вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" травня 2022 р. Справа№ 910/38/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Агрикової О.В.
Козир Т.П.
розглянувши у письмовому провадженні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 (повний текст рішення складено 18.10.2021) у справі №910/38/20 (суддя Плотницька Н.)
за позовом Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України
до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будресурс-економія" про стягнення 50.448 грн,
Центральна база виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" 50.448 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за банківською гарантією від 28.03.2019 № 1578- 0319/ВТ)15у, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
У відзиві на позов відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позовної заяви відмовити, вказуючи, що вимога від 31.05.2019 про виплату суми банківської гарантії не відповідає вимогам чинного законодавства України щодо оформлення документів органами і підрозділами, що належать до сфери управління МВС, що виключає її задоволення. Також відповідач стверджує, що принципал належним чином виконав свої зобов'язання за договором підряду на капітальне будівництво від 14.09.2018 №116.
В поясненнях третьої особи зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будресурс-економія" належним чином, тобто у визначений договором строк, виконало свої зобов'язання. Також третя особа стверджувала, що вимога позивача до відповідача була оформлена неналежним чином.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 у справі №910/38/20 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на користь Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України суму банківської гарантії у розмірі 50.448 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату гарантійної суми в порядку, на умовах та у встановлений в гарантії строк, з вимогою про сплату коштів, яка не перевищувала суми гарантії.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 у справі №910/38/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких грунтуються заперечення на позов, аналогічні тим, які викладено у відзиві на позовну заяву.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необгрунтованими, а рішення суду постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини десятої статті 270 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.
14.09.2018 між Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будресурс-економія", як підрядником, укладено договір підряду на капітальне будівництво № 116 (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк додаткові роботи з будівництва по об'єкту "Будівництво 4-х 40-квартриних житлових будинків на території військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - V черга 1-й пусковий комплекс - житловий будинок на 40 квартир" (Код за ДК 021:2015-45211000-9, Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків) (далі - об'єкт будівництва або об'єкт) з урахуванням характеристик об'єкта будівництва, що визначені проектною документацією та умовами договору підряду на капітальне будівництво № 38 від 10.04.2017, а замовник зобов'язується передати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.
Основні параметри, склад та обсяги робіт, які є предметом договору визначаються проектною документацією об'єкта будівництва (п. 1.2 договору).
Відповідно до пункту 1.3 договору роботи, що є предметом цього договору виконуються поетапно, відповідно до наданих замовником завдань, а також календарного графіка виконання робіт (додаток 1), який є невід'ємною частиною договору.
Згідно з пунктом 2.1 договору ціна робіт за договором є динамічною та становить 4 863 592,00 грн. без ПДВ.
Пунктом 3.2.1 договору визначено, що замовник зобов'язаний передати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), дозвільну, проектно-кошторисну та іншу документацію відповідно до умов договору.
Підрядник має право зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх зобов'язань за договором, що призвело до ускладнення або до неможливості проведення підрядником робіт (п. 3.3.4 договору).
У відповідності до п. 3.4.1, п. 3.4.3, п. 3.4.4, п. 3.4.6 договору підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт в термін, що встановлений п. 4.1 договору та виконувати їх з використанням власних ресурсів; у встановлені договором строки відповідно до проектно-кошторисної документації та виконати будівельно-монтажні роботи, придбати обладнання та виконати його монтаж у термін, визначений цим договором; вести виконавчу документацію, передбачену цим договором та передавати її замовнику у встановлений строк для підтвердження у замовника актів виконаних робіт (за формою КБ-2в); виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки роботи, які є предметом договору.
Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт з моменту передачі йому за актом приймання-передачі будівельного майданчика (фронту робіт) дозвільної документації, а також затвердженої в установленому порядку проектної документації.
Після завершення виконання робіт за договором підрядник зобов'язаний письмово повідомити замовника про готовність до передання робіт (об'єкта).
Відповідно до п. 4.3 договору роботи, які є предметом договору, згідно затвердженого плану фінансування об'єкта повинні бути виконані та передані підрядником замовнику за актами виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (типової форми КБ-3) до 01.11.2018.
Строк виконання підрядником робіт за договором передбачений Календарним графіком виконання робіт (додаток 1) відповідно до пунктів 4.1, 4.3 цього договору (п.4.4 договору).
Згідно з п. 6.1 договору підрядник повинен виконати передбачені договором роботи, якість яких повинна відповідати державним будівельним нормам і стандартам України.
Відповідно до п. 6.3 договору замовник повідомляє підрядника про виявлені в ході будівництва та/або під час експлуатації в межах гарантійного строку об'єкта недоліки та визначає терміни у який сторони складають дефектний акт. Перелік недоліків визначається у дефектному акті, що укладається сторонами, із зазначенням дати виявлення недоліків та термінів їх усунення. У разі відмови підрядника від складання та/або підписання такого акта та/або підписання його із зауваженнями (запереченнями), замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів про що повідомляє підрядника.
Пунктом 7.1 договору узгоджено, що підрядник зобов'язаний забезпечити роботи матеріальними ресурсами, відповідати за їх якість і відповідність вимогам, встановленим нормативними документами та проектною документацією.
За умовами п. 9.5 та п. 9.6 договору замовник приймає у підрядника виконані роботи шляхом підписання акту виконаних робіт (типової форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (типової форми КБ-3). Замовник перевіряє надані згідно п. 9.3 Договору документи і в разі відсутності зауважень протягом 5 робочих днів з моменту повідомлення підрядником замовника про готовність робіт до здачі, підписує акт виконаних робіт і оплачує його вартість при наявності та в межах коштів, що наявні на рахунку замовника стосовно об' єкта будівництва.
По закінченню всього комплексу робіт підрядник направляє замовнику загальний акт виконаних робіт. В акті зазначається перелік робіт виконання яких підтверджується актами за формами КБ-2в, КБ-3.
У разі підписання документів, що підтверджують виконання робіт та відсутності зауважень до виконаних робіт, такі роботи вважаються виконаними з дня отримання таких документів (п. 9.8 Договору).
Згідно з п. 11.1 договору підрядник гарантує якість та відповідність виконаних робіт вимогам державних будівельних норм України та надає на них гарантію протягом строку визначеного в п. 6.2 Договору.
У випадку виявлення протягом гарантійного строку недоліків, замовник повинен письмово заявити про них підряднику. При виявленні дефектів, замовник за участю представника підрядника (у випадку нез'явлення представника підрядника замовник має право залучити експерта) складає акт у порядку передбаченому розділом шостим Договору. У випадку нез'явлення представника підрядника для участі у складанні акта, останній зобов'язаний, зокрема відшкодувати замовнику вартість послуг експерта (у разі його залучення). В акті зазначається - дата і місце складання акта, детальний опис виявлених дефектів, вимоги замовника виправити, усунути дефекти тощо (п. 11.3 договору).
Відповідно до п. 12.6 договору за порушенням умов цього договору щодо якості робіт (у разі виявлення недоліків, дефектів у роботах) підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісно виконаних робіт, при цьому сплата штрафу не звільняє підрядника від обов'язку щодо усунення таких недоліків протягом строку, що встановлюється замовником.
Згідно з п. 12.7 договору за перевищення передбачених календарним графіком та договором строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотків вартості робіт з яких допущено прострочено виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад ЗО календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
У відповідності до п. 17.1 договору підрядник зобов'язаний виконати роботи відповідно до вимог документації конкурсних торгів, проектно-кошторисної документації об'єкта будівництва, договірної ціни, діючих Державних будівельних норм і правил (ДБН).
Відповідно до п. 17.2 договору замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни виконання робіт, документації конкурсних торгів, договірній ціні, будівельним нормам і правилам, а матеріалів, конструкцій, виробів - державним стандартам і технічним умовам. Підрядник забезпечує замовнику можливість вільного доступу в робочий час на будівельний майданчик для здійснення контролю за ходом виконання робіт. При виявлені відхилень замовник надає підряднику розпорядження про їх усунення, а при суттєвих порушеннях приймає рішення призупинення робіт.
Замовник має право здійснювати періодичні перевірки і випробування якості робіт, матеріалів, конструкцій, про що інформує підрядника. Результати перевірок і випробувань оформлюються протоколом (актом) за підписом сторін. При відсутності представника підрядника замовник проводить їх самостійно, про що робиться відмітка в протоколі (акті).
Пунктами 17.4 та 17.5 договору узгоджено, що виявлені в процесі перевірок і випробувань неякісні роботи підлягають виправленню, а неякісні матеріали - заміні.
У випадку відсутності згоди між підрядником та замовником щодо якості виконання робіт, якості матеріалів і устаткування, останній вправі за власний рахунок призначити незалежну експертизу. Експертиза оформлюється актом, один примірник якого разом з претензією направляється підряднику. У випадку підтвердження експертизою обґрунтованості претензій замовника до підрядника, останній зобов'язаний відшкодувати замовнику вартість експертизи, сплатити штраф за неякісно виконанні роботи і виправити недоліки.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до 25.12.2018, але в будь-якому випадку до виконання сторонами зобов'язань за Договором у повному обсязі (п. 19.1 договору).
Додатком № 1 до договору сторонами узгоджено Календарний графік виконання робіт.
31 жовтня 2018 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої, сторони зокрема дійшли згоди продовжити строк виконання робіт за договором, в зв'язку з чим, узгодили, що Календарний графік виконання робіт (додаток № 1) втратив чинність та виклали п. 4.3 договору в наступній редакції: роботи, які є предметом Договору, згідно затвердженого плану фінансування об'єкта повинні бути виконані та передані підрядником замовнику за актами виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (типової форми КБ-3) до 20.12.2018.
Додатком № 1 до додаткової угоди сторонами узгоджено Календарний графік виконання робіт.
Додатковою угодою № 2 від 06.12.2018 до договору сторонами зокрема викладено п. 19.1 договору в наступній редакції: договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31.03.2019, але в будь-якому випадку до виконання сторонами зобов'язань за Договором у повному обсязі.
Додатковою угодою № 3 від 20.02.2019 до договору сторонами викладено п. 2.1 договору в наступній редакції: ціна робіт за договором є динамічною та становить 4 863 592,00 грн. без ПДВ, з них: за рахунок бюджетних асигнувань 2018 року 3 854 632,00 грн. без ПДВ; за рахунок бюджетних асигнувань 2019 року - 1 008 960,00 грн. без ПДВ.
Додатковою угодою № 4 від 28.03.2019 до договору сторонами викладено п. 19.1 договору в наступній редакції: договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31.05.2019, але в будь-якому випадку до виконання сторонами зобов'язань за договором у повному обсязі.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пунктів 20.1., 20.3., 20.4., 20.5. договору виконання зобов'язань підрядника за цим договором забезпечується шляхом надання підрядником замовнику банківської гарантії. Підрядник не пізніше дня укладення договору зобов'язаний надати замовнику банківську гарантію в розмірі 5 % договірної ціни, передбаченої п. 2.1. договору. Сума банківської гарантії надається на строк дії договору та до моменту виконання зобов'язань за договором у повному обсязі та буде використана для гарантування виконання таких зобов'язань підрядника: сплати штрафних санкцій та відшкодування замовнику збитків, зумовлених невиконанням та/або неналежним виконанням підрядником зобов'язань за договором; повернення одержаного авансу; повернення переплачених сум грошових коштів; належного виконання встановлених згідно умов договору зобов'язань; інші випадки. У випадку невиконання та/або неналежного виконання підрядником своїх зобов'язань за договором замовник має право утримати суму банківської гарантії для подальшого перерахування коштів до Державного бюджету України. На підставі письмового звернення підрядника замовник протягом 5-ти банківських днів повертає забезпечення виконання договору, але тільки після виконання підрядником робіт з будівництва в повному обсязі та з урахуванням умов п. 20.4. договору, окрім того забезпечення повертається у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору недійсним.
Відповідно до умов банківської гарантії від 28.03.2019 № 1578-0319/BVD15v Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" (далі - гарант) зобов'язується заплатити за Товариство з обмеженою відповідальністю "Будресурс-економія" (далі - принципал), Базі виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (далі - бенефіціар) кошти у розмірі допущеного принципалом порушення (невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання перед бенефіціаром), але в будь-якому випадку в сумі, що не перевищує UAH 50.448,00 грн, за лотом 2, в якості забезпечення виконання договору, який укладено між бенефіціаром та принципалом та згідно додаткової угоди № 4 від 28.03.2019 до договору підряду на капітальне будівництво від 14.09.2018 № 116.
Згідно з умовами банківської гарантії від 28.03.2019 № 1578-0319/BVD15v гарант бере на себе безвідкличні та безумовні зобов'язання виплатити бенефіціару суму, на яку видана гарантія, у випадку невиконання (неналежного виконання) принципалом умов договору на виконання робіт по об'єкту: ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Будівництво 4-х 40- квартирних житлових будинків на території військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (лот 2-V черга 1-й пусковий комплекс - житловий будинок на 40 квартир)" (Код за ДІ< 021:2015 - 45211000-9, Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків), але в будь-якому разі суму, що не перевищує UAH 50 448,00 грн, за лотом 2, протягом 10 банківських днів з дня отримання ним письмової вимоги бенефіціара відповідно до чинного законодавства України з посиланням на цю гарантію за підписами уповноважених осіб, у якій має зазначатись номер і дата договору, сума належна до сплати, якщо у вимозі буде вказано, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, повинна бути виплачена йому у зв'язку із невиконанням чи неналежним виконанням принципалом умов договору із зазначенням, в чому саме полягає невиконання чи неналежне виконання умов договору.
У банківській гарантії від 28.03.2019 № 1578-0319/ВУО15у зазначено, що будь- які вимоги або повідомлення стосовно цієї гарантії мають бути надіслані гаранту в письмовій формі та в такий час, щоб гарант мав можливість отримати їх не пізніше тієї дати, після якої ця гарантія втрачає чинність.
Ця гарантія дійсна по 31 травня 2019 року включно.
Зобов'язання банку згідно цієї гарантії втрачають силу у разі: закінчення строку дії цієї гарантії; своєчасного виконання у повному обсязі принципалом своїх зобов'язань перед бенефіціаром за договором; повернення оригіналу гарантії банку або подання бенефіціаром письмової заяви про звільнення банку від обов'язків за гарантією.
Листом від 31.05.2019 № 83/392 позивач звернувся до Акціонерного товариства "Айбокс Банк", яким повідомив про невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будресурс-економія" своїх зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво від 14.09.2018 № 116, та вимагав від гаранта виплатити суму банківської гарантії у розмірі 50.448 грн. Вказаний лист підписаний т.в.о. начальника Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України Давидовим А.А.
Листом від 10.06.2019 № 1960/12 відповідач відмовив у задоволенні вимоги позивача, обґрунтовуючи це тим, що вимога не відповідає Інструкції з оформлення документів у системі Міністерства внутрішніх справи, затвердженої наказом МВС від 27.07.2012 № 650, зокрема, вимога складена не на спеціальному бланку із зображенням спеціального Державного Герба України, а на звичайному листі формату А4; дані поштової адреси, які зазначені у вимозі замовника, не відповідають даним поштової адреси замовника, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; вимога не містить зазначення звання посадової особи, яка її підписала; відбиток печатки замовника третини підпису особи, яка підписала вимогу не охоплює; додані до вимоги документи скріплені факсимільним відтворенням підпису особи, що є недопустимим; банк не отримав документів, які б підтверджували факт надання підписанту вимоги повноважень на вчинення юридично значимих дій від імені замовника.
Листом від 19.07.2019 № 83/549 позивач повторно звернувся до Акціонерного товариства "Айбокс Банк" та вимагав від гаранта виплатити суму банківської гарантії у розмірі 50.448 грн. Вказаний лист підписаний т.в.о. начальника Бази виробничо- технологічної комплектації Національної гвардії України Баланчуком О.В.
Листом від 31.07.2019 відповідач відмовив у задоволенні вимоги позивача, посилаючись на закінчення терміну дії гарантії та наявність доказів, які підтверджують належне виконання принципалом своїх зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво від 14.09.2018 № 116.
Спір між сторонами у справі виник з приводу невиконання відповідачем зобов'язань за наданою ним гарантією.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.
Згідно зі ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Суд зазначає, що гарантія може забезпечувати як грошове так і не грошове зобов'язання боржника, оскільки законом не встановлено будь-яких обмежень щодо можливості застосування такого способу забезпечення в залежності від правової природи основного зобов'язання.
При цьому, відповідальність гаранта перед кредитором носить виключно грошовий характер. При порушенні боржником основного зобов'язання гарант повинен лише сплатити грошову суму відповідно до умов гарантії, а не виконати забезпечене зобов'язання в натурі (передати товар, виконати роботи, надати послуги, тощо).
Відповідно до п. 2 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою НБУ 15.12.2004 № 639 (надалі - Положення) гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант (банк, який надає гарантію на користь бенефіціара) бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (особа, на користь якої надається гарантія) сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Відповідно до п. 5 розділу 1 Положення банк-гарант може надавати такі види гарантій: платіжні гарантії, гарантії повернення авансового платежу, тендерні гарантії (гарантії забезпечення пропозиції), гарантії виконання, гарантії повернення позики тощо.
Відповідно до ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Суд зазначає, що гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов'язання боржником. Проте, особливістю гарантії є те, що її чинність не залежить від дійсності або чинності основного зобов'язання, що забезпечується гарантією. Отже, гарантійне зобов'язання носить самостійний характер по відношенню до основного зобов'язання.
Водночас, оскільки гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов'язання боржником, законне право вимоги кредитора до гаранта може виникнути лише у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 561 Цивільного кодексу України, гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Згідно з п. 5 глави 2 розділу 2 Положення гарантія вважається чинною з дати її видачі, якщо в ній не зазначено інше. Датою видачі гарантії вважається день надіслання бенефіціару або банку бенефіціара, або візуючому банку, або банкам- кореспондентам повідомлення із зазначенням умов гарантії або дата, зазначена на поштовій квитанції, що свідчить про надіслання гарантії поштовим зв'язком, або день передавання її представнику бенефіціара або принципала для подальшого передавання її бенефіціару. Облік наданої гарантії здійснюється в день набрання нею чинності за відповідними позабалансовими рахунками.
Як встановлено вище, 28.03.2019 Приватним акціонерним товариством "Айбокс Банк" було надано банківську гарантію № 1578-03 19/ВУБ15у, у відповідності до якої гарант зобов'язався заплатити Базі виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України кошти у розмірі допущеного принципалом порушення (невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання перед бенефіціаром), але в будь-якому випадку в сумі, що не перевищує ПАН 50.448,00 грн, за лотом 2, в якості забезпечення виконання договору, який укладено між бенефіціаром та принципалом та згідно додаткової угоди № 4 від 28.03.2019 до договору підряду на капітальне будівництво від 14.09.2018 № 116. Будь-які вимоги або повідомлення стосовно цієї гарантії мають бути надіслані гаранту в письмовій формі та в такий час, щоб гарант мав можливість отримати їх не пізніше тієї дати, після якої ця гарантія втрачає чинність (31.05.2019).
Відповідно до ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Таким чином, зобов'язання гаранта здійснити його виконання відповідно до умов гарантії виникає лише після порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. При цьому, для пред'явлення гаранту вимоги кредиторові достатньо лише факту порушення боржником виконання основного зобов'язання.
Отже, враховуючи зміст банківської гарантії № 1578-03 19/ВУ015у від
28.03.2019, суд дійшов висновку, що останньою було забезпечено належне виконання боржником (принципалом) не грошового зобов'язання, а саме зобов'язання по виконанню робіт за договором підряду на капітальне будівництво № 116 від
14.09.2018 (предметом якого є виконання робіт з будівництва об'єкта).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021, у справі № 910/18326/19 за позовом Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України до Товариства з обмеженого відповідальністю "Будресурс-економія" про стягнення штрафних санкцій за порушення господарських зобов'язань у розмірі 195.879 грн, встановлено порушення підрядником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Будресурс-економія") виконання своїх зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво від 14.09.2018 № 116 в частині виконання робіт у строки, обумовлені договором, та в частині належного виконання робіт, що підтверджується двостороннім дефектним актом від 16.04.2019.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, твердження відповідача та третьої особи щодо належного виконання підлядником своїх зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво від
14.09.2018 №116 правомірно відхилено місцевим господарським судом.
За таких обставин, оскільки принципал порушив свої зобов'язання та умови договору підряду на капітальне будівництво від 14.09.2018 № 116 по виконанню робіт у встановлені строки, а виконання принципалом зобов'язань було забезпечено банківською гарантією, враховуючи положення ч. 1 ст. 563 Господарського процесуального кодексу України, у відповідача, як гаранта, виник обов'язок сплатити позивачу (кредитору) грошові кошти відповідно до умов гарантії.
Враховуючи правову природу гарантії (її автономність та відсутність залежності від обставин припинення основного зобов'язання, про що, зокрема, свідчать також положення ч. З ст. 565 та ст. 568 Цивільного кодексу України) та характер основного зобов'язання, яке забезпечене гарантією (негрошове зобов'язання) - виплата гарантом суми, на яку видано гарантію, жодним чином не може зараховуватись в рахунок виконання основного зобов'язання та відповідно впливати на його чинність/припинення. При цьому, враховуючи умови гарантії - одного лише факту наявності прострочення виконання основного зобов' язання (незалежно від періоду та обсягу простроченого зобов'язання) достатньо для заявления бенефіціаром вимоги до гаранта про виплату відповідного забезпечення; а отже фактичне виконання у повному обсязі основного зобов'язання в майбутньому жодним чином не впливає на обов'язок з виплати гарантійної суми, який виник у зв'язку з настанням гарантійного випадку в межах, обумовлених гарантією.
Згідно з ч. 2-4 ст. 563 Цивільного кодексу України вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
Отже, вимога позивача 31.05.2019 № 83/392 була надана ним у порядку, передбаченому банківською гарантією, відповідає вимогам, встановленим у банківській гарантії та направлена у строк, встановлений гарантією.
Відповідно до ч. 2 ст. 564 Цивільного кодексу України гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Відповідно до ст. 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.
Відповідно до п. 1 глави 4 розділу 2 Положення банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, має переконатися в достовірності цієї вимоги. У разі отримання вимоги від бенефіціара банк-гарант (резидент) повинен перевірити справжність підписів на вимозі або в разі отримання повідомлення від іншого банку про виставлення бенефіціаром вимоги - перевірити ключі, підписи, формат SWIFT. У разі потреби банк-гарант (резидент) надсилає запит до банку бенефіціара або іншого банку, через який було передано вимогу, для уточнення достовірності цієї вимоги/повідомлення. Банк-гарант (резидент) приймає вимогу, яка відповідає умовам гарантії, надсилає копію цієї вимоги принципалу (разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії) після отримання відповідних уточнень, що підтверджують її достовірність, або до отримання таких уточнень. Якщо після подання копії вимоги принципалу банк-гарант отримує письмове підтвердження недостовірності пред'явленої вимоги, то банк-гарант надсилає письмове повідомлення про такий факт принципалу та бенефіціару.
Згідно з п. 2 глави 4 розділу 2 Положення одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.
Відповідно до п. З глави 4 розділу 2 Положення сплата за
вимогою/повідомленням коштів бенефіціару за гарантією здійснюється банком- гарантом (резидентом) на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги/повідомлення, та згідно з інструкціями і реквізитами, зазначеними в тексті гарантії та/або у вимозі/повідомленні, отриманими від бенефіціара/банку бенефіціара або іншого банку. Банк-гарант (резидент) здійснює перерахування коштів з рахунку, на якому обліковувалися кошти принципала для грошового забезпечення (покриття) гарантії, або з інших відповідних рахунків банку-гаранта (резидента). Якщо гарантія надавалася за рахунок іншого забезпечення, прийнятного для банку, то банк-гарант вирішує питання щодо погашення заборгованості принципала шляхом звернення стягнення на предмет застави або договірного списання коштів з
поточних/депозитних рахунків принципала, або шляхом проведення інших дій,
передбачених законодавством України (за умови, якщо це передбачено договором).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач направив позивачу відповідь від
10.06.2019 № 1960/12, в якій відмовив у задоволенні вимоги щодо сплати гарантії, зазначивши, що вимога не відповідає Інструкції з оформлення документів у системі Міністерства внутрішніх справи, затвердженої наказом МВС від 27.07.2012 № 650, зокрема, вимога складена не на спеціальному бланку із зображенням спеціального Державного Герба України, а на звичайному листа формату А4; дані поштової адреси, які зазначені у вимозі замовника, не відповідають даним поштової адреси замовника, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.; вимога не містить зазначення звання посадової особи, яка її підписала; відбиток печатки замовника третини підпису особи, яка підписала вимогу не охоплює; додані до вимоги документи скріплені факсимільним відтворенням підпису особи, що є недопустимим; банк не отримав документів, які б підтверджували факт надання підписанту вимоги повноважень на вчинення юридично-значимих дій від імені замовника.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що вимога позивача про сплату гарантії повністю відповідає вимогам гарантії та була пред'явлена у строк.
Враховуючи викладене, суд визнає доводи відповідача безпідставними та необгрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним, оскільки умовою виплати гарантії є допущення порушення принципалом зобов'язань за договором, яке у даному випадку мало місце, встановлене судом та не спростоване учасниками процесу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що неустойка і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов'язань. Зазначені способи мають різну правову природу і не є взаємовиключними. Сплата коштів кредитору гарантом і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності.
Таким чином, можливість стягнення з відповідача неустойки за порушення строків поставки товару за договором не ставиться у залежність від реалізації позивачем свого права на звернення стягнення за банківською гарантією. Крім того, положення договору не містять застережень про пріоритетність у застосуванні або можливість взаємного зарахування цих способів забезпечення виконання зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі № 908/7/18.
З огляду на викладене, твердження відповідача про те, що стягнення суми за банківською гарантією є подвійним стягненням є безпідставними.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на скаржника у відповідності до статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 у справі №910/38/20 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи у справі №910/38/20 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді О.В. Агрикова
Т.П. Козир