вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" травня 2022 р. Справа№ 910/19681/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Разіної Т.І.
Іоннікової І.А.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ»
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021
у справі №910/19681/20 (суддя: Павленко Є.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ»
про стягнення 99 780,00 грн
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 99 780,00 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП. Крім того, Товариство просило суд стягнути з відповідача суму понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 позов задоволено.
Присуджено до стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 99 780 грн 00 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), 2 102 грн 00 коп. судового збору, а також 2 500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є обґрунтованим, заяву про страхове відшкодування відповідач отримав 5 листопада 2020 року, у зв'язку з чим 90-денний термін для виплати останнім страхового відшкодування закінчився 3 лютого 2021 року. Також при дослідженні матеріалів даної позовної заяви, судом встановлено, що позов компанії надійшов до суду 14 грудня 2020 року, а відзив Компанії на позовну заяву - 15 січня 2021 року. Отже до дати ухвалення цього рішення пройшло більше 90 днів, а отже у Компанії на час вирішення даного спору по суті настав обов'язок щодо прийняття рішення про здійснення (відмову в здійсненні) страхового відшкодування у сумі 99 780,00 грн.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/19681/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.
Ухвалою від 24.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/19681/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/19681/20. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Позивач направив суду відзив на апеляційну скаргу.
Відповідач своїм правом надання відповіді на відзив не скористався.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої не було з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та викладено висновки, що не відповідають обставинам справи.
Відповідач зазначає, що на момент подання позову не минув передбачений законом строк на прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування, а тому строк здійснення страхової виплати не настав, а позов є безпідставним.
Крім того, апелянт не погоджується з розміром витрат позивача на професійну правову допомогу які було покладено на відповідача.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів відповідача, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Позивач зазначає, що підставою для здійснення страхового відшкодування є настання страхового випадку і звернення безпосередньо до страховика не було обов'язковим для позивача, а тому строк виконання зобов'язання є таким що настав і суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.
2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не здійснювались.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи
7 вересня 2020 року на вулиці Сумгаїцькій в місті Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: автомобіля «МАЗ», державний номерний знак: НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , з автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак: НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «МАЗ», державний номерний знак: НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Volkswagen», державний номерний знак: НОМЕР_2 , чим порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України.
Зазначені обставини були встановлені постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 вересня 2020 року в справі № 712/8859/20, якою водія автомобіля «МАЗ», державний номерний знак: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (копія даної постанови наявна в матеріалах справи).
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Volkswagen», державний номерний знак: НОМЕР_2 (застрахований транспортний засіб). Власником застрахованого транспортного засобу є акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».
Судом встановлено, що пошкоджений транспортний засіб було застраховано позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) від 17 вересня 2019 року № CSH0CPS-198H61D. Копія цього правочину наявна в матеріалах справи.
У зв'язку з наведеними обставинами 9 вересня 2020 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про подію з ознаками страхового випадку за вказаним договором, а 6 жовтня 2020 року - із заявою на перерахування страхового відшкодування.
Судом також встановлено, що на підставі рахунку від 17 вересня 2020 року № 029 позивачем було складено страховий акт від 7 жовтня 2020 року № 00372253 (належні копії зазначених документів наявні в матеріалах справи).
Відповідно до вказаного акту сума страхового відшкодування склала 101 080,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що вказана сума страхового відшкодування була перерахована позивачем на рахунок суб'єкта господарювання, який здійснював ремонт застрахованого транспортного засобу, - Фізичної особи-підприємця Салабая Володимира Йосиповича, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 8 жовтня 2020 року № 175875. Зі змісту вказаного платіжного доручення вбачається, що сума страхового відшкодування була виплачена страхувальнику без ПДВ.
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої у ДТП особи в межах здійсненої виплати у вищенаведеній сумі.
З матеріалів справи вбачається, що на час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як особи, що на законних підставах експлуатує автомобіль «МАЗ», державний номерний знак: НОМЕР_1 , застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) серії АО № 004650258 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 130 000,00 грн, франшиза - 1 300,00 грн).
Отже, відповідач є особою, на яку вказаним полісом покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації вищевказаного автомобіля «МАЗ» на момент ДТП.
З матеріалів справи вбачається, що 30 жовтня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою від 27 жовтня 2020 року № 28589 про виплату страхового відшкодування в розмірі 101 080,00 грн, яку було отримано останнім 5 листопада 2020 року.
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу серії АО № 004650258, а також положення статей 12, 22, 29 Закону, статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі суми, право на вимогу якої перейшло до останнього.
У той же час, сума стягнення має бути зменшена на суму франшизи.
Беручи до уваги підтверджену матеріалами справи суму сплаченого позивачем страхового відшкодування у розмірі 101 080,00 грн, а також враховуючи встановлений полісом серії АО № 004650258 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, у розмірі 130 000,00 грн та розмір франшизи - 1 300,00 грн, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі 99 780,00 грн.
Водночас, заперечення відповідача зводяться до того, що заява позивача про виплату страхового відшкодування була отримана ним 5 листопада 2020 року, у зв'язку з чим граничний строк для прийняття рішення та виплати страхового відшкодування не настав, а позивач передчасно звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів зазначає, що відповідач міг розглянути заяву позивача у 90-денний термін та прийняти відповідне рішення про виплату у строк до 3 лютого 2021 року, та сплатити відповідну суму, що б мало своїм наслідком закриття провадження, однак відповідні дії відповідачем вчинені не були, а тому наявний обов'язок підлягає виконанню, а право позивача на отримання відповідної суми підлягає судовому захисту.
Крім того, колегія суддів зазначає, що для спірних правовідносин, які виникають з делікту, звернення з вимогами у позасудовому порядку не є обов'язковим, про що неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, а тому позивач міг звернутись безпосередньо до суду за захистом свого права навіть не направляючи відповідачу заяви про виплату страхового відшкодування.
Як правильно вказав суд першої інстанції, відповідно до пункту 2.1 договору про порядок взаємного врегулювання регресних вимог від 30 вересня 2019 року, укладеного між позивачем та відповідачем, регресна претензія (заява) про відшкодування витрат подається разом з документами, зазначеними в розділі І цього правочину. Сторони узгодили, що строк розгляду та здійснення платежу за претензіями (заявами) про відшкодування витрат не може перевищувати місячного терміну з дня отримання останнього документа відповідно до переліку зазначеного в розділі 1 даної угоди.
Таким чином, сторони між собою самостійно врегулювали строк розгляду відповідних звернень, який є меншим ніж визначено чинним законодавством, а отже позовна вимога про стягнення з відповідача суми відшкодування в розмірі 99 780,00 грн є обґрунтованою та такою, що правомірно задоволена судом першої інстанції.
3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду
Порушенням права є такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Враховуючи обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів дійшла висновку, що позивач довів наявність у нього права на отримання відшкодування здійсненої ним страхової виплати в порядку суброгації в межах фактичних витрат позивача та за вирахуванням франшизи, а не вчинення відповідачем відповідної виплати порушує права позивача.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач довів обґрунтованість позову, а тому наявні підстав для задоволення позову.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічна норма міститься у статті 9 Закону України «Про страхування».
Пунктом 36.2 статті 36 Закону визначено, що страховик (МТСБУ) зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову в його здійсненні протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що на момент подання позову не минув передбачений законом строк на прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування, оскільки такий строк відповідач розраховує відповідно до звернення позивача, яке не було обов'язковим, крім того, у договорі між сторонами сторони визначили менший строк для прийняття рішення про здійснення відповідної страхової виплати, який є меншим ніж передбачено законом і який на момент звернення з позовом минув.
Колегія суддів також не вбачає необґрунтованості висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, оскільки сума в 2500 грн, яку визначив суд, є обґрунтованою та співмірною.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/19681/20 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга заступника керівника Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/19681/20 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/19681/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/19681/20 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ».
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Т.І. Разіна
І.А. Іоннікова