Справа № 524/8390/20 Номер провадження 22-ц/814/1173/22Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С. Г. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
28 квітня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді: Абрамова П.С.,
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників апеляційну скаргу представника позивача, ОСОБА_1 , адвоката Назаренка В.В., на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 січня 2021 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форпост-Ікс» про стягнення пені за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно та відшкодування моральної шкоди
короткого змісту позовних вимог
У грудні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форпост-Ікс», відповідно до якого прохав стягнути з відповідача пеню за Договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 111/4 від 20.03.2019 у сумі 24 699,43 грн. та компенсацію моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.
короткого змісту рішення суду першої інстанції
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 січня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Форпост-Ікс» про стягнення пені по договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно направлено за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області для розгляду по суті за місцезнаходженням юридичної особи - відповідача.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що правила альтернативної та виключної підсудності за статтями 28, 30 ЦПК України не можуть бути застосовані у даній справі, враховуючи предмет позову, а підсудність справи має визначатись за правилами ч. 2 ст. 27 ЦПК України.
Місцевий суд дійшов висновку, що альтернативна підсудність за ч. 5 ст. 28 ЦПК України (за місцем проживання позивача, як споживача) не може бути застосована, оскільки правовідносини щодо передачі у майбутньому майнових прав на квартиру у багатоквартирному житловому будинку на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Форпост-Ікс», не підпадають під правове регулювання Закону України «Про захист прав споживачів».
Правила альтеративної підсудності за ч. 8 ст. 28 ЦПК України (за місцем виконання договору) також не можуть бути застосовані, оскільки в самому Договорі купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, укладеному між сторонами, не вказано місце його виконання.
Правила виключної підсудності за ч. 1 ст. 30 ЦПК України (за місцезнаходженням майна) не можуть бути застосовані, оскільки майнові права на об'єкт інвестування є правом на одержання у власність об'єкта інвестування в майбутньому (після прийняття об'єкту інвестування у майбутньому).
З наведених мотивів місцевий суд визначив підсудність справи за ч. 2 ст. 27 ЦПК України - за місцезнаходженням відповідача - юридичної особи, ТОВ «Форпост-Ікс», що знаходить за юридичною адресою згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 29, що відноситься до територіальної юрисдикції Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.
короткого змісту вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник позивача, ОСОБА_1 , адвокат Назаренко В.В., прохав ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 січня 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Автозаводського районного суду м. Кременчука.
узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 січня 2021 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказував, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закон України «Про захист прав споживачів», що суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 755/3509/18.
Скаржник вважає, що за спірними правовідносинами позивач є споживачем, а тому підсудність справи підлягає визначенню за ч. 5 ст. 28 ЦПК України.
Разом із тим вказував, що судом першої інстанції не враховано, що спірні правовідносини виникли з приводу нерухомого майна.
узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Щодо руху справи
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 січня 2021 року, що оскаржується, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Форпост-Ікс» про стягнення пені по договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно передано за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Із вказаною ухвалою не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку через свого представника.
27.01.2021 ухвалою Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору, скаржнику надано строк для усунення недоліків.
15.02.2021 ухвалою Полтавського апеляційного суду продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху.
07.04.2021 ухвалою Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто скаржнику у порядку ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 185 ЦПК України у зв'язку із не усуненням недоліків.
08.04.2021 матеріали справи повернуто до Автозаводського районного суду м. Кременчука після апеляційного перегляду, та прийнята Автозаводським районним судом м. Кременчука 26.04.2021 (а.с. 46).
05.05.2021 Автозаводським районним судом м. Кременчука справу передано за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області (а.с. 48).
11.05.2021 до Верховного Суду поштовим відправленням від 07.05.2021 надійшла касаційна скарга представника позивача, ОСОБА_1 , адвоката Назаренка В.В., на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 січня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року (а.с. 56-61).
17.05.2021 ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форпост-Ікс» про стягнення пені за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно та відшкодування моральної шкоди - залишено без руху відповідно до ч. 1 ст. 85 ЦПК України у зв'язку із несплатою судового збору.
26.05.2021 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу представника позивача, ОСОБА_1 , адвоката Назаренка В.В. - залишено без руху (а.с. 64).
07.06.2021 ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу відповідно до ч. 3 ст. 85 ЦПК України у зв'язку із не усуненням недоліків позовної заяви, залишеної без руху (а.с. 50).
20.07.2021 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника позивача, ОСОБА_1 , адвоката Назаренка В.В. на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 січня 2021 року про передачу справи за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, та на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року (а.с. 75).
16.02.2022 постановою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року за результатом розгляду касаційної скарги касаційну скаргу задоволено частково, ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року - скасовано та справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою представника позивача, ОСОБА_1 , адвоката Назаренка В.В., на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 січня 2021 року.
13 квітня 2022 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано в провадження колегії суддів Полтавського апеляційного суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Абрамов П.С., судді: Лобов О.А., Триголов В.М.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року у складі даної колегії суддів відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою представника, ОСОБА_1 , адвоката Назаренка В.В., на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 січня 2021 року.
Переглядаючи ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 січня 2021 року в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.
У цивільно-процесуальному законодавстві України визначення «належного суду» врегульоване інститутом підсудності та передбачене Розділом 3 Глави 2 Цивільно-процесуального кодексу України.
За загальним правилом підсудності (ч. 2 ст. 27 ЦПК України) позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (загальне правило підсудності).
Статтею 28 ЦПК України передбачено випадки підсудності справ за вибором позивача (альтернативна підсудність).
Зокрема, ч. 5 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України). Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Відповідно до частини 16 статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленою статтею 30 цього Кодексу.
У частині 1 статті 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Словосполучення «із приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; майнове право на об'єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об'єкта цивільних прав; виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном (правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 755/5684/180).
Звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивачем зазначено, що підсудність справи Автозаводському районному суду м. Кременчука визначена за правилами альтернативної підсудності, ч. 5 ст. 28 України, відповідно до якої позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Позивачем надано довідку Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 2239 від 31.12.2020, відповідно до якої він з 22.03.2018 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Автозаводського районного суду м. Кременчука (а.с. 17).
Місцевий суд дійшов висновку, що підсудність даної справи підлягає визначенню за місцезнаходженням юридичної особи - відповідача, тобто за правилами загальної підсудності (ч. 2 ст. 27 ЦПК України), а тому справа підсудна Світловодському міськрайонному суду Кіровоградської області.
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що на спірні правовідносини не розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів», що підтверджується правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.02.2022 у даній справі (а.с. 96-100), та за частиною 5 статті 28 ЦПК України позивач має право на власний розсуд обрати суд за місцем свого проживання, як споживача. Однак, при визначенні підсудності даної справи слід враховувати, що позивач має право на вибір між кількома судами, за винятком виключної підсудності, встановленою статтею 30 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Правила виключної підсудності за ч. 1 ст. 30 ЦПК України поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Висновки місцевого суду про те, що справа не підсудна Автозаводському районному суду м. Кременчука, та суд, якому підсудна дана справа, має визначатись за правилами загальної підсудності (ч. 2 ст. 27 ЦПК України), є помилковими.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно №111/4 від 20.03.2019, за яким ТОВ «Форпост-Ікс» зобов'язалося передати, а ОСОБА_1 прийняти майнові права на квартиру по Об'єкту будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та сплатити ТОВ «Форпост-Ікс» вартість майнових прав на неї, визначену умовами договору.
Предметом позову у справі є стягнення пені за неналежне виконання зобов'язання та відшкодування моральної шкоди з підстав несвоєчасної добудови відповідачем та здачі в експлуатацію об'єкту будівництва відповідно до вищевказаного Договору, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , яка відповідає територіальній юрисдикції Автозаводського районного суду м. Кременчука.
За таких обставин, вказана цивільна справа за правилами виключної підсудності, ч. 1 ст. 30 ЦПК України, підсудна Автозаводському районному суду м. Кременчука, а тому ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука 04 січня 2021 року про передачу справи за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області винесена з порушенням норм процесуального права.
Оцінка інших доводів апеляційної скарги (щодо визначення підсудності справи за місцем виконання договору з урахуванням норми п. 1 ч. 1 ст. 532 ЦПК України) не надається апеляційним судом, оскільки такі доводи не впливають на висновок апеляційного суду про визначення підсудності у даній справі за місцезнаходженням нерухомого майна.
висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про передачу справи за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука 04 січня 2021 року підлягає скасуванню, як така, що винесена порушенням норм процесуального права.
Разом із тим, оскільки, як встановлено вище, 07.06.2021 ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області позовну заяву ОСОБА_1 було визнано неподаною та повернуто позивачу, тобто розгляд справи закінчено ухваленням рішення про повернення позову, і дана ухвала не є предметом апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та повернення справи за результатом апеляційного перегляду до Автозаводського районного суду м. Кременчука.
Оскільки апеляційний суд у даній справі не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат, понесених скаржником, не здійснюється при розгляді апеляційної скарги.
Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника позивача, ОСОБА_1 , адвоката Назаренка В.В., - задовольнити частково.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 січня 2021 року скасувати, а справу повернути до Автозаводського районного суду м. Кременчука.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 02 травня 2022 року.
Головуючий суддя П.С. Абрамов
Судді О.А. Лобов
В.М. Триголов