині вище вказаної постанови зазначено: Досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100000000018 за фактом дорожньо-транспортної пригоди за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України закрити.
Станом на дату вказаної дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу "Skoda Fabia" д.н. НОМЕР_1 , внаслідок дії якого загинув ОСОБА_4 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Капітал-СК", відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ477261.
Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Керуючись вказаним ОСОБА_1 звернулася до Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" з заявою про виплату страхового відшкодування, при цьому станом на день розгляду вказаних вимог грошові кошти у розмірі 75 884,00 грн боржником кредитору так і не виплачено.
Сума грошових вимог кредитора до боржника у розмірі 75 884,00 складається з: 16 536,00 грн - моральної шкоди; 7 450,00 грн - витрат понесених кредитором на спорудження надгробного пам'ятника та 49 608,00 грн - витрат заподіяних кредитору внаслідок втрати годувальника.
Відповідно до статей 1166, 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Положення статті 1187 Цивільного кодексу України є спеціальними відносно статті 1166 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.
Поняття джерела підвищеної небезпеки закріплено у статті 1187 Цивільного кодексу України.
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Основні ознаки джерела підвищеної небезпеки також наведено у пункті 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки". Відповідно до частини першої статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Оскільки зазначена норма не містить вичерпного переліку видів джерел підвищеної небезпеки (видів підвищеної небезпечної діяльності), суд, беручи до уваги особливі властивості предметів, речовин або інших об'єктів, що використовуються в процесі діяльності, має право визнати джерелом підвищеної небезпеки також й іншу діяльність. До цих особливих властивостей слід відносити створення підвищеної ймовірності завдання шкоди через неможливість повного контролю за ними з боку людей.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об'єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Тобто правила статей 1187, 1188 Цивільного кодексу України діють тільки тоді, коли шкода завдана тими шкідливими властивостями об'єкта, завдяки яким діяльність з ними визнається джерелом підвищеної небезпеки.
При цьому шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (частина перша статті 1188 Цивільного кодексу України).
У випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам застосовується положення частини другої статті 1188 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень частини другої статті 1188 Цивільного кодексу України іншим особам (які не є власниками (володільцями) джерел підвищеної небезпеки, від взаємодії яких завдана шкода, наприклад пасажир транспортного засобу) шкода відшкодовується власниками (володільцями) джерел підвищеної небезпеки, які спільно завдали шкоду, незалежно від їх вини.
Тобто, за змістом цієї норми, обов'язок по відшкодуванню шкоди в такому випадку покладається на власників (володільців) джерел підвищеної небезпеки, незалежно від вини обох водіїв або одного із них, якщо не доведуть, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 Цивільного кодексу України).
Отже, у відносинах між володільцем джерела підвищеної небезпеки, яким завдано шкоди, та третіми особами, яким володілець джерела підвищеної небезпеки завдав шкоди, діє принцип відповідальності володільця цього джерела незалежно від його вини.
Вказана позиція узгоджується з позицією Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду викладеної в постанові від 10.01.2019 оп справі 274/4882/17-ц.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Частинами 2 та 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" на суму 75 884,00 - 4 черга задоволення вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 45-47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" на суму 75 884,00 - 4 черга задоволення вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Ухвала набирає законної сили - 28.04.2022 та може бути оскаржена у 10-ти денний строк до Центрального апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано - 28.04.2022
Суддя С.А. Примак