24 квітня 2022 року
м. Чернівці
справа № 720/1496/21
провадження №22-ц/822/319/22
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіна Н. Ю.
суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.
секретаря Паучек І.І.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідач Новоселицька міська об'єднана територіальна громада Чернівецької області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 31 січня 2022 року, головуючий у першій інстанції Єфтемій М.І.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у липні 2021 року звернулися до суду з позовом до Новоселицької міської об'єднаної територіальної громади Чернівецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Зазначали, що внаслідок смерті батька ОСОБА_4 відкрилась спадщина 16 липня 2020 року.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалась.
Посилалися на пропуск строку для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки із запровадженням карантинних обмежень через коронавірус COVID-19 були позбавлені можливості прибути ОСОБА_1 із Німеччини, а ОСОБА_2 із Російської Федерації в Україну для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Просили визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 31 січня 2022 року у позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новоселицької міської об'єднаної територіальної громади Чернівецької області з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 31 січня 2022 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новоселицької міської об'єднаної територіальної громади Чернівецької області з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Посилається на об'єктивні перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини у зв'язку із перебуванням ОСОБА_5 у Німеччині, а ОСОБА_6 у Російській Федерації на великій відстані між місцем знаходження спадкового майна та спадкоємців, введенням карантину Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 року №211, обмеження державними та приватними нотаріусами прийому громадян на час дії карантину.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення суду першої інстанції може бути переглянуте в апеляційному порядку лише у межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не переглядає рішення суду першої інстанції у частині, що стосується прав та обов'язків осіб, якщо такі особи не оскаржують судове рішення шляхом подання апеляційної скарги.
При відсутності солідарного обов'язку між відповідачами у справі, кожний із відповідачів має право оскаржити рішення суду в частині, що стосується його прав та обов'язків. Відповідно, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями перегляду судового рішення у частині вимог, які заявлені до особи, яка не оскаржує таке рішення.
Такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 2 грудня 2020 року справа №754/16146/17.
З урахуванням того, що із апеляційною скаргою звернулася лише ОСОБА_1 , рішення суду першої інстанції підлягає перегляду судом апеляційної інстанції лише в частині, яка стосується прав та інтересів ОСОБА_1 .
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новоселицької міської об'єднаної територіальної громади Чернівецької області з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270, ч.3 ст.1272 ЦК України та дійшов висновку про пропуск ОСОБА_1 , ОСОБА_2 строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_4 , без поважних причин.
На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив про недоведеність перебування ОСОБА_1 за кордоном протягом строку для прийняття спадщини з 16 липня 2020 року по 16 січня 2021 року.
Водночас суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_2 не була позбавлена можливості подати нотаріусу поштою заяву про прийняття спадщини або через консульські установи України на території Російської Федерації.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення в частині, що оскаржується, наведеним нормам відповідає.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10 вересня 1992 року, ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 29 червня 1986 року, ОСОБА_7 зареєструвала шлюб за актовий запис №921 у м. Хмельницьк, після укладання шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_9 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_10 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
З свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_4 від 12 серпня 2020 року вбачається, що ОСОБА_10 зареєструвала шлюб 04 вересня 1983 року за актовий запис №1108 у Хмельницькому міському РАЦС, після реєстрації шлюбу присвоє прізвище ОСОБА_11 .
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 04 березня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис Новоселицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 3 вересня 2020 року №72.
Рішенням Новоселицького районного суду від 14 червня 2021 року у справі №720/792/21 провадження №2/720/393/21 за позовом ОСОБА_3 до Новоселицької міської ради про надання додаткового строку на прийняття спадку надано ОСОБА_3 додатковий строк в три місяця для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
З витягу з державного Спадкового реєстру №66446949 від 16 вересня 2021 року та поданої заяви про прийняття спадщини вбачається, що ОСОБА_3 подано заяву про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови
За змістом статей 43 та 49 ЦПК України позивач самостійно визначає предмет позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову
При цьому згідно з п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.
Відповідно до правил, встановлених п. 3 ч.2 ст.197 ЦПК України, суд заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них.
За змістом абз. 1, 4 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору.
Предметом позову ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої остання просила ухвалити судове рішення, є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Обставинами, якими ОСОБА_1 обгрунтовувала позовні вимоги, зазначала пропуск строку для прийняття спадщини з поважних причин введення карантинних обмежень з метою запобігання поширенню на території України вірусу COVID-19, перебування за кордоном.
Згідно зі ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини,
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.
На підставі ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
За змістом ч.1 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18.
Не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
Як свідчить тлумачення частини третьої 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини відносяться причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця таких перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85 цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486 цс15 та у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 372/2383/16-ц (провадження № 61-20920св18), від 22 травня 2019 року у справі № 351/2403/17; від 20 лютого 2020 року у справі № 419/3788/17 (провадження № 61-2969св19); від 16 березня 2020 року у справі № 644/5098/17 (провадження № 61-20806св19); від 17 березня 2020 року у справі № 683/2587/18 (провадження № 61-11406св19).
Шестимісячний строк подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 сплив 16 січня 2021 року.
ОСОБА_1 не подано до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Судом першої інстанції встановлено, що перебіг строку для подання ОСОБА_1 до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після батька ОСОБА_4 припав на час запровадженого загальнодержавного карантину для запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на пропуск строку для прийняття спадщини з поважних причин через введення карантинних обмежень з метою запобігання поширенню на території України вірусу COVID-19.
Так, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» не містить поширення дій цього закону на вчинення нотаріальних дій, зокрема й тих, що пов'язані з можливим пропуском передбачених законодавством строків.
Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину регламентовано Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Згідно з пунктом 2.1 Глави 10 Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (пункт 3.5 Глави 10 Порядку).
Пунктом 3.23 Глави 10 Порядку передбачено, що своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.
На підставі пункту 3 частини першої статті 38 Закону України «Про нотаріат» консульські установи України вчиняють нотаріальні дії, зокрема, видають свідоцтва про право на спадщину.
Пунктом 3.11.3 Положення про порядок вчинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року № 142/5/310, встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини.
Отже, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори або консулу консульської установи України у Федеративній Республіці Німеччині.
Тому проживання ОСОБА_1 за межами України, не може вважатись поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду: від 04 березня 2020 року у справі № 640/8507/17 (провадження № 61-28865св18), від 04 червня 2020 року у справі № 601/1157/19 (провадження № 61-4901св20), від 02 квітня 2020 року у справі № 420/23/18 (провадження № 61-1883св19).
Зазначені ОСОБА_1 обставини запровадження на всій території України карантину з метою запобігання поширення на території України вірусу COVID-19 припинення транспортного сполучення само по собі не свідчить про те, що ОСОБА_1 фізично не могла направити нотаріусу заяву про прийняття спадщини засобами поштового зв'язку, обмеження дій спадкоємця на вчасне подання заяви про прийняття спадщини.
Зазначені ОСОБА_1 обставини для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не є такими, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали останній у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у порядку, визначеному статтею 1270 ЦК України.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на наведене рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 31січня 2022 року в частині, що оскаржується, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 31січня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Дата складання повного судового рішення 2 травня 2022 року.
Головуючий Н.Ю. Половінкіна
Судді М.І. Кулянда
О.О. Одинак