Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/286/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 115 (93, 94) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
02.05.2022 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 квітня 2022 року в кримінальному провадженні № 12019120230000227 від 22 березня 2019 року за п.п.4,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України про продовження обвинуваченому:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
строку тримання під вартою, -
У провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда перебуває кримінальне провадження № 12019120230000227 стосовно ОСОБА_8 за п.п.4,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України.
У ході судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні процесуальний прокурор ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні умисних особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених п.п.4,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України та ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування інших запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 квітня 2022 року у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_7 про обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави або іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою відмовлено, а обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 18 червня 2022 року.
Рішення суду мотивовано, тим, що ОСОБА_8 вчинив умисні особливо тяжкі злочини, що спричинили смерть потерпілого, за одне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, а також те, що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме на цілодобовий домашній арешт.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об'єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_8 буде переховуватись від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
З посиланням на ряд рішень Європейського суду з прав людини («Смирнов проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини») захисник стверджує про відсутність законних підстав для подальшого тримання під вартою ОСОБА_8 .
Окрім того зазначає, що судом не взято до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_8 має позитивні характеристики з місця проживання, надає правдиві покази, будь-яких відомостей негативного характеру стосовно обвинуваченого матеріали провадження не містять.
При таких обставинах, захисник вважає, що висновки судді є необґрунтованими, оскільки не наведено доказів про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, а також недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу захисника та просили суд її задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як встановлено ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України,
Як вбачається з матеріалів в Кіровському районному суді м. Кіровограда на розгляді перебуває кримінальне провадження № 12019120230000227 від 22.03.2019 року стосовно ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.4,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 квітня 2022 року ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, у зв'язку з продовженням існуванням ризиків п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а також не можливістю застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
У зв'язку з вищевикладеним, зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , колегія суддів приходить до висновку, що районний суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та продовжив строк тримання обвинуваченому ОСОБА_8 під вартою на 60 днів, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Також, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_8 обвинувачується в умисному особливо тяжкому злочині проти життя та здоров'я особи, яке вчинене з особливою жорстокістю, санкція якого передбачає позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, а також в умисному корисливому особливо тяжкому злочині проти власності, не одружений, на утриманні не має малолітніх дітей, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, у зв'язку з чим суддя районного суду під час розгляду клопотання прокурора дійшов до правильного висновку, про існування ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо незаконності подальшого утримання ОСОБА_8 під вартою, спростовуються вищевикладеним та матеріалами судового провадження.
Колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_8 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та виконання судового рішення у разі зміни, обраного щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, враховує можливість обвинуваченого ОСОБА_8 зникнути з місця проживання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора і продовжив строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 квітня 2022 року про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою в кримінальному провадженні № 12019120230000227 від 22 березня 2019 року за п.п.4,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України на 60 днів, а саме до 18 червня 2022 року включно - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4